Рішення

від 02.04.2013 по справі 5011-47/17962-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/17962-2012 02.04.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Подільський цемент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ББК-Фарм»

про стягнення 514 680,03 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Пшоняк Н.А. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 514 680,03 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/17962-2012, розгляд справи було призначено на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.01.2013, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, справу № 5011-47/17962-2012 передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/17962-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 21.03.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києв від 20.03.2013 , у зв'язку з виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д., справу № 5011-47/17962-2012 передано судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/17962-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 21.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013, у зв'язка із неявкою в судове засіданні представників відповідача, з метою виконання сторонами вимоги суду, розгляд справи було відкладено 02.04.2013.

В судовому засіданні 02.04.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 01/08-446 від 12.06.2008 було передано у власність відповідача товар на загальну суму 410 400,00 грн., проте, відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 410 400,00 грн. - основного боргу.

Крім того, враховуючи положення п. 6.1. договору № 01/08-446 від 12.06.2008 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 31 116,39 грн. , а також, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 33 765,24 грн. та інфляційне збільшення в сумі - 39 398,40 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 21.03.2013 та 02.04.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що подана до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2008 між позивачем - Публічним акціонерним товариством «Подільський цемент», як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ББК-Фарм», як покупцем, було укладено договір № 01/08-446, за умовами якого позивач зобов'язався продавати та постачати відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплатити товар (п. 1.1).

Умовами договору № 01/08-446 від 12.06.2008 сторони погодили, що відповідач здійснює 100 % передоплату, згідно виставлених рахунків позивачем (п. 4.3.). Можливо відвантаження продукції без попередньої оплати з відстрочкою платежу до 5 днів з моменту прийняття вантажу до перевезення станцією відправлення (п. 4.5.). Відповідач зобов'язується оплачувати вартість продукції і транспортних затрат на умовах п. 4 даного договору (п. 5.2.2.).

Відповідно до квитанції про приймання вантажу № 33599742 від 06.03.2010 та накладної-рахунку № Н-520 від 06.03.2010 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивачем передано, а станцією відправлення - Гуменці ПЗЗ прийнято до перевезення вантаж вагою 720 тонн на загальну суму 410 400,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 01/08-446 від 12.06.2008 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 410 400,00 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 до 31.08.2012 (належним чином засвідчена копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, заборгованість відповідача перед позивачем становить 410 400,00 грн.

У зв'язку із наведеними обставинами позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 01/08-446 від 12.06.2008 в сумі 410 400,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом п. 6.1. договору № 01/08-446 від 12.06.2008 встановлено, що за невиконання умов даного договору винній стороні нараховується неустойка, в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ від суми невиконаних у термін зобов'язань, за кожний день прострочення (пеня), за весь строк невиконання.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору № 01/08-446 від 12.06.2008, як продавцем, було поставлено відповідачу товар вагою 720 тонн на суму 410 400,00 грн., що підтверджується накладною-рахунком № Н-520 від 06.03.2010 та квитанцією про приймання вантажу № 33599742 від 06.03.2010, на якій міститься відтиск печатки станції відправлення - Гуменці ПЗЗ.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 01/08-446 від 12.06.2008- не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 01/08-446 від 12.06.2008, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність заборгованості перед позивачем за договором № 01/08-446 від 12.06.2008, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, в сумі 410 400,00 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором № 01/08-446 від 12.06.2008, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 30.05.2012 до 30.11.2012 в сумі 31 116,39 грн., 3 % річних в сумі 33 765,24 грн. та інфляційне збільшення суми боргу в сумі 39 398,40 грн. за період з 06.03.2010 до 30.11.2012.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договорам № 01/08-446 від 12.06.2008, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 31 116,39 грн. за період з 30.05.2012 до 30.11.2012.

Також, судом перевірено надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційного збільшення суми боргу, та встановлено, що при нарахуванні сум таких позивачем не було враховано положення п. 4.5. договору № 01/08-446 від 12.06.2008, у зв'язку з чим визначено помилкову дату перебігу прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару за наведеним договором.

Так, враховуючи положення п. 4.5. договору № 01/08-446 від 12.06.2008, а також те, що товар за договором № 01/08-446 від 12.06.2008 було прийнято станцією відправлення - Гуменці ПЗЗ лише 06.03.2010, суд дійшов висновку про те, що датою прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару за наведеним договором є 11.03.2010.

У зв'язку із наведеними обставинами, судом було проведено власних розрахунок суми 3 % річних та інфляційного збільшення суми боргу, який має наступний вигляд.

Договір №01/08-446 від 12.06.2008Сума заборгованості за товар, на яку яку нараховується 3 % річнихСтрок оплатиПеріод прострочення 3 % річних Сума 3 % річних 410 400,00 грн. до 10.03.2010 11.03.2010- 30.11.2012 3 % 33 596,68 грн. Всього: 33 596,68 грн.

Договір №01/08-446 від 12.06.2008 Сума заборгованості за товар, на яку яку нараховується інфляційне збільшенняСтрок оплатиПеріод прострочення Індекс інфляції за заданий періодСума інфляційного збільшення 410 400,00 грн.до 10.03.2010 11.03.2010- 30.11.2012 1,095 38 988,00 грн. Всього: 38 988,00 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційного збільшення суми боргу, підлягають частковому задоволенню, а саме: 3 % річних - 33 596,68 грн. та інфляційне збільшення суми боргу - 38 988,00 грн. за період з 11.03.2010 до 30.11.2012.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: основний борг - 410 400,00 грн., пеня - 31 116,39 грн. за період з 30.05.2012 до 30.11.2012, 3 % річних - 33 596,68 грн. та інфляційне збільшення суми боргу - 38 988,00 грн. за період з 11.03.2010 до 30.11.2012.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ББК-Фарм» (ідентифікаційний код - 33828745, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Вірменська, 3 /347) на користь Публічного акціонерного товариства «Подільський цемент» (ідентифікаційний код - 00293091, 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н., село Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1-А) 410 400 (чотириста десять тисяч чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу, 31 116 (тридцять одна тисяча сто шістнадцять) грн. 39 коп. - пені, 33 596 (тридцять три тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 68 коп. - 3 % річних, 38 988 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. - інфляційне збільшення суми боргу та 10 282 (десять тисяч двісті вісімдесят два) грн. 02 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 08.04.2013