Рішення

від 10.04.2013 по справі 913/494/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2013 року Справа № 913/494/13-г

Провадження №15пд/913/494/13-г

Суддя Смола С.В., за участю секретаря судового засідання Дрожанової О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" , м.Київ в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" , м.Кременчук Полтавської області

до Громадської організації "Лисичанська федерація боксу", м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 9469 грн. 24 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - заступник юридично-договірного відділу філії Шармай В.В., довіреність №122 від 25.12.2012;

від відповідача - президент Крисанов Л.Д., паспорт серії ЕМ №821225, виданий Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області 26.12.2000.

Суть спору: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за компенсацію податку на землю в сумі 9313 грн. 85 коп. та 3% річних в сумі 155 грн. 39 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.02.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 25.03.2013.

Представник відповідача письмового відзиву на позовні вимоги не подав, у судовому засіданні 10.04.2013 усно повідомив суд, що позовні вимоги ним визнаються повністю та просив покласти витрати по сплаті судового збору на позивача.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Представник позивача усно пояснив, що він погоджується з віднесенням витрат по сплаті судового збору на позивача.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.03.2013 розгляд справи відкладений на 10.04.2013.

У судовому засіданні 10.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та заявника, господарський суд Луганської області

В С Т А Н О В И В:

19.04.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" (позивач, позичкодавець), яке в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта", та Громадською організацією "Лисичанська федерація боксу" (відповідач, користувач) був укладений договір позички №1, за яким позичкодавець передає, а користувач приймає у тимчасове безоплатне користування (позичку) та зобов'язується повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим договором, спортивно-оздоровчий комплекс "Нафтовик", загальною площею - 11743,8 м 2 з допоміжними побудовами, спортивне обладнання та інвентар, що обліковуються на балансі як основні засоби малоцінних необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, за адресою - м.Лисичанськ, вул.Козаченко, 27Л (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.2.1.7 п.2.1 договору користувач зобов'язується самостійно сплачувати вартість комунальних послуг, земельний податок та інші поточні платежі на рахунки відповідних організацій.

В п.4.1 договору сторони передбачили, що строк, на який надається об'єкт позички, становить 35 місяців з моменту його передачі.

Згідно п.8.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє протягом 35 місяців з моменту передачі майна.

Додатком №1 до договору (а.с.14) була розрахована сума земельного податку за 2011 рік в сумі 3725 грн. 36 коп. та за 2012 рік в сумі 5588 грн. 49 коп.

Як зазначив позивач за період дії договору відповідачем порушуються зобов'язання за договором в частині своєчасної сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований спортивно-оздоровчий комплекс, у період за 2011-2012 роки.

Крім того, згідно проведених позивачем розрахунків податку за земельну ділянку, відповідачу було виставлено рахунок №9 від 31.01.2012 на компенсацію податку на землю на 2012 рік в сумі 5588 грн. 49 коп., який відповідно поштового повідомлення про вручення отриманий відповідачем 13.02.2012 та відредагований рахунок №254 від 31.10.2012 на компенсацію податку на землю на 2011 рік в сумі 3725 грн. 36 коп. Також відповідачу була направлена вимога №1юр-372 від 10.01.2013 (а.с.28), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №1 від 19.04.2011 є договором позички, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Судом було проаналізовано умови п.п.2.1.7 п.2.1 договору, відповідно до якого користувач зобов'язується самостійно сплачувати вартість комунальних послуг, земельний податок та інші поточні платежі на рахунки відповідних організацій. Суд дійшов висновку, що підтверджено представниками сторін в судовому засіданні 10.04.2013, що сторони в п.п.2.1.7 п.2.1 мали на увазі саме компенсацію відповідачем позивачу податку на землю, який сплачується Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи".

Як було зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання, передбачені п.п.2.1.7 п.2.1 договору, в частині сплати компенсації податку на землю не виконував, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період 2011-2012 роки в сумі 9313 грн. 85 коп.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виставлений позивачем рахунок №9 від 31.01.2012, який отриманий відповідачем 14.11.2012, останній залишив без задоволення.

Враховуючи викладені обставини та визнання відповідачем позову, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за компенсацію податку на землю в сумі 9313 грн. 85 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає і вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.02.2012 по 31.01.2013 в сумі 155 грн. 39 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору, суд бере до уваги згоду позивача на віднесення на нього судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Громадської організації "Лисичанська федерація боксу" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації "Лисичанська федерація боксу", проспект Леніна, б.58, м.Лисичанськ Луганської області, код 26497558 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", вул.Кутузова, б.18/7, м.Київ, код 31570412 в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", вул.Перемоги, б.35/2, м.Кременчук Полтавської області, код 26113233 заборгованість за компенсацію податку на землю за 2011-2012 роки в сумі 9313 грн. 85 коп., 3% річних за період з 20.02.2012 по 31.01.2013 в сумі 155 грн. 39 коп., видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. віднести на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2013.

Суддя С.В. Смола

Надр. 4 прим.

1-до справи

2- позивачу: вул.Кутузова, 18/7, м.Київ, 01133 (простою)

3- Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи " ПАТ "Укртранснафта " : вул.Перемоги, 32/5, м.Кременчук Полтавської області, 39605 (простою)

4- відповідачу: проспект Леніна, 58, м.Лисичанськ Луганської області, 93120 (простою)

Вих.№

3

12.04.2013