Рішення

від 10.04.2013 по справі 927/362/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?10? квітня 2013 року справа № 927/362/13

Суддя Н.О. Скорик , розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС», код ЄДРПОУ 31083801 юридична адреса: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лутугина, 1 поштова адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 108а Відповідач :Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ратимир», код ЄДРПОУ 38137180 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63 про стягнення 22782,52 грн. Представники сторін:

Від позивача : Корнієнко О.О. довіреність №248 від 01.04.2013 р. представник

Від відповідача : не з'явився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ратимир» про стягнення 14027,04 грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 56/12 від 05.03.2012 р. товар, 12637,64 грн. пені, 207,74 грн. три відсотка річних.

Позивач надав заяву від 10.04.2013 р. про зменшення суми позовних вимог, у зв'язку з помилковістю розрахунку, в частині боргу на суму 2400 грн., пені на суму 1661,03 грн., річних на суму 28,87 грн., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 11627,04 грн. боргу, 10976,61 грн. пені, 178,87 грн. річних. Суд заяву прийняв. Справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвала суду від 02.04.2013 р. була направлена відповідачу на його юридичну адресу відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 14017, м. Чернігів, вул. Страробілоуська, 63, повернута відділенням поштового зв'язку як неодержана з написом «за закінченням терміну зберігання».

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

05.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ратимир» укладено договір поставки № 56/12 відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві (відповідачу) сировину і упаковку для харчової промисловості (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, згідно з умовами договору (п.п.1.1 договору).

Загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами визначаються за згодою сторін, попередньо до поставки товару покупцю, та вказуються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Періодичність та строки поставки, розмір кожної окремої партії товару визначаються сторонами заздалегідь, шляхом взаємного погодження замовлення. Ціни на кожну окрему партію товару визначаються постачальником за попереднім погодженням із покупцем, до моменту поставки товару постачальником та вказуються у замовленнях. Загальна суму за договором складається з повної вартості товару, переданого постачальником покупцю, та визначається шляхом складання всіх сум, по всім партіям поставленого товару, за весь період дії договору, з чим сторони погоджуються (п.п. 1.2 - 1.5 договору).

Покупець надає замовлення на товар за 3 робочі дні до бажаного строку отримання партії товару. Замовлення покупця на поставку товарів використовуються сторонами для зручності відносин за цим договором та надаються постачальнику засобами телефонного, факсимільного зв'язку або на адресу електронної пошти та є обов'язковими для покупця. В замовленні зазначається кількість, найменування товару, що має бути поставлений, строк та базис поставки (п.п. 2.1.1 -2.1.2. договору).

Сторони домовилися про те, що документом, в якому узгоджується ціни на товар, є замовлення. Узгоджена сторонами в замовленні ціна кожної партії товару вважається остаточною і не підлягає перегляду (п.3.2 договору).

Поставка (передача) окремої партії товару здійснюється постачальником протягом 5 днів з моменту надання замовлення на відповідну партію товару. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою встановленою чинним законодавством (п.п. 2.2.2., 2.2.4 договору).

Датою виконання постачальником зобов'язань за договором вважається дата, що вказана покупцем або уповноваженою особою покупця у видатковій накладній про прийняття товару. Датою виконання покупцем зобов'язань за договором, вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 2.5.1.-2.5.2 договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано на підставі довіреності №Р00000021/1 від 08.08.2012 р. товар на загальну суму 14027,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3750 від 01.08.2012 р. на суму 8948,64 грн., №3864 від 08.08.2012 р. на суму 5078,40 грн.

Факт отримання товару за вказаними накладними та зобов'язання сплатити його вартість відповідач підтвердив листом від 02.04.2013 р.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу - покупець здійснює оплату за поставлений товар на підставі виставленого постачальником рахунку фактури протягом 7 робочих днів з дати передачі товару по видатковій накладній на відвантажену партію.

Таким чином, оплата за поставлений товар за видатковою накладною № 3750 від 01.08.2012 р. мала бути здійснена відповідачем до 10.08.2012 р., а за видатковою накладною № 3864 від 08.08.2012 р. - до 17.08.2012 р.

Відповідач порушив умови договору - за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару в сумі 2400 грн., 26.09.2012 р. сплачено 1700 грн. та 15.10.2012 р. - 700 грн., відповідно до акту звірки розрахунків між сторонами станом на 02.04.2013 р. Позивачем віднесена дана оплата в погашення заборгованості за накладною № 3750 від 01.08.2012 р.

Позивач направляв претензію № 105 від 29.01.2013 р. на адресу відповідача з вимогою про погашення заборгованості та сплатою штрафних санкцій, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Отже, в порушення умов договору відповідач не оплатив вартість товару в сумі 11627,04 грн., доказів погашення заборгованості перед позивачем на момент винесення рішення по справі не надав.

Вимоги позивача щодо стягнення боргу є правомірними, підтверджуються актом звірки розрахунків станом на 02.04.2013 р. та підлягають задоволенню у сумі 11627,04 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 5.4. договору при невиконанні або неналежному виконанні п. 3.3 договору покупець зобов'язується сплатити договірну штрафну санкцію у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 10976,61 грн. пені за прострочення розрахунків за поставлений товар за накладною № 3750 від 01.08.2012 р. за період з 11.08.2012 р. по 08.02.2013 р., за накладною №3864 від 08.08.2012 р. за період з 18.08.2012 р. по 08.02.2013 р.

Так, відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наведена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 5002-2/5109-2010, яка є обов'язковою для приведення судової практики у відповідність із рішенням Верховного Суду України, відповідно до ст. 111-28 ГПК України.

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання за накладною № 3750 від 01.08.2012 р. за період з 11.08.2012 р. по 08.02.2013 р., за накладною №3864 від 08.08.2012 р. за період з 18.08.2012 р. по 08.02.2013 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 903,89 грн., з врахуванням обмеження розміру пені подвійною ставкою НБУ.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 178,87 грн. трьох відсотків річних за накладною № 3750 від 01.08.2012 р. за період з 11.08.2012 р. по 08.02.2013 р. та за накладною № 3864 від 08.08.2012 р. за період з 18.08.2012 р. по 08.02.2013 р.

Позовні вимоги про стягнення 178,87 грн. річних підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 550, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, cт. ст. 343, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ратимир», Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63 (р. 26005376416300 в ПАТ «УкрСиббанк» в м. Чернігові, МФО 351005, код 38137180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС», Донецька область, м. Макіївка, вул. Лутугина, 1 (п/р 26000010155351 у ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023, код 31083801) 11627,04 грн. боргу, 903,89 пені, 178,87 грн. трьох відсотків річних, 959,82 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог відмовити.

Повний рішення складено 11.04.2013 р.

Суддя Н.О. Скорик