Рішення

від 09.04.2013 по справі 914/874/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.13 Справа№ 914/874/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Савченко Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-сервіс», м.Кам'янка- Бузька

до відповідача: Фермерського господарства «Надія-Володимир», с. Желдець, Кам'янка-Бузького району

про стягнення 31533,00грн. основного боргу, 756,79 грн. трьох процентів річних, 3783,96 грн. пені.

За участю представників сторін :

Від позивача : Юськів В.І. , Маріловцева Н.О - представники

Від відповідача : не з»явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-сервіс» до Фермерського господарства «Надія-Володимир» про стягнення 31533,00грн. основного боргу, 756,79 грн. трьох процентів річних, 3783,96 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2012року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-Сервіс» та Фермерським господарством «Надія-Володимир» було укладено договір поставки товарів №27-03/12. На виконання умов договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012року позивач поставив відповідачу по видаткових накладних №ФС-0000470 та №ФС0000469 від 28.03.2012року товар на загальну суму 31533,00грн. Посилаючись на умови вищевказаного договору позивач зазначає, що відповідач зобов»язувався оплатити товар протягом 10 днів з моменту отримання. Однак, станом на 24.01.2013року відповідач взяті на себе зобов»язання не виконав, отриманий товар не оплатив, у зв»язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 31533,00грн. Крім того, посилаючись на на ст.230-232 ГК України позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 3783,96грн, а на підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлені 3% річних в сумі 756,79грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.03.2013р. В судовому засіданні 19.03.2013року розгляд справи було відкладено на 09.04.2013року з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представники позивача в судове засідання 09.04.2013року з»явилися, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, докази витребувані судом представили , зокрема подали клопотання (вх.№11457 від 09.04.2015) про долучення до матеріалів справи документів,: витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача, довідки від 04.04.2013року №30.01-7287/13 та акту звірки станом на 18.03.2013року. Клопотання позивача судом розглянуто та задоволено, подані документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач явку представника в судові засідання 19.03.13р. та 09.04.13р. не забезпечив, вимог суду не виконав, витребуваних матеріалів не подав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 8042400104852, 8042400104496.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов"язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не поступало, про поважні причини невиконання вимог ухвал суду, не повідомлено. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено учасникам судового процесу, рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

27.03.2012року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-Сервіс» (постачальник) та Фермерським господарством «Надія-Володимир» (покупець) укладено договір поставки товарів №27-03/12. Відповідно до п.1.1 договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012року, в порядку та на умовах даного договору постачальник передає покупцю товар, визначений у п.1.2, а покупець зобов»язується прийняти товар та оплатити його у термін передбачений п.2.1 даного договору.

Згідно до п.1.2 договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012року позивач зобов»язувався поставити відповідачу наступний товар: нітроамофоска - в кількості 4025кг на суму 20447,00грн.; аміачна селітра -в кількості 1725кг на суму 6555,00грн. та дизельне паливо - в кількості 460л. на суму 4531,00грн.

Загальна сума договору складає 31533,00грн. (п.1.3 договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012року

Пунктом 2.1 вищевказаного договору поставки встановлено, що покупець зобов»язується провести оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі десяти днів з моменту факту отримання (приймання-передачі) товару на складі постачальника, що підтверджується (актами приймання-передачі, накладними та товарно-транспортними накладними) та шляхом видачі простих векселів.

Відповідно до п.3.2 договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012року початок перебігу строку зазначеного в п.2.1 даного договору починається з наступного дня після дня (28.03.2013року) приймання-передачі товару.

На виконання умов договору поставки №27-03/12 від 27.03.2013року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31533,00грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними а саме: видаткова накладна №ФС-0000469 від 28.03.2012року на загальну суму 27002,00грн., (нітроамофоска на суму 20447,00грн. та аміачна селітра на суму 6555,00грн.). видаткова накладна №ФС-0000470 від 28.03.2012року на суму 4531,00грн (дизельне паливо).

Крім того, на підтвердження факту передачі відповідачу товару, суду подано акт прийому-передачі товару по кількості та якості від 28.03.2012року, згідно з яким відповідачу передано товар по видатковим накладним №ФС-0000469 та №ФС-0000470 від 28.03.2012року, зокрема: нітроамофоску в кількості 4025кг., аміачну селітру в кількості 1725кг. та дизельне паливо в кількості 460л.

Вказані видаткові накладні та акт прийому-передачі товару підписані обома сторонами та скріплені їх печатками. Відтак, позивач виконав взяті на себе зобов»язання, щодо поставки товару обумовленого договором №27-03/12 від 27.03.2012року.

Відповідач на виконання своїх зобов»язань згідно договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012року не виконав, оплати за отриманий товар не провів, внслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 31533,00грн., з вимогою про стягнення якої, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 691, 692 ЦК України, передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати боргу в сумі 31533,00грн. суду не подано.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору поставки товарів №27-03/12 від 27.03.2012 року передбачено, що за порушення термінів оплати товару передбачених п.2.1 даного договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки платежу, від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки проплати.

На підставі ст. 625 ЦК України та п.5.3 договору поставки №27-03/12 від 27.03.2012 року позивачем нараховано 3783,96грн. пені за період з 07.04.2012року по 24.01.2013року та 756,79грн. - 3% річних за період з 07.04.2012року по 24.01.2013року . При перевірці проведених розрахунків, судом встановлено, що позивач при здійсненні розрахунків припустився помилки, з огляду на наступне.

Згідно до ст.ст. 251-254 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із наведених у позовній заяві розрахунків пені та 3% річних, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 3783,96грн. за період з 07.04.2012року по 24.01.2013року та 3% річних в сумі 756,79грн. за період з 07.04.2012року по 24.01.2013року. Як випливає з умов договору поставки товарів №27-03/12 від 27.03.2012року, зокрема з п.2.1 та п.3.2 договору, отриманий відповідачем товар підлягав оплаті на протязі десяти днів з моменту факту отримання. Початок перебігу даного строку починається з наступного дня після дня приймання-передачі товару. Днем приймання передачі відповідачу товару є 28.03.2012року, десятиденний строк для оплати товару починається з 29.03.2012року та закінчується 07.04.2012року, який припадає на вихідний день, а відтак, в силу статті 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а саме - 09.04.2012року, тому, прострочення виконання відповідачем грошового зобов»язання мало місце лише з 10.04.2012року. Окрім цього всупереч ч.6 статті 232 ГК України позивачем заявлено до стягнення пеню за період, що перевищує шість місяців. Тому враховуючи вищевикладене, пеня та три відсотки річних підлягають в перерахунку частковому задоволенню, що складає 2377,90грн. пені та 751,61грн. 3% річних.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 31533грн. основного боргу, 2377,90грн. пені та 751,61грн. 3% річних є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають до задоволення. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені та трьох відсотків річних належить відмовити у зв»язку із безпідставністю їх заявлення.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75,82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Надія-Володимир» (ідентифікаційний код 35105968, адреса: Львівська область, Кам»янка-Бузький район, с.Жалдець) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермаер-Сервіс» (ідентифікаційний код 19159234, адреса: 80400, Львівська область, м.Кам»янка-Бузька, вул.Шевченка,52), - 31533грн. основного боргу, 2377,90грн. пені та 751,61грн. 3% річних та 1640,28грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

повний текст рішення оформлено 11.04.2013р.