Постанова

від 19.02.2009 по справі 2/391-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/391-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р.                                                           Справа № 2/391-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., судді Могилєвкін Ю.О. ,  Пушай В.І.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Челядін С.В.

відповідача -  Пономаренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Шляхрембуд»Сумської міської ради, м. Суми (вх. № 89 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.08 р. по справі № 2/391-08

за позовом Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради м. Суми

до Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, м. Суми

про стягнення 20299,45 грн.

встановила:

Позивач - Комунальне підприємство «Шляхрембуд»Сумської міської ради, м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованість на загальну суму 20 299,45 грн., в тому числі: 13005,92 грн. основного боргу, 6123,00 грн. інфляційних збитків, 1170,53 грн. - 3% річних                                

Рішенням господарського суду Сумської області від 22 грудня 2008 року у справі № 2/391-08 (суддя Миропольський С.О.) у задоволенні позову відмовлено в зв'язку з їх недоведеністю і з посиланням на те, що позиція, викладена позивачем, спростовується матеріалами справи.

Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, а також надав доповнення до неї, в яких просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхрембуд»Сумської міської ради. При цьому  посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному встановленні всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають дійсності та не мають правового значення для вирішення спору.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення обґрунтованим, законним, таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, вважає, що позивач не довів належність наданих ним доказів в обґрунтування правомірності заявлених вимог. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення –без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2008 року без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 11 квітня 2005 року, посилаючись на те, що ним було передано у власність відповідача 300 куб. м. піску на суму 8 640 грн. та надані автомобільні послуги на суму 4365,92 грн.

Позивач в обґрунтування свого позову зазначив, що факт передачі піску підтверджується відповідними документами: накладною № ОтШЛ-000195 від 15.07.05р., актом прийомки виконаних робіт від 15.07.2005р., податковими накладними № 0731 та № 0732 від 15.07.2005р.

За твердженнями позивача станом на момент його звернення до суду заборгованість  по оплаті вартості отриманого піску та надання транспортних послуг не погашена та складає 13005,92 грн.

Місцевий господарський суд, дослідивши надані позивачем документи на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог в оскаржуваному рішенні визначився, що вони не є доказами здійснення певних подій, на які посилається позивач, оскільки: дата листа 25.06.04р. (а.с. 33), на підставі якого позивач просить виділити автотранспорт для завезення піску в об'ємі 300 м3, відрізняється від дати укладення спірного договору від 11.04.2005р. (а.с. 7); видаткова накладна, податкові накладні та акт приймання виконаних робіт, копії яких надані позивачем, підписані неправомочною особою з боку відповідача, а також на них стоїть не належна печатка (печатка факультету для внутрішнього користування, а не для здійснення право чинів).

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовується позиція викладена позивачем, тому суд, з урахуванням приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України відмовив йому у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству «Шляхрембуд»Сумської міської ради в зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд не дослідив належним чином надані документи, а саме: договір, видаткову накладну, акт виконаних робіт, а тому зробив невірний висновок  про те, що вони не є доказами  на підтвердження існування договірних відносин між сторонами по справі. Також зазначає, що суд не взяв до уваги ті факти, що під час виконання зобов'язань за спірним договором посадові особи відповідача підписували документи, зміст яких підтверджує наявність реальних дій за цим договором.

Колегія суддів визнає необґрунтованість наведених тверджень, оскільки надані позивачем документи позбавлені доказової сили та не відповідають дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Позивач в позовній заяві зазначає, що підставою для стягнення з відповідача заборгованості, є невиконання останнім своїх зобов'язань по оплаті поставленого піску та наданих транспортних послуг за договором від 11.04.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, в тексті спірного договору в якості «Покупця»зазначений Сумський державний педагогічний університет в особі ректора  В.С. Іваній. Сам договір від 11.04.2005р. також підписаний з боку відповідача В.С. Іваній.

Але, насправді матеріалами справи підтверджено, що Іваній Володимир Степанович був звільнений з посади ректора Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренко 28.03.2005р. по п. 1 ст. 36 КЗПП України наказом Міністерства освіти і науки України № 258-к від 25.03.2005р.

Отже, на момент укладення договору ректор В.С. Іваній був вже звільнений, тому колегія суддів не може вважати наданий позивачем договір від 11.04.2005р. належним доказом існування договірних відносин між сторонами по справі.

Надані позивачем копії видаткової накладної № ОтШЛ-000195 від 15.07.2005р. та акту приймання виконаних робіт за липень 2005 року не можуть вважатися належними доказами здійснення позивачем поставки піску та надання транспортних послуг відповідачу, оскільки вони підписані з боку відповідача неправомочною особою, підпис відповідача не засвідчений належним чином, тобто відсутній відбиток печатки юридичної особи Сумського державного педагогічного університету, а засвідчений печаткою факультету фізичної культури.

За таких обставин колегія суддів не може вважати надані позивачем копії договору, видаткової накладної та акту приймання виконаних робіт належним доказом на підтвердження існуючої заборгованості відповідача, оскільки такі документи не мають доказової сили.

Позивачем не надано до суду доказів пред'явлення відповідачу відповідного рахунка-фактури на переданий пісок, як підстави для проведення оплати замовленого товару, а також не представлено товарно-транспортних накладних на підтвердження наданих транспортних послуг по перевезенню піску та його поставки відповідачу.

Лист Сумського державного педагогічного університету № 1088 від 25.06.2004р. не може вважатися доказом поставки піску, оскільки позивачем не доведено належними документальними доказами, що саме на його підставі у 2005 році, тобто майже через рік, відбулася поставка піску відповідачу. Крім того, дата укладення договору від 11.04.2005р., на який посилається позивач як на підставу для стягнення суми заборгованості з відповідача, суттєво відрізняється від дати зазначеного листа від 25.06.2004р., яким відповідачем замовлявся автотранспорт для завезення піску.

Таким чином, позивачем в процесі розгляду справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції не було надано належних документів, підтверджуючих факт поставки піску та зобов'язання відповідача по його оплаті, а представлені ним докази не можуть приймаються до уваги, оскільки не підтверджують наявність реальних дій за спірним договором та заборгованість відповідача за отриманий та несплачений товар.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що позивач під час розгляду справи в обґрунтування позовних вимог не надав належних та допустимих доказів передачі відповідачу піску, надання йому транспортних послуг та не навів нормативного обґрунтування  заявленої до стягнення суми в розмірі 20 299,45 грн., а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Шляхрембуд»Сумської міської ради.

Виходячи з викладеного, судова колегія апеляційного суду вважає юридичну оцінку, дану місцевим господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, і тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Сумської області від 22 грудня 2008 року відсутні.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

                                                  .

постановила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Шляхрембуд»Сумської міської ради, м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22 грудня 2008 року у справі № 2/391-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Барбашова С.В.  

                                 Судді                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                                                                                               Пушай В.І.