Рішення

від 04.04.2013 по справі 917/249/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2013 р. Справа №917/249/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ-Центр», м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Успіху», с. Гожули

про стягнення грошових коштів у сумі 39842,91 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача : Вергелес Р.А. (директор)

від відповідача : Черняк К.М. (директор)

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 39 842,91 грн. заборгованості по договору поставки №244 від 04.04.2012 року , з яких: 35288,00 грн. основного боргу, 179,57 грн. - три відсотка річних з простроченої суми боргу за період з 01.12.2012 р. по 31.01.2013 р. та 4 375,34 грн. пені за період з 01.12.2012 р. по 31.01.2013 р.

Представники сторін в судовому засіданні 05.03.2013 р. повідомили суд про часткову сплату заборгованості відповідачем та надали підтверджуючі документи (платіжні доручення на суму 3000,00 грн.). Суд за клопотанням сторін відкладав розгляд справи для надання можливості сторонам самостійно врегулювати спір.

До початку судового засідання 04.04.2013 р. позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.04.2013 р. та копію платіжного доручення № 89 від 01.04.2013 р. про сплату відповідачем 10000 грн. заборгованості, а також письмову заяву про відмову від позову в частині стягнення 179,57 грн. річних та 4375,34 грн. пені. Судом роз'яснено наслідки часткової відмови від позову представнику позивача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, сума основного боргу станом на 03.04.2013 р. становить 22 288,00 грн., саме цю суму позивач просить стягнути з відповідача. Відповідач основний борг усно визнає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

04 квітня 2012 року між сторонами було укладено договір поставки № 244, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти та передавати товари у власність відповідача, а останній зобов'язався приймати та оплачувати товари згідно з умовами договору.(п.1.1 договору, арк. справи - 6).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне:

- покупець зобов'язаний здійснювати попередню плату за узгоджений до поставки товар; плата за партію товару може здійснюватись по узгодженню сторін з відстрочкою платежу на 21 календарний день від дати поставки (п.4.1, 4.2. договору);

- датою поставки вважається дата отримання товару покупцем. Відповідальність за партію товару переходить до покупця з моменту отримання товару та відмітки про це у накладній постачальника (п.3.2. договору);

- договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. У випадку якщо за 10 календарних днів до закінчення строку договору сторони письмово не повідомлять одна одну про закінчення дії договору, він автоматично вважається пролонгованим на тих самих умовах (п.10.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором належним чином та в належний строк виконав, передав за видатковими накладними №029974 від 26.10.2012 р., №030548 від 05.11.2012 р., №030705 від 08.11.2012 р., №030779 від 09.11.2012 р. по довіреностям №65, 64, 62, 63( арк. справи 7-14) товар відповідачу. Накладні містять посилання на договір, підписані представниками та скріплені печатками сторін.

Позивач зазначає, що відповідачем було частково повернуто товар на суму 639,55 грн. Таким чином, станом на день подання позову позивачем сума боргу відповідача за договором складала 35288,00 грн., що підтверджується, серед іншого, і підписаним сторонами актом звірки (арк. справи 15). Саме цю суму основного боргу позивач просив стягнути з відповідача у позовній заяві. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України та п.8.1 договору позивач нарахував та просив стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, також 179,57 грн. - 3 % річних, та 4375,34 грн. - пені за період 01.12.2012 р. по 31.01.2013 р.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення при поданні позову становила 398425,91 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, за яким в силу ст. 712 ЦК визначено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 22288,00 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (у т.ч.актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.04.2013р.) та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 04.04.2013 р. представник позивача відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені на загальну суму 4554,91 грн.

Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд приймає дану відмову від позову, оскільки вона не суперечить законодавству та не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів, та припиняє провадження у цій частині позовних вимог.

П.1.1. ч.1. ст. 80 ГПК України визначає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, також припиняється провадження в частині позовних вимог, що складає частину основної заборгованості, яка сплачена відповідачем в ході провадження по справі на загальну суму 13000 грн.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.32, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Успіху" ( ЄДРПОУ 37753239, 38713, Полтавська обл., Полтавський район, село Гожули, вул. Кірова, будинок 4/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ - Центр" ( ЄДРПОУ 36396489, 36014, м. Полтава, вул. Шевченка, 121, р/р260058016 в ХОД АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589 ) 22288,00 грн. основного боргу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - припинити провадження у справі.

Повне рішення складено 09.04.2013р.

Суддя О.С.Мацко