cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.04.13 р. Справа № 37/324
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при помічнику судді Гатунок Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Малого приватного підприємства «Будавтотехніка», м. Донецьк
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівельний комбінат», м. Донецьк
про стягнення заборгованості за проведення ремонту крану КБ-403Б у розмірі 82952,08грн., інфляційних витрат в сумі 22977,73грн. та 3% річних в сумі 7029,34грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Гнедой А.Ю. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився ;
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов Малим приватним підприємством «Будавтотехніка», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівельний комбінат», м. Донецьк про стягнення заборгованості за проведення ремонту крану КБ-403Б у розмірі 82952,08грн., інфляційних витрат в сумі 22977,73грн. та 3% річних в сумі 7029,34грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що протягом дії Договору оренди №45 від 30.12.2003р. відповідачем не заперечувався факт проведення ремонту та користування баштовим краном КБ 403Б, претензії щодо затримки або відсутності орендної плати не пред'являлись. У свою чергу позивач сподівався на залік заборгованості за проведення ремонту крану у рахунок орендної плати, або компенсацію проведення вказаного ремонту. Компенсація або залік відповідачем здійснені не були, у зв'язку з чим з 01.01.2009 року (після спливу дії Договору) у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 82952,08грн., згідно калькуляції відновлювального ремонту баштового крану КБ-403Б, зав №126, підписаною сторонами у 2004 році.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.12.2011р. проти позову заперечував у повному обсязі та зазначав, що письмового узгодження на ремонт карну на суму 112959,15грн. позивачеві не надсилалось та пропозиції на ремонт крану відповідач не отримував. Також відповідач зазначає, що позивач протягом дії договору не надсилав на адресу відповідача рахунків, претензій, вимог, які стосуються ремонту крану. Крім того відповідач стверджував, що зобов'язання щодо ремонту крану позивач здійснив шляхом відрахування витрат на ремонт із заборгованості по орендній платі в сумі 82952,08грн. у жовтні 2007р.
У відзиві на позовну заяву від 18.01.2012р. відповідач вдруге зазначив, що позивачем не надано жодного доказу узгодження проведення ремонту майна, а також не надано доказів проведення ремонту майна саме на суму 11259,15грн.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. справу №37/324 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд судді Тоцькому С.В.
За клопотанням представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :
30 грудня 2003року між Публічним акціонерним товариством „Донецький заводобудівельний комбінат", м.Донецьк (Орендодавець) та Малим приватним підприємством „Будавтотехніка", м.Донецьк (Орендатор) був укладений договір оренди №45, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендатор прийняв у тимчасове платне користування баштовий кран КБ-403Б, за який Орендатор здійснює щомісячні платежі за користування майном на умовах даного договору (п.1.1. договору).
Відповідно до п.2.1. договору орендоване майно передається Орендодавцем Орендатору за актом приймання-передачі не пізніше 10 днів з моменту підписання даного договору. Вступ Орендатора у тимчасове платне користування орендованим майном настає після підписання сторонами даного договору та акту приймання-передачі.
Орендатор має право здійснювати ремонт майна в залік витрат за орендну плату у разі наявності письмового узгодження Орендодавця на такий ремонт. Сума таких залікових коштів не може перевищувати амортизаційних відрахувань на орендоване майно за відповідний період відповідно до калькуляції орендної плати (п.6.3.договору).
Відповідно до п.10.1 даний договір діє з моменту його підписання протягом п'яти років, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Даний договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
До укладеного договору 30.12.2003р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду баштовий кран КБ-403Б, реєстраційний номер 92539, залишковою вартістю 45468,73грн. В даному акті також зазначено, що баштовий кран розукомплектований. Відсутні запасні частини, агрегати та вузли зазначені в дефектній відомості, що додається до даного акту та підписані сторонами за договором. Акт приймання-передачі підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств. (а.с. 61).
Комісією, яка складалася із працівників МПП «Будавтотехніка» та ПАТ «Донецький заводобудівельний комбінат» у 2004 році був складений дефектний акт на предмет комплектності баштового крану КБ-403Б зав. №126. В результаті огляду, розробки, дефектовки вузлів та деталей крану працівниками ПП «Будавтотехніка» комісією встановлено, що на крані вибраковано або повністю відсутні вузли та деталі, які перелічена в даному акті у кількості 77 штук. Складений дефектний акт був затверджений головою правління ПАТ «Донецький заводобудівельний комбінат» Сандуловим В.Л. (а.с. 11-12).
Позивачем була складена Калькуляція відновлювального ремонту баштового крану КБ-403Б, зав. №126, в якій зазначені найменування витрат, кількість, ціна за одиницю та загальна сума. Відповідно до складеної калькуляції загальна сума відновлювального ремонту баштового крану складає 82952,08грн. Дана калькуляція була погоджена головою правління ПАТ «Донецький заводобудівельний комбінат» Сандуловим В.Л. (а.с. 13).
Позивачем 03.06.2004р. були придбані запчастини та вузли агрегатів, згідно дефектного акту необхідних для проведення робіт по відновленню та ремонту баштового крану на загальну суму 63700,00грн., що підтверджується накладною №66/18 від 03.06.2004р. та податковою накладною №66/18 від 03.06.2004р.
Після проведення відновлювального ремонту Товариством з обмеженою відповідальністю „Лабораторія неруйнівного контролю та технічної діагностики" було проведене експертне обстеження технічного стану баштового крану КБ-403Б, реєстраційний номер № 92539, заводський номер №126.
Згідно технічного висновку №Кр 92539.349Д-2004-П від 09.08.2004року по обстеженню баштового крану КБ-403Б, реєстраційний номер № 92539, заводський номер №126, подальша експлуатація крану технічний стан крану допускало його тимчасову експлуатацію за умови позитивних результатів позачергового технічного огляду та отримання дозволу та експлуатацію у встановленому порядку.
Після спливу договору оренди між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого Орендатор передав, а Орендодавець прийняв баштовий кран КБ-403Б, реєстраційний №92539. В даному акті зазначено, що Баштовий кран укомплектований. Акт підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств. (а.с. 62).
14 вересня 2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити проведений ремонт баштового крану на загальну суму 82952,08грн. Як доказ направлення претензії позивачем надано фіскальний чек №0060 від 23.09.2011р., опис вкладення до цінного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого претензія була отримана відповідачем 23.09.2011р.
У зв'язку із тим, що понесені позивачем витрати на ремонт баштового крану не були зараховані у рахунок витрат по орендній платі, а також не були відшкодовані як окремо понесені витрати за ремонт, позивач звернувся до суду із відповідним позовом з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за проведений ремонт баштового крану в сумі 82952,08грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів передбачених у частині 1 ст.12 ЦК України.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.
Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Так між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №45 від 30.12.2003р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв баштовий кран КБ-403Б, реєстраційний номер №92539, зав.№126.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).
За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідають пункти 1.1 та 5.2 договору.
Частиною 1 ст.767 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Приписами частини 2 ст.283 ГК України також встановлено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ), що саме співпадає з умовами п.7.1. Договору оренди №45 від 30.12.2003р.
Відповідно до приписів ст.795 ЦК України передання наймачеві майна оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Згідно умов п.2.1. Договору оренди № 45 від 30.12.2003р. сторони домовились, що документом який підтверджує передачу Об'єкту оренди є - Акт прийому-передачі майна, в якому зазначається стан майна на момент його передачі.
Відповідно до приписів частини 1 ст.767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Приписами частини 3 ст.767 ЦК України передбачено, що наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі.
Під час передачі баштового крана сторони підписали Акт приймання-передачі майна, в якому зазначили, що баштовий кран розукомплектовано, а недостатні частини, агрегатів та вузлів визначено в дефектному акті, в якому також виявлено та засвідчено, що на баштовому крані маються браковані деталі або взагалі деякі відсутні, та також сторонами погоджено перелік взагалі відсутніх деталей.
Позивач не дивлячись на встановлені дефекти баштового крану за свій власних рахунок здійснив ремонт орендованого майна, що підтверджується накладною № 66/18 від 03.06.2004р. та податковою накладною від 03.06.2004р. щодо здійснення оплата з розрахункового рахунку.
Крім того відповідач погодився із проведеним ремонтом баштового крану КБ-403Б на загальну суму 82952,08грн., що відображено в калькуляції відновлювального ремонту, яка містить погодження голови правління ПАТ «Донецький заводобудівельний комбінат».
Згідно приписів передбачених частини 1 ст.776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами п.6.3 Договору оренди №45 від 30.12.2003р. сторони домовились, що Орендар має право здійснювати ремонт майна в залік витрат по орендній платі у випадку наявності письмової згоди орендодавця на такий ремонт, що саме засвідчено та підписано сторонами у калькуляції відновлювального ремонту баштового крану КБ-403Б, тобто суду дійшов ґрунтовного висновку вважати дану калькуляцію письмовою згодою.
Відповідно до вимог передбачених пунктом 1 частини 3 ст.776 ЦК України, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.
Аналогічна правова позиція щодо зарахування потрачених позивачем коштів на поліпшення орендованого майна в рахунок орендної плати висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 28.01.2013р. по справі № 14/60/5022-1390/2011.
Матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі від 30.12.2003р. підтверджується, що переданий в оренду баштовий кран був розукомплектований, сторонами було зафіксовано найменування та кількість бракованих та повністю відсутніх вузлів та деталей, що відображено у дефектному акті. Крім того в паспорті крану баштового КБ-403Б зазначено, що 20.06.2003р. та 22.03.2004р. державним інспектором Донецької області котлонагляду і підйомних споруд теруправління Держнаглдядохоронпраці України по Донецькій області експлуатація баштового карну була заборонена. Тобто після передачі в оренду даного карну, який був розукомплектований експлуатація його була заборонена, що перешкоджало позивачу його використовувати та спонукало останнього на проведення відновлювального ремонту. Сума відновлювального ремонту у розмірі 82952,08грн. була погоджена відповідачем, що відображено в калькуляції відновлювального ремонту. Тобто вимога позивача щодо відшкодування вартості проведеного ремонту є обґрунтованою, оскільки переданий в оренду розукомплектований кран перешкоджав його використанню відповідно до призначення та умов договору.
Умовами договору, а саме п.6.3. встановлено, що Орендар має право здійснювати ремонт майна в залік витрат по орендній платі у випадку наявності письмової згоди орендодавця на такий ремонт. У відзиві на позовну заяву відповідач стверджував, що зобов'язання щодо відшкодування ремонту крану ним у жовтні 2007р. було виконано, шляхом зарахування в рахунок сплати боргу по орендній платі у розмірі 82952,08грн. Однак дане заперечення відповідача спростовується рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2013р. по справі №38/174, яким у позові ПАТ «Донецький заводобудівельний комбінат» до МПП «Будавтотехніка» про стягнення заборгованості разом із штрафними санкціями всього в сумі 73299,54грн. за договором оренди №45 від 30.12.2003р. було відмовлено. Отже заборгованість позивача перед відповідачем по орендним платежам спростовується матеріалами справи.
Щодо заперечення відповідача що узгодження ремонту орендованого майна на суму 112959,15грн. ним не надавалося, суд зазначає, що сума у розмірі 112959,15грн., яка заявлена позивачем до стягнення складається із суми боргу у розмірі 82592,08грн., інфляційних витрат в сумі 22977,73грн. та 3% річних в сумі 7029,34грн. Погодження ремонту на суму 82592,08грн. відображено в калькуляції відновлювального ремонту.
Заперечення відповідача, що позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує проведення ремонту переданого в оренду баштового крану судом не приймаються з огляду на наступне.
Як вже зазначалося вище матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі від 30.12.2003р. підтверджується, що переданий в оренду баштовий кран був розукомплектований, сторонами було зафіксовано найменування та кількість бракованих та повністю відсутніх вузлів та деталей, що відображено у дефектному акті. Крім того в паспорті крану баштового КБ-403Б зазначено, що 20.06.2003р. та 22.03.2004р. державним інспектором Донецької області котлонагляду і підйомних споруд теруправління Держнаглдядохоронпраці України по Донецькій області експлуатація баштового карну була заборонена. Тобто після передачі в оренду даного крану він був розукомплектований, а експлуатація його була заборонена. Однак, позивачем було придбано запчастини та вузли агрегатів, що підтверджується накладною та податковою накладною від 03.06.2004р. на суму 63700,00грн. та здійснено відновлювальний ремонт. Згідно технічного паспорту баштового крану КБ-403Б з серпня 2004р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Лабораторія неруйнівного контролю та технічної діагностики" була дозволена подальша експлуатація даного крану. Крім того в акті приймання-передачі майна, який було складено після припинення дії договору оренди №45 сторонами було зазначено, що баштовий кран укомплектовано. Також, відповідачем було погоджено проведення відновлювального ремонту на суму 82952,08грн., що відображено в калькуляції. Тобто матеріалами справи та наданими сторонами доказами підтверджується проведення позивачем відновлювального ремонту баштового крану.
Посилання відповідача на те, що заборгованість повинна дорівнювати амортизаційним відрахуванням не є переконливим для суду з огляду на наступне.
На спірні правовідносини, які виникли між сторонами стосовно оренди рухомого майна, яке є об'єктом права приватної власності, поширюються дії норм Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів ст.627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Водночас, передбачені приписами ст.284 ГК України істотні умови договору оренди (орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань) не є обов'язковими для суб'єктів права приватної власності, чиє майно є об'єктом оренди, за винятком випадків, коли орендарями виступають державні підприємства.
Об'єкт оренди за договором належить відповідачу на праві приватної власності. В свою чергу, позивач (орендар) також не є державним чи комунальним підприємством.
Аналогічна правова позиція до подібних правовідносин по оренді майна висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 27.07.2010р. по справі № 3/101.
Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час судових засідань відповідачем не надано жодного переконливого доказу на підтвердження своєї правової позиції, яка б спростувала вимоги позивача.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, встановивши факт невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо відшкодування витрат на проведення ремонту баштового крану або зарахування даних витрат в рахунок сплати орендних платежів на загальну суму 82952,08грн., господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 82952,08грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7029,34грн. та інфляційних витрат в сумі 22977,73грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 22977,73грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 7029,34грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.ст.11-16, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 598, 599, 610, 612, 625, 627, 629, 759, 761-764, 767, 776, 782, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193, 283, 284 Господарського кодексу України та керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Будавтотехніка», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівельний комбінат», м. Донецьк про стягнення заборгованості за проведення ремонту крану КБ-403Б у розмірі 82952,08грн. інфляційних витрат в сумі 22977,73грн. та 3% річних в сумі 7029,34грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівельний комбінат» (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1-г, код ЄДРПОУ 01235188) на користь Малого приватного підприємства «Будавтотехніка» (83017, м. Донецьк, вул. Серова, 56, код ЄДРПОУ 20368831) борг за проведення ремонту баштового крану КБ-403Б у розмірі 82952,08грн. інфляційні витрати в сумі 22977,73грн., 3% річних в сумі 7029,34грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1129,59грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.04.2013р.
Суддя Тоцький С.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2013 |
Оприлюднено | 15.04.2013 |
Номер документу | 30617772 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні