cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.13р. Справа№ 914/661/13-г
За позовом: Приватного підприємства «Фірма «Галич-Кабель», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ», с.Старий Яр Яворівського району Львівської області
про стягнення заборгованості в сумі 41 376 грн. 65 коп.
Суддя Гулик Г.С.
при секретарі Михновецький Ю.О.
Представники:
від позивача: Черненко О.Є. - представник (довіреність б/н від 04.02.2013р.. дійсна до 04.02.2014р.); Клаптюк О.Т. - представник (довіреність б/н від 23.08.2012р., дійсна до 31.12.2012р.).
від відповідача: не з'явився.
Представникам позивача роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.
Приватне підприємство «Фірма «Галич-Кабель» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ» про стягнення заборгованості в сумі 41 376 грн. 65 коп. та судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.
Ухвалою суду від 14.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.02.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, невиконання ним вимог ухвали від 14.02.2013р. та поданим представниками позивача клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 19.03.2013р. Ухвалою суду від 19.03.2013р., через неявку в судове засідання сторін та невиконання відповідачем вимог попередніх ухвал суду, а також з метою надання йому можливості для реалізації свого права на захист, розгляд справи відкладено до 10.04.2013р.
В судовому засіданні 10.04.2013р. представники позивача позовні вимоги підтримали і просять суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41 376 грн. 65 коп. (в т.ч. 30 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 626 грн. 65 коп. - пені та 9 750 грн. 00 коп. - штрафу). Свої вимоги позивач обґрунтовує договором поставки №74-к від 20.09.2012р., довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, специфікацією та товарно-транспортною накладною. В якості доказів обґрунтування вимог, позивач також послався на виписаний ним рахунок-фактури №СФ-0001524 та видаткову накладну №РН-0001508 від 25.09.2012р.
Відповідач в судові засідання 28.02.2013р., 19.03.2013р. та 10.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав. Оскільки відповідач тричі не з'явився у засідання, суд розглядає спір в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами, без участі відповідача та за відсутності відзиву на позов.
Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини в їх сукупності, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне:
20.09.2012р. між Приватним підприємством «Фірма «Галич-Кабель» (постачальник) (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ» (покупець) (далі по тексту - відповідач) укладено договір поставки №74-к (далі по тексту - договір). Згідно пп 4 п.4 договір набрав чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Договір укладено строком на 1 (один) календарний рік (п.4.2. договору).
Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору. Ціна товару, його найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, визначаються специфікацією, що є невід'ємним додатком до даного договору. Специфікація складається на перше число кожного місяця та/або на кожну партію товару. Загальна сума цього договору визначається сумою всіх накладних на відвантаження товару або специфікацій на поставки за цим договором. (п.1.3. договору).
У відповідності до умов договору сторони підписали специфікацію №1 від 20.09.2012р., яка є невід'ємною частиною договору із зазначенням товару, а саме полімеру стиролу EPS F-302, в кількості 2,000 т на суму 39 000 грн. 00 коп. (з ПДВ).
Пунктом 3.7 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару. Моментом передачі товару вважається дата вручення товару покупцю або перевізнику.
Згідно виставленого позивачем рахунку-фактури №СФ-0001524 від 25.09.2012р. на підставі договору поставки, специфікації №1, яка є додатком до нього, по видатковій накладні №РН-0001508 від 25.09.2012р. позивач відпустив відповідачеві 2,000 т полімеру стиролу EPS F-302 на суму 39 000 грн. 00 коп. (з ПДВ). Отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 25.09.2012р. №42.
04.10.2012р. та 10.10.2012р. відповідач частково сплатив позивачу заборгованість у сумі 9 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.
В п.5.3. договору сторони зазначили, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 25% від вартості поставленого товару при простроченні оплати більше 30 днів від дати, яка зазначена у специфікації.
Так, позивач у відповідності до п.5.3. договору, ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), ст.ст.230-232 ГК України, ст.549 ЦК України за період з 25.09.2012р. по 31.01.2013р. нарахував відповідачеві пеню в сумі 1 626 грн. 65 коп., а також штраф у розмірі 25% від вартості поставленого товару на суму 9 750 грн. 00 коп.
Щодо терміну нарахування пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, нарахування пені повинно починатися з наступного дня коли зобов'язання мало бути виконано, а саме з 26.09.2012р. по 31.01.2013р.
Суд, здійснюючи перерахунок пені за період з 26.09.2012р. по 31.01.2013р. дійшов висновку, що її розмір повинен становити не 1 626 грн. 65 коп., як вказує позивач, а 1 610 грн. 66 коп.
01.11.2012р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу №10-юр погасити заборгованість, пеню та штраф в сумі 40 229 грн.51 коп., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідачем вимогу позивача залишив без розгляду.
Доказів погашення боргу та штрафних санкцій відповідач суду не надав.
При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то він підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки полімеру стиролу EPS F-302 в кількості 2,000 т. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Викладене підтверджується видатковою накладною №РН-0001508 від 25.09.2012р. та товарно-транспортною накладною №РН-0001508 від 25.09.2012р., які підписані відповідачем без жодних застережень, рахунком-фактурою №СФ-0001524 від 25.09.2012р., а також довіреністю від 25.09.2013р. №42 на отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей. Відповідач в порушення зобов'язання, передбаченого договором поставки №74-к від 20.02.2012р. та специфікацією №1 від 20.09.2012р. не оплатив решту вартості отриманого товару.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 30 000 грн. 00 коп. - основного боргу; 1 610 грн. 66 коп. - пені та 9 750 грн. 00 коп. - штрафу. Решта позовних вимог до задоволення не підлягає.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), ст. 193, ч. 2 ст. 218, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 253, 509, 530, 610, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ», (81032, Львівська область, Яворівський район, село Старий Яр, 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32673437) на користь Приватного підприємства «Фірма «Галич-Кабель» (79015, місто Львів, вулиця Городоцька, 146/12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33359491) 30 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 610 грн. 66 коп. - пені, 9 750 грн. 00 коп. - штрафу та 1 719 грн. 84 коп. - судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 12.04.2013р.
Суддя Гулик Г.С.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 15.04.2013 |
Номер документу | 30617780 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гулик Г.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні