Ухвала

від 21.03.2013 по справі к-18950/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-18950/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009

у справі № 8/476-АП-07

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Херсоні доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Фліппер» провизнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Херсоні) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Фліппер» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «ВКФ «Фліппер») з моменту внесення змін до складу учасників та скасування (припинення) державної реєстрації з моменту перереєстрації на учасників гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, визнання недійсними фінансово-господарських документів після проведення перереєстрації учасників на гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3

Постановою Господарського суду Херсонської області від 12.11.2007 позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 скасовано постанову Господарського суду Херсонської області від 12.11.2007 та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ВКФ «Фліппер» було зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради 28.07.1993, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 014160 та присвоєно код 21273417. До 2006 року засновниками товариства значились гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 Підприємство було зареєстровано за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Тельмана, 3. 20.01.2006 змінився склад учасників - замість попередніх засновників, власником та керівником став гр. ОСОБА_6, також була зареєстрована нова редакція статуту, визначений статутний фонд в розмірі 3500,00 грн., ці зміни були у статутних документах та були зареєстровані Держреєстратором 26.01.2006.

17.07.2006 збільшено статутний фонд товариства до 5 млн. грн..

В лютому 2007 року власник товариства гр. ОСОБА_6 вийшов зі складу учасників товариства за власним бажанням, введені до складу власників (учасників) гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 із частками статутного фонду по 2,5 млн. грн. кожний (Протокол № 01 зборів учасників ТОВ «ВКФ «Фліппер» від 02.02.2007). Цим же протоколом підтверджено призначення директором гр. ОСОБА_6

Протоколом загальних зборів товариства № 8 від 23.05.2007 засновник переобрав директора товариства - ним став гр. ОСОБА_3, змінена юридична адреса, замість м. Херсон, вул. Тельмана, 3, юридична адреса зазначена: м. Херсон, вул. Запорізька, 140, відповідні зміни до Статуту директором товариства гр. ОСОБА_3 зареєстровані в Державному реєстрі.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з наявних у матеріалах справи доказів саме: пояснення від 04.10.2007, наданого гр. ОСОБА_3 начальнику МВ ПМ ДПІ у м. Херсоні; протоколу допиту у якості свідка гр. ОСОБА_3, з чого слідує, що в м. Херсоні він ніколи не був, ніяких заяв до ДПІ у м. Херсоні не надавав, погодився підписати документи за пропозицією адвоката ОСОБА_9, яка запропонувала йому стати директором та засновником декількох підприємств; протокол допиту від 12.09.2007 свідка - гр. ОСОБА_2 слідує, що постійного місця роботи останній не мав, за матеріальну винагороду погодився на пропозицію знайомого стати засновником та керівником декількох підприємств, у тому числі ТОВ «ВКФ «Фліппер». Але ніякої фінансової господарської діяльності він не здійснював; акту від 31.10.2007, складеного оперуповноваженим ДПІ у м. Херсоні за участю в.о. директора ТОВ «Херсоноптторг» про те, що за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Запорізька, 140 - ТОВ «ВКФ «Фліппер» не знаходиться, а розташоване інше підприємство.

Відтак, діяльність відповідача після 22.02.2007 здійснювалась з порушенням діючого законодавства починаючи з дотримання процедури внесення змін до статутних документів, тобто перереєстрація товариства відбулась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про втрату цивільної право та дієздатності товариства.

Засновником та директором ТОВ «ВКФ «Фліппер» стала особа, яка не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, тобто без наміру здійснювати повноваження, покладені на власників підприємств законодавством України та установчими документами підприємства. Реєстрація ТОВ «ВКФ «Фліппер» відбулась на підставну особу, всупереч вимогам діючого законодавства та з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач довів у встановленому законом порядку факт здійснення відповідачем діяльності, що суперечить закону та установчим документам підприємства, ДПІ у м. Херсоні не зобов'язано було чекати закінчення розслідування кримінальної справи, вироку суду для подання позову, оскільки за період слідства від імені товариства продовжують здійснювати господарську діяльність особи, фактично які не є власниками або належними чином обраними (призначеними) посадовими особами товариства.

Також суд дійшов до висновку про необхідність скасування державної реєстрації відповідача, але відповідний висновок у резолютивній частині не зробив.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Херсоні звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила: визнати недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «ВКФ «Фліппер» з моменту перереєстрації на гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію (припинити) ТОВ «ВКФ «Фліппер» з моменту перереєстрації на гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3; визнати недійсними первинні та фінансово-господарські документи, складені від імені товариства після проведення перереєстрації даного товариства на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п. 17 ч. 1 Закону України «Про Державну податкову службу України» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право: звертатися у передбачених Законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, діюче законодавство надає органам державної податкової служби України право звертатися до суду з позовами, які містять тільки вимоги про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, звернення ж органів державної податкової служби України з позовами, які містять вимоги про визнання недійсними статуту, рішення засновника, свідоцтва про реєстрацію платника Податку на додану вартість діючим законодавством не передбачено.

Оскільки органи державної податкової служби, як органи державної влади, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, повинні діяти лише в межах своїх повноважень, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів, що подання органом державної податкової служби позову який містить інші вимоги ніж скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснено таким органом з перевищенням наданих Законом повноважень, і з цих підстав належить відмовити у задоволенні такого позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача до ТОВ «ВКФ «Фліппер» про визнання недійсним статуту, рішення засновника, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, і, відповідно, необхідність відмовити у їх задоволенні.

Приймаючи рішення у мотивувальній частині про скасування державної реєстрації, суд першої інстанції помилково встановив обставини неприпустимими доказами, а саме, протоколом допиту від 21.08.2007 в якості свідка гр. ОСОБА_3 по кримінальній справі порушеної по факту ухилення від сплати податків; протоколом допиту гр. ОСОБА_2 від 12.09.2007 в якості свідка по вказаній кримінальній справі; пояснення гр. ОСОБА_3 начальнику МВ ПМ ДПІ у м. Херсоні; акту від 31.10.2007, складеного оперуповноваженим ДПІ у м. Херсоні за участю в.о. директора ТОВ «Херсоноптторг» про те, що за юридичною адресою: Запорізька, 140, ТОВ «ВКФ «Фліппер» не знаходиться, а розташоване інше підприємство.

Суд апеляційної інстанції не погодився із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне, з чим погоджується і судова колегія.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до приписів ст. 69, ч. 1, 2 ст. 70, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинству є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або з власної ініціативи. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, протокол допиту гр. ОСОБА_3 співробітником податкової міліції не є допустимим (належним) доказом в справі в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Той факт, що суд дав правову оцінку протоколу допиту в якості свідків гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3, дослідивши фактично дотримання вимог Кримінально процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України при порушенні та розслідуванні кримінальної справи і саме у розрізі цього надав оцінку вказаним протоколам, не стосується предмету дослідження ц даній справі щодо наявності підстав для скасування державної реєстрації. Тобто суд дав правову оцінку доказу добутого у порядку ст. 64 КПК України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, що є неприпустимим.

Акт опису від 31.10.2007 в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України також не свідчить про наявність підстав передбачених ст. 38 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Інші обставини, на які позивач посилається в якості підстав для задоволення позову позивачем по справі не наведено, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова