Постанова

від 12.02.2009 по справі 2-27/9192-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-27/9192-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

09 лютого 2009 року   Справа № 2-27/9192-2008

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Плута В.М.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

прокурора: Єрьоменко Михайло Володимирович, посвідчення № 306 від 12.02.08,  військовий прокурор Євпаторійського гарнізону;

позивача: Терещенко Євген Олексійович, довіреність № 05 від 08.01.09,  установа "28 управління начальника робіт";

відповідача: не з'явився, державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція";

розглянувши апеляційну скаргу Установи "28 управління начальника робіт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 08.12.2008 у справі № 2-27/9192-2008

за позовом           Військового прокурора Євпаторійського гарнізону (вул. Пушкіна, 35,м.Євпаторія,97427)

в інтересах держави в особі Установи "28 управління начальника робіт" (вул. Казаса, 15,Євпаторія,97400)

до           Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ульянова, 86,Євпаторія,97400)     

про стягнення 31240,28 грн.                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Установи "28 управління начальника робіт" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" про стягнення коштів в сумі 31240,28 грн, отриманих без достатньої правової підстави, обґрунтовуючи свої позовні вимоги приписами статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, з огляду на ті обставини, що після усної домовленості щодо поставки товару позивачем були перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача, але останній, в порушення умов договору, не поставив позивачу товар, а також не повернув отримані від позивача кошти.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2008 у справі № 2-27/9192-2008 (суддя Н.В. Воронцова) у задоволенні позову Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Установи "28 управління начальника робіт" відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, позивач - Установа "28 управління начальника робіт" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове - про задоволення позову, зазначивши в скарзі, що господарський суд першої інстанції, посилаючись у рішенні на норми статті 1212 Цивільного кодексу України, не звернув уваги, що відповідач, з дня отримання грошових коштів до дня отримання претензії та звернення з позовом до суду, не здійснив ніяких дій, спрямованих на передання товару та виконання договору, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для отримання та збереження грошових коштів, перерахованих позивачем в рахунок оплати товару в сумі 30000,00 грн.

                    У судовому засіданні 09.02.2009 прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

                    Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

                    З врахуванням наявних у справі доказів судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю відповідача або його представника, оскільки його явку не визнано обов'язковою.

                    При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступні обставини.

                    Як свідчать матеріали справи, між сторонами у справі мали місце усні домовленості щодо купівлі-продажу запасних частин, інструментів та приладів для вітроелектроустановок, з метою придбання яких позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 30000,00 грн. на підставі рахунку № 18 від 02.04.2007 (а.с. 15).

                    Разом з тим, відповідач домовленості з поставки товару не виконав, отримані грошові кошти не повернув.

                    Претензією №1245 від 28.11.2007 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути отримані кошти в сумі 30000,00 грн. (а.с. 18).

                    Невиконання відповідачем умов договору та неповернення ним зазначених грошових коштів, за твердженням позивача, спричиняє істотну шкоду інтересам держави та ставить під загрозу виконання загальнодержавних програм житлового та військового будівництва, що є підставою для його звернення до суду із зазначеним позовом і поновленням порушеного права.

                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

                    Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що отримання відповідачем грошових коштів від позивача не можна вважати безпідставним, оскільки грошові кошти були отримані на виконання досягнутої між сторонами усної угоди про купівлю-продаж запасних частин, інструментів та приладів, тобто була певна правова підстава для отримання відповідачем грошових коштів - усна угода, яка не була виконана внаслідок невиконання відповідачем власних зобов'язань за договором.

                    Проте з вказаними висновками суду не можна погодитися з наступних підстав.

                    Так, згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

                    Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнено згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення також містяться у статті 180 Господарського кодексу України.

                    Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

                    Проте, як свідчать обставини справи, між сторонами не було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, адже рахунок № 18 від 02.04.2007  був виставлений на 40000,00 грн., проте позивач сплатив відповідачу лише 30000,00 грн., за усною домовленістю. Крім того, у наданому відповідачем позивачу рахунку не вказано, який саме товар, його найменування та асортимент відповідач зобов'язується передати позивачу, у зв'язку з чим зазначений договір купівлі-продажу запасних частин, інструментів та приладів не може вважатися укладеним. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії  щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

                    Обов'язок повернення майна або відшкодування його вартості передбачений нормами Цивільного кодексу України.

                    Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно  або  зберегла  його у  себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, за якою воно було набуте, згодом відпала.

                    Таким чином, зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої та відсутність для цього підстав, або наступне припинення підстави, за якою воно було набуте.

                    При чому, термін “майно” в контексті  частини 1 статті 1212 включає в  себе  не лише майно в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України, але й гроші (грошові  кошти).

                    Господарський суд першої інстанції, посилаючись у рішенні на норми статті 1212 Цивільного кодексу України, не звернув уваги на те, що відповідач, не заперечуючи проти факту одержання грошей від позивача і відсутності правових підстав для їх отримання, з дня набуття грошових коштів й до дня отримання претензії і звернення позивача з позовом до суду, не здійснив ніяких дій, спрямованих на передання товару та виконання договору, що підтверджує висновок про відсутність у відповідача правових підстав для отримання та збереження грошових коштів, перерахованих позивачем в рахунок оплати товару в сумі 30000,00 грн.

                    Крім того, судом першої інстанції залишені поза увагою ті обставини, що за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2008  року у справі № 2-22/8593-2008 Військовому прокурору Євпаторійського  гарнізону, який звернувся в інтересах держави в особі Установи "28 управління начальника робіт" до суду з позовом до ДП "Донузлавська вітрова електростанція" про стягнення тих самих коштів в сумі 31240,28 грн з підстав невиконання умов договору, відмовлено в задоволенні позову у зв'язку з неукладеністю угоди між сторонами (а.с.21-23). Судом роз'яснено, що сторона не позбавлена можливості звернутися до суду з тими самими вимогами, але за інших підстав, що й здійснив позивач.

                    Вважаючи обгрунтованим звернення позивача з вимогою про повернення грошових коштів на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що статтею 1214 цього кодексу передбачено, що у  разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

                    Перевіривши розрахунок суми заборгованості з урахуванням 3% річних за весь час прострочки за період з квітня 2007 по серпень 2008 року (а.с. 6), судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача суми  у розмірі 31240,28 грн. з врахуванням й суми процентів.

                    На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги стосовно неповного з'ясування господарським судом фактичних обставин справи та невірне застосування норм чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору і постановлення незаконного рішення, що безумовно є підставою для його скасування з прийняттям у справі нового - про задоволення позову.

                    Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104 (частина перша пункти 1, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Установи "28 управління начальника робіт" задовольнити.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2008 у справі № 2-27/9192-2008 скасувати.

                    3.   Прийняти нове рішення.

                    Позов задовольнити.

                    Стягнути з Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ульянова, 86, Євпаторія, 97400; р/р 3524100100751 УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 30459364) на користь Установи "28 управління начальника робіт" (вул. Казаса, 15, Євпаторія, 97400; р/р 26007035847702 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 24967480) заборгованість в сумі 31240,28 грн., у тому числі 30000,00 грн. як безпідставно отримані грошові кошти, 1240,28 грн. - 3 % річних за користування чужими грошовими коштами.

                    Стягнути з Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ульянова, 86, Євпаторія, 97400; р/р 3524100100751 УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 30459364) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополя, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 34740405) 312,40 грн. державного мита.

                    Стягнути з Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ульянова, 86, Євпаторія, 97400; р/р 3524100100751 УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 30459364) в Доход державного бюджету України (одержувач 22050000 Держбюджет м. Сімферополя, банк одержувача –УДК в АР Крим, р/р 31218259700002, ЄДРПОУ 34740405, код банку одержувача 824026) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.           

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                В.М. Плут

                                                                                В.І. Гонтар