Постанова

від 03.02.2009 по справі 2-22/9765-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-22/9765-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

03 лютого 2009 року   Справа № 2-22/9765-2008

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Плута В.М.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідачів: не з'явився - Євпаторійська міська рада,

Котеленець Юлія Андріївна, довіреність № 879/02-29 від 13.08.2007 - Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради,

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 12.11.2008 у справі № 2-22/9765-2008

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (пр. Леніна, 56, місто Євпаторія, 97400) до Євпаторійської міської ради (вул. Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400)

Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, місто Євпаторія, 97400)

про визнання права власності,

          ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради, Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про визнання права власності на побудований за кошти товариства магазин "Аляска" із привласненням окремої юридичної адреси: місто Євпаторія, пр. Перемоги, 47В на підставі статті 328, пункту 1 частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України.   

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2008 у справі № 2-22/9765-2008 позов задоволено.

Визнано право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на магазин "Аляска", що складається в цілому з: літ. "А" загальною площею 71, 2 кв. м.: приміщення № 1 - основне, площею 61, 4 кв.м., приміщення № 2 - підсобне, площею 8, 4 кв. м.,  приміщення № 3 - туалет, площею 1, 4 кв. м.,  літ. "Б" - навіс, площею 18 кв. м., із привласненням окремої юридичної адреси: місто Євпаторія, пр. Перемоги, 47В.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що магазин "Аляска" побудований позивачем у встановленому законом порядку, відповідно до вимог проектної документації та на земельній ділянці, яка надана для відповідних цілей, що є підставою для визнання права власності.  

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач - Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради оскаржує рішення першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає на те, що надані позивачем документи свідчать про право останнього на розміщення тимчасового об'єкту, а не будівництва капітальної споруди, а тому магазин "Аляска" є самочинним будівництвом.

У судовому засіданні представник Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача та Євпаторійської міської ради у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися.

Євпаторійська міська рада надіслала клопотання про розгляд справи у відсутність її представника. Судова колегія вважає можливим задовольнити клопотання відповідача, оскільки він відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Позивач також відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про повернення поштових відправлень копій процесуальних документів, які були направлені на юридичну адресу товариства. У судовому засіданні представник Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради зазначив про обізнаність позивача про час та місце слухання справи, про що йому стало відомо з телефонної розмови з представником товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест".  Оскільки позивач не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, то судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.

Розпорядженням в. о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 суддю  Волкова К.В.  замінено на суддю  Плута В.М.  

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

19.04.2004 між Євпаторійською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а. с. 4). Договір зареєстрований, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2005 за № 658.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 17.02.2004 № 24-18/71 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що розташована за адресою: місто Євпаторія, пр. Перемоги (напроти міськмолзаводу).

Земельна ділянка згідно з пунктом 12 того ж договору передається в оренду для розміщення павільйону швидкого харчування в комплексі з зупинкою громадського транспорту.

Договір укладено сторонами на 5 років, до 17.02.2009 (пункт 7 договору).

Актом приймання-передачі від 19.04.2004 підтверджується передача орендованої земельної ділянки позивачу (а. с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, на цій земельній ділянці товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" було побудовано магазин "Аляска". На підтвердження правомірності будівництва позивачем надано дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Євпаторія на виконання будівельних робіт від 31.03.2006, відповідно до якого позивачу згідно з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою УАиГ міста Євпаторія від 22.03.2006, строком до 31.12.2006 наданий дозвіл на виконання будівельних робіт з розміщення павільйону швидкого харчування в комплексі з зупинкою громадського транспорту на пр. Перемоги навпроти міськмолзаводу (а. с. 12).

Із наданих позивачем технічного висновку кримського республіканського підприємства "Проектно-дослідницький інститут "Крымпроектреконструкция", листа Санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби Криму № 02/5-1781 від 20.06.2008 вбачається, що магазин відповідає нормам ДБН В. 2.2-9-99, ВСН 54-87 "Громадські будівлі та споруди" (а. с. 13 –26). Позивачем також наданий зведений оціночний акт на домоволодіння - мпгазин "Аляска" (а. с. 60 - 65).

Відповідно до листа відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Євпаторійського міського управління ГУ МНС України в Автономній Республіці Крим за вих. № 3/1640 від 20.06.2008 порушень вимог пожежної безпеки при проведенні перевірки магазину "Аляска" за технічним висновком не встановлено (а. с. 27).

У  позові товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" вказує, що вартість будівництва торгівельного павільйону з зупинкою складає 285 707 грн, що підтверджується кошторисною документацією (а. с. 28-45).

Із довідки кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації міста Євпаторія" вбачається, що магазину "Аляска" можна привласнити окрему юридичну адресу (а. с. 59).   

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 12 договору від 19.04.2004 встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення павільйону швидкого харчування в комплексі з зупинкою громадського транспорту.

Відповідно до пункту 2 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених Наказом Державного комітету  будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.2000 № 227, чинних на день укладення договору, одноповерховий павільйон відноситься до стаціонарних малих архітектурних форм. Стаціонарна мала архітектурна форма –це одноповерхова споруда площею до 30 кв. м, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей. Вказаний порядок передбачає отримання суб'єктом підприємницької діяльності дозволу на розміщення стаціонарних малих архітектурних форм, прийняття їх в експлуатацію та реєстрацію.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради зазначає, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 22.03.2006 (а. с. 12) та проектна документація, згідно з якою він наданий, встановлюють право позивача на виконання будівельних робіт з розміщення павільйону швидкого харчування в комплексі з зупинкою громадського транспорту.

Проектна документація, що затверджена та зареєстрована УАиГ міста Євпаторія від 22.03.2006, не надана суду товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест". Проте, з дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Євпаторія на виконання будівельних робіт від 31.03.2006 дійсно вбачається, що позивач має право здійснювати будівельні роботи з розміщення павільйону (а. с. 12), а не будівництва об'єкту нерухомості.

Відповідно до пункту 25 договору оренди земельної ділянки від 19.04.2004 позивач має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі й споруди, але за письмовою згодою Орендодавця.

Отже, право позивача на будівництво об'єкту нерухомості на орендованій земельній ділянці виникає лише на підставі письмової згоди Орендодавця. Оскільки позивачем не надано суду доказів отримання від Євпаторійської міської ради такої згоди, то судова колегія вважає, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" не було законних підстав для будівництва магазину "Аляска".

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України „Про основи містобудування” забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову   (будівництво) полягає  у можливості власника,  користувача земельної  ділянки  здійснювати  на  ній  у порядку,     встановленому     законом,    будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.  

Згідно з статтею 18 того ж Закону будівництво об'єктів містобудування  незалежно  від  форм власності  здійснюється  з  дозволу відповідних рад. Це право ради можуть  делегувати відповідним виконавчим органам. Закінчені   будівництвом   об'єкти   підлягають  прийняттю  в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація  не  прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів  забороняється.

Проте, позивачем не надано суду дозвіл на будівництво, розроблений та належним чином затверджений проект будівництва, висновок інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо готовності та можливості експлуатації, доказів того, що об'єкт введений в експлуатацію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що спірне нерухоме майно збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, та без оформлення належним чином документів, то судова колегія вважає позовні вимоги про визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на магазин "Аляска" із привласненням окремої юридичної адреси: місто Євпаторія, пр. Перемоги, 47В такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.12.2008 у справі № 2-8/4844-2008.

Слід зазначити, що згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.04.2008 № 01-8/241 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням  вартості спірного  майна  та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом   Головної  державної  податкової  інспекції  України  від 22.04.1993 № 15. Відповідно до кошторисної документації вартість спірного об'єкту складає 285 707 грн (а. с. 29 - 30). Отже, позивач на підставі пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повинен був сплати державне мито в сумі 2 857,07 грн. Проте, позивачем сплачено лише 1 700 грн (а. с. 72). Таким чином, державне мито в сумі 1 157, 07 грн підлягає стягненню з позивача на підставі статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.

          Керуючись статтями 46, 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, суд          

                                                         ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради задовольнити.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2008 у справі № 2-22/9765-2008 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.У позові відмовити.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (97400, місто Євпаторія, пр. Леніна, 56, п/р 260095387 в КРД АППБ "Аваль" місто Сімферополь, МФО 324021, ОКПО 32057421) у дохід державного бюджету 1 157, 07 грн державного мита.  

6.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (97400, місто Євпаторія, пр. Леніна, 56, п/р 260095387 в КРД АППБ "Аваль" місто Сімферополь, МФО 324021, ОКПО 32057421) на користь Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (97400, місто Євпаторія, пр. Леніна, 2, дані про рахунок відсутні) 1 428, 50 грн державного мита за апеляційне оскарження.

7.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                            І.В. Черткова

Судді                                                                                          В.М. Плут

                                                                                          Ю.М. Гоголь