Рішення

від 09.04.2013 по справі 910/3398/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3398/13 09.04.13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

До Навчального закладу об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб

товариства сприяння обороні України «Ластівка»

Про стягнення 4 610,45 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Іщенко І.О. - представник за довіреністю № 66 від 07.12.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Навчального закладу об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України «Ластівка» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4518 від 20.10.09. в розмірі 4 610,45 грн., а саме:

- сума основного боргу - 4 151,78 грн.;

- пеня - 456,24 грн.;

- збитки від інфляції - 2,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендних платежів за вищевказаним договором, внаслідок чого у відповідача перед Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.13. порушено провадження у справі № 910/3398/13; розгляд справи призначено на 05.03.13. о 15-30.

05.03.13. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які були витребувані судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 09.04.13. о 10-40.

Представник позивача в судовому засідання 09.04.13. подав заяву в якій зазначив, що згідно довідки з ЄДРПОУ, яка додана до позовної заяви, відповідачем була змінена назва з Професійно-технічного навчального закладу «Спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України «Ластівка» на Навчальний заклад об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України «Ластівка», у зв'язку вищевикладеним просить суд стягнути з Навчального закладу об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України «Ластівка» 4 151,78 грн. - суми основного боргу, 456,24 грн. - пені, 2,43 грн. - збитків від інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні 09.04.13. підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.04.13. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 910/3398/13 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.11.12.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/3398/13.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.10.09. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та Професійно-технічним навчальним закладом «Спортивно-технічний клуб товариства ТСО України (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4518 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 253,50 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 98/2, у напівпідвалі п'ятиповерхового будинку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не були проведені розрахунки перед позивачем по сплаті орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4518 за серпень 2012 р., та за жовтень 2012 р., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву становить 4 610,45 грн., а саме: 4 151,78 грн. - сума основного боргу, 456,24 грн. - пеня, 2,43 грн. - збитки від інфляції.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Частиною. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна.

Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором (п. 7.1. Договору).

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі від 20.09.09., згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно, загальною площею 253,5 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, пр-кт Перемоги, 98/2, у напівпідвальному приміщенні п'ятиповерхового будинку.

Пунктом. 10.3. Договору визначено, що зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін.

11.03.10. сторони уклали Договір № 4518/01 про внесення змін до договору оренди № 4518 від 20.10.09., згідно якого назву Орендаря в договорі № 4518 від 20.10.09., та акті приймання-передачі погодили читати, як «Професійно-технічний навчальний заклад об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України «Ластівка».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами Договору, зокрема, пунктами 3.1., 3.2., 3.3. визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2009 р. - 11 018,33 грн. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2009 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень - жовтень місяці 2009 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

05.11.10. сторони уклали Договір № 4518/02 про внесення змін до договору оренди № 4518 від 20.10.09., відповідно до якого погодилися пункт 1.1. Договору № 4518 від 20.10.09. викласти у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 165,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пр-кт Перемоги, 98/2, у напівпідвалі п'ятиповерхового будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Антонов», вартість якого за незалежною оцінкою станом на 28.02.09. становить 864 254,75 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення приватного навчального закладу.»

Крім того, пункт 3.1. Договору оренди № 4518 від 20.10.09. сторони виклали у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2010 р. - 8 080,94 грн. Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, листопад місяці 2010 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.»

14.02.11. сторони уклали Договір № 4518/03 про внесення змін до договору оренди № 4518 від 20.10.09., відповідно до якого погодилися пункт 1.1. Договору № 4518 від 20.10.09. викласти у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 90,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пр-кт Перемоги, 98/2, у напівпідвалі п'ятиповерхового будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Антонов», вартість якого за незалежною оцінкою станом на 28.02.09. становить 473 071,25 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення приватного навчального закладу.»

Пункт 3.1. Договору оренди № 4518 від 20.10.09. сторони виклали у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2011р. - 671,01 грн. Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2011 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.»

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Приписами п. 10.1. Договору визначено, що договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 20.10.09. до 20.09.12. включно.

Зокрема, сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою (п.3.10 Договору).

При цьому, суд відзначає, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 15.10.12. визначено, що Орендар, згідно з Договором оренди нерухомого майна № 4518 від 20.10.09. повертає, а Орендодавець приймає із користування нерухоме майна загальною площею 90,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-кт. Перемоги, 98/2, та підписаний представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

З наведеного вбачається, що Орендодавець продовжував користуватися приміщенням після закінчення строку дії договору, а тому на останнього покладався обов'язок по сплаті грошових коштів в розмірі орендної плати за користування приміщенням.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами договору на Орендаря покладався обов'язок своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, та щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах оформляти відповідні акти звіряння (п. п. 5.3, 5.9. Договору).

Слід відзначити наступне, що матеріали справи не містять копій платіжних доручень, якіб підтверджували факт сплати відповідачем орендної плати за спірний період.

19.12.12. Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву на адресу відповідачу була направлена претензія № 30-05/12514 від 17.12.12., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком № 3746 від 19.12.12., в якій позивач просив Орендаря сплати наявну заборгованість по орендній платі в розмірі 4 151,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, дана претензія залишена відповідачем без розгляду.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати за спірний період не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів становить 4 151,78 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 9.1 Договору пеню у розмірі 456,24 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Суд відзначає наступне, що згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Здійснивши перерахунок штрафних санкцій, судом встановлено, що їх розмір вірно вирахувано позивачем, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 456,24 грн. - пені.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 2,43 грн. - збитки від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Здійснивши перерахунок штрафних санкцій, судом встановлено, що розмір збитків від інфляції вірно вирахувано позивачем, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2,43 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Навчального закладу об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України «Ластівка» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2 код ЄДРПОУ 25794366) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) 4 151 (чотири тисячі сто п'ятдесят одна) грн. 78 коп. - сума основного боргу, 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 24 коп. - пеня, 2 (дві) грн. 43 коп. - збитки від інфляції.

3. Стягнути з Навчального закладу об'єднання громадян «Спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України «Ластівка» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2 код ЄДРПОУ 25794366) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, буд. 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Повне рішення складено 12.04.13.

Суддя Т.М. Ващенко