Рішення

від 09.04.2013 по справі 910/747/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/747/13 09.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕММА"

про стягнення 596 756,86 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Тимчук Г.І. за довіреністю № 48-12 від 04.07.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕММА" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 596 756,86 грн., в тому числі 594 447, 86 грн. основного боргу, 2 278, 00 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між ним та відповідачем Договору поставки та надання послуг № 22860 від 13.02.2012 р. позивачем було надано відповідачу логістичні послуги на суму 52 612, 86 грн., які останній не оплатив у встановлені договором строки. Крім того, зазначає, що позивачем на умовах Договору було повернуто відповідачу товар на загальну суму 541 866, 00 грн., проте як відповідач не відшкодував його вартості. Також, вказує на те, що на відповідача позивачем було накладено штрафи на загальну суму 2 278, 00 грн. за порушення умов Договору щодо поставки товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/747/13 та призначено її до розгляду на 05.02.2013 р.

У судовому засіданні 05.02.2013 р. від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 26.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 12.03.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/747/13 передано на розгляд судді Мельника С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 910/747/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 26.03.2013 р.

14.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з відпустки, справу № 910/747/13 передано на розгляд судді Ломаки В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/747/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 26.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено розгляд справи на 09.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 09.04.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 09.04.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2012 р. між позивачем (виконавець/покупець) та відповідачем (постачальник/замовник) було укладено Договір поставки товарів та надання послуг № 22860, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до Договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт. Виконавець також надаватиме замовнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в Додатку № 6 до Договору (п.1.1.); Постачальник постачає та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товарно-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору (Додаток № 3 "Бланк замовлення"), на умовах Договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої Сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляється за Договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину Договору (Додаток № 2 "Специфікація/Прайс-Лист") (п. 1.2.).

Умовами Договору сторони погодили, що в межах даного договору постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у Специфікації/Прайс-Листі, затвердженому сторонами, до якого застосовується Додаток № 7, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються Постачальником Покупцю до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей (п. 3.1. Договору).

Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у статті 11 Договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 7. Протягом 5 днів після поставки товарів Постачальник повинен надати податкову та товарну накладну з зазначенням номеру приймання товару в головний офіс Покупця. Покупець має право затримати оплату за товари, якщо товарні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, Договором, інструкціям Покупця, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. Платіжне зобов'язання вважається виконаним Покупцем після списання коштів з його банківського рахунку (п. 3.2. Договору).

Покупець має право зменшити оплату, що належить Постачальникові за товари на суму штрафів, вартість товарів повернених Постачальникові, наданих йому послуг а також на інші суми, що мають бути сплачені Постачальником згідно з Договором та Додатками, які складають невід'ємну частину Договору шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться Покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо) (п. 3.3. Договору).

Так, сторонами було підписано Додаток № 7 до Договору поставки товарів та надання послуг, згідно якого: на підставі Додатку № 7А та/чи Додатку № 7Б до Договору виконавець надаватиме постачальнику маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги (п. 1.3. Додатку № 7); Покупець одержує від Постачальника оплату за послуги по організації збуту товару Постачальника через кожний ТЦ, до якого поставляється товар Постачальником, у відповідності до таблиці, яку вказано у Додатку № 7Б. Вказана вартість послуг сплачується Постачальником протягом 15 календарних днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати, погодженої сторони. Оплата за дану послугу здійснюється Постачальником одноразово за початок поставок до кожного ТЦ, якщо сторонами не погоджено інше (п. 1.4. Додатку № 7); Загальна вартість послуг за цим Додатком буде зазначатися у відповідних актах приймання наданих послуг (вони ж рахунки до сплати) (п.1.8. Додатку № 7); У випадку відсутності чи недостатності заборгованості за поставлений товар для відшкодування вартості наданих послуг шляхом, що викладено у пункті 1.11 цього Додатку, Постачальник сплачує недостатню суму на рахунок Покупця банківським переказом протягом 15 днів з дня виставлення акту приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати), якщо сторонами не погоджено інше (п.1.9. Додатку № 7); Покупець має право зменшити оплату, що належить Постачальникові за товари на вартість наданих Постачальникові послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені Постачальником, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться Покупцем без підписання сторонами додаткових документів. По факту надання послуги Покупець буде готувати Акти приймання наданих послуг та направляти їх Постачальникові. В свою чергу, Постачальник повинен направити Покупцю підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження до нього (п.1.11. Додатку №7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наголошує на тому, що на виконання умов Договору поставки товарів та надання послуг ним було надано відповідачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги на загальну суму 52 612, 86 грн., про що складено Акти приймання наданих послуг № 1001667 від 23.03.2012 р. на суму 3 932, 46 грн., № 1002032 від 20.04.2012 р. на суму 8 963, 87 грн., № 1002978 від 23.05.2012 р. на суму 3 684, 11 грн. та № SANY262/12/143073-3424983 від 31.05.2012 р. на суму 36 032, 42 грн.

Згідно з твердженнями позивача вказані акти були направлені ним відповідачу, однак останній їх не підписав та не повернув, у зв'язку з чим 28.11.2012 р. позивач повторно направив їх разом з Претензією № 5839 від 26.11.2012 р., якою в тому числі вимагав сплатити 52 612, 86 грн. за надані послуги, 2 278, 00 грн. штрафів та 541 866, 00 грн. вартості товарів, повернутих позивачем відповідачу в порядку п. 2.18. Договору.

Так, відповідно до п. 2.16. Договору позивач виставив відповідачу повідомлення про нарахування штрафних санкцій № PNDG262/12/141862-3383385 на суму 1 000, 00 грн. в якості штрафу в розмірі 15 % від вартості товарів, які були замовлені, але не поставлені, № PNMG262/12/141863-3383383 на суму 1 155, 00 грн. в якості штрафу в розмірі 30 % від вартості товарів, якщо постачальник не виконує замовлення покупця та №PDEF262/12/141989-3383384 на суму 123, 00 грн. в якості штрафу в розмірі 15 % від вартості товарів, які не були поставлені (п. 2.14. Договору) або які мають дефекти чи на які поширюються виявлені недоліки (п. 2.17. Договору).

Крім того, позивач зазначає, що ним було повернуто відповідачу товар на загальну суму 541 866, 00 грн., у зв'язку з чим, на його думку, у нього виникло право на отримання компенсації їх вартості від відповідача, проте як останній відповідних грошових зобов'язань також не виконує.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір є змішаним договором поставки та договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу, відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивача та обставин, на які він посилається в їх обґрунтування, позивачем було надано відповідачу відповідно до умов укладеного між ними Договору послуги, які останній не оплатив, при цьому не надавши жодних зауважень проти їх обсягу, якості тощо, як це передбачено п. 1.11. Додатку № 7 до Договору.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи обґрунтованих заперечень відповідача проти факту надання позивачем відповідних послуг на суму 52 612, 86 грн., про що останнім було складено Акти приймання наданих послуг № 1001667 від 23.03.2012 р., № 1002032 від 20.04.2012 р., № 1002978 від 23.05.2012 р. та № SANY262/12/143073-3424983 від 31.05.2012 р., які направлялись відповідачу, а також ненадання доказів погашення боргу з їх оплати (проведення зустрічних зарахувань за Договором), суд приходить до висновку, що такі послуги прийняті відповідачем без зауважень, а отже мають бути оплачені.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, вартість послуг сплачується Постачальником протягом 15 календарних днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати, погодженої сторони; оплата за дану послугу здійснюється Постачальником одноразово за початок поставок до кожного ТЦ, якщо сторонами не погоджено інше (п. 1.4. Додатку № 7); загальна вартість послуг за цим Додатком зазначається у відповідних актах приймання наданих послуг (вони ж рахунки до сплати) (п. 1.8. Додатку № 7); у випадку відсутності чи недостатності заборгованості за поставлений товар для відшкодування вартості наданих послуг шляхом, що викладено у пункті 1.11 цього Додатку, Постачальник сплачує недостатню суму на рахунок Покупця банківським переказом протягом 15 днів з дня виставлення акту приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати), якщо сторонами не погоджено інше (п.1.9. Додатку № 7);

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв на себе зобов'язання з оплати відповідних послуг, що надаються позивачем, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 52 612, 86 грн. є законними та обґрунтованими.

Що стосується позовних вимог про стягнення 541 866, 00 грн. вартості повернутих товарів та 2 278,00 грн. штрафів, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Так, на неодноразові вимоги суду позивачем так і не було надано доказів того, що відповідний товар ним отримано від відповідача за спірним Договором, після чого на підставі його положень повернуто відповідачу, як і не надано доказів того, що останнім було допущено порушення договірних зобов'язань, що давало б право позивачу нараховувати відповідні штрафні санкції.

Зокрема, до матеріалів справи позивачем не надано первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, накладних на повернення, товарно-транспортних накладних тощо), складених у відповідності до вимог чинного законодавства та які могли б підтвердити отримання відповідного товару та його подальше повернення відповідачу на суму 541 866, 00 грн. При цьому, представлені суду документи, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог в цій частині, не відповідають приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не дають можливості встановити факт здійснення відповідних господарських операцій.

Так само, позивачем не надано суду заявок, які б свідчили про звернення позивача до відповідача з замовленням про поставку товару, який в подальшому не було поставлено, а також документів, які в підтверджували невідповідність вимогам якості такого товару тощо і надавали б право застосувати відповідні штрафні санкції у загальному розмірі 2 278,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем не доведено заявлених позовних вимог в частині стягнення 541 866, 00 грн. вартості повернутих товарів та 2 278, 00 грн. штрафів, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати вартості наданих йому позивачем послуг, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, проте як в іншій частині суд залишає позовні вимоги без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕММА" (03127, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Полковника Потєхіна, будинок 2; код ЄДРПОУ 30633338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" (02140, місто Київ, Дарницький район, проспект Петра Григоренка, будинок 43; код ЄДРПОУ 32049199) 52 612 (п'ятдесят дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 86 коп. основного боргу та 1 052 (одну тисячу п'ятдесят дві) грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 00 коп. штрафів та 541 866 (п'ятсот сорок одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. вартості повернутих товарів - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2013 р.

Суддя В.С. Ломака