Вирок

від 12.04.2013 по справі 326/677/13-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дело №1-кп/326/31/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Сичовій Г.В.,

за участю прокурора Войкової О.С., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12013080340000184 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Преслав Приморського району Запорізької області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року, приблизно о 19-00 годині, ОСОБА_1 з метою незаконного вилову риби, на велосипеді приїхав до Обіточної затоки акваторії Азовського моря в районі с. Преслав Приморського району Запорізької області, де у рибальському гумовому костюмі вийшов у море і на відстані 20 м від берега, не маючи відповідного дозволу, встановив одну зяброву сітку, після чого повернувся на берег.

19.02.2013 року, приблизно о 06-00 годині, ОСОБА_1 в продовження свого наміру, спрямованого на незаконний вилов риби, знову вийшов у Обіточну затоку Азовського моря в районі с. Преслав Приморського району Запорізької області, де за допомогою раніше встановленої ним зябрової сітки, в порушення пункту 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., згідно якого забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, умисно незаконно виловив і привласнив собі рибу цінних видів, у кількості 6 особин піленгасу, вартістю 680 грн. кожна, та 1 судака звичайного, вартістю 510 грн., виходячи з Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 19.01.1998 року.

Своїми незаконними діями ОСОБА_1 заподіяв державі Україна істотної шкоди на загальну суму 4590 грн.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття рибним водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

22.03.2013 року між прокурором прокуратури Приморського району Запорізької області Войковой О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1, укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор прокуратури Приморського району Запорізької області Войкова О.С. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 249 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу. Враховуючи наявність таких пом'якшуючих покарання обставин, як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку, а також позитивну характеристику ОСОБА_1, дійшли згоди на призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 935 грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України.

Суд, заслухавши думку прокурора, який вважає доцільним затвердити угоду, обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання і заявив, що цілком розуміє наслідки угоди, вважає, що угода підлягає затвердженню та його слід визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у криминальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Приморського району Запорізької області Войкової О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 22 березня 2013 року про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Приморського району Запорізької області Войковой О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 935 гривен.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави узгоджений розмір спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3790 грн., зарахувавши кошти на рахунковий рахунок Преславської сільської ради 33115331700291 за кодом класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», код ЄДРПОУ 04353579, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Запобіжні заходи до ОСОБА_1 - не застосовувати.

Речові докази: риба у кількості 6 особин піленгасу та 1 судака, які знаходяться на зберіганні в ТОВ РП «Бриз» в м. Бердянську; ліскова зяброва сітка, висотою 1 м., довжиною 20 м., ячиною 30 мм., яка знаходиться на зберіганні в БТО «Азоврибоохорони» - підлягають конфіскації в дохід держави; рибальський гумовий костюм, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 - залишити у власника ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Приморський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Д.О. Каряка

З оригіналом згідно: суддя Д.О. Каряка

12.04.2013