Постанова

від 19.03.2013 по справі 826/1849/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2013 року 08:05 № 826/1849/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Жилінвест» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2012р. №0007042202, №0007032202, №0007022202,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Жилінвест» (надалі - ТОВ «БК «Жилінвест», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС (надалі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007042202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 764 175,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 189 475,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0007032202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 597 135,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 148 035,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0007022202 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 91 294,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «БК «Жилінвест» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зазначає, що податковим органом неправомірно, без перевірки фактів та дійсних обставин зроблено висновок щодо фіктивності операцій з контрагентами. Проте, всі правочини були направлені на досягнення взаємної вигоди, замовлені у контрагентів роботи дійсно були виконані. Позивач протягом тривалого часу веде господарську діяльність в Автономній республіці Крим, має відповідну ліцензію на генеральний підряд, на виконання будівельних робіт. Протягом 2009-2012 років ним будувалися декілька об'єктів, певна кількість робіт по яким була доручена субпідрядним організаціям. Зокрема, такими субпідрядними організаціями були підприємства КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель плюс».

Позивач стверджує, що первинні бухгалтерські документи, отримані від контрагентів відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірми «Капітель плюс» правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідних періодів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ТОВ «БК «Жилінвест» зареєстроване 25.02.2005 р. Солом'янською районною державною адміністрацією м. Києва, реєстраційний номер №10731070004003041. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33439812.

ТОВ «БК «Жилінвест» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.03.2005р. за №10480 та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.07.2008 року №1100130359, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 334398126585, позивач зареєстрований платником ПДВ з 09.03.2005р.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі наказу від 22.10.2012 року №1638 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, п. 78.1.1, статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «БК «Жилінвест» (код за ЄДРПОУ33439812) з питань правомірності дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), БВП «Строитель плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Севелітстрой» (код за ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «Бренд строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), фірма «Капітель» (код за ЄДРПОУ 31095815) за період з 01.01.2009 року по 30.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2012р. №7857 /22-2/33439812 про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «БК «Жилінвест» (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «БК «Жилінвест»:

1) п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п 7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 595 677 грн., у т. ч. по періодах: за червень 2009 року в сумі 16 667 грн., за березень 2010 року в сумі 13 619 грн., за квітень 2010 року в сумі 55 000 грн., за травень 2010 року в сумі 22 609 грн., за червень 2010 року в сумі 66 162 грн., за липень 2010 року в сумі 115 796 грн., за вересень 2010 року в сумі 258 394 грн., за жовтень 2010 року в сумі 47 430 грн.;

2) п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 18 125 грн. у т. ч. по періодах: за травень 2011 року 5000 грн., за серпень 2011 року в сумі 457 грн., за лютий 2012 року 6 667 грн., за березень 2012 року в сумі 6001 грн.;

3) п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 744 598 грн., в тому числі: за 2 квартал 2009 року в сумі 20 834 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 7 815 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 875 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 8 334 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 179 714 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 467 738 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 59 288 грн.;

4) п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 91 294 грн., в тому числі: за 2009 рік 91 294 грн.;

5) п.п.139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового Кодексу України , в результаті чого занижено занижено податок на прибуток в загальній сумі 19 577 грн., у т. ч. по періодах: за 2 квартал 2011 року 5000 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 457 грн., за 1 квартал 2012 року 12 668 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані наступним.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «БК «Жилінвест» за період з 01.01.2009 року по 30.03.2012 року здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), БВП «Строитель плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Севелітстрой» (код за ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «Бренд строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), фірма «Капітель» (код за ЄДРПОУ 31095815).

В той же час, податковий орган стверджує, що фінансово-господарська діяльність КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності між КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель» та ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест», фінансово-господарські взаємовідносини між КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель» та ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» є правочинами, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ТОВ «БК «Жилінвест» винесено податкове повідомлення-рішення № 0007042202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 764 175,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 189 475,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0007032202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 597 135,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 148 035,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0007022202 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 91 294,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, договорів, додатків до договорів, актів приймання-передачі, податкових накладних тощо.

Зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ «Строитель Плюс» позивач надав суду договір підряду №500 від 26 травня 2009 р. з додатками, договір підряду №647 від 26 червня 2009 р. з додатками, договір підряду №881 від 10 серпня 2009 р. з додатками, копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. на суму 100 тис. грн. з актом прийому виконаних робіт за серпень 2009 р., копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. на суму 35 тис. грн. з актом прийому виконаних робіт за серпень 2009 р., копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень2009 р. на суму 10,5 тис. грн. з актом прийому виконаних робіт за серпень 2009 р.

На підтвердження дійсності господарських операцій з ТОВ «Строитель Плюс» позивач надав суду копії податкових накладних №3899/3 від 11.08.2009 р. , №4551 від 19.10.2009 р. , №4471/3 від 06.07.2009 р. , №2374/3 від 26.06.2009 р. , №2213/1 від 01.06.2009 р.

По взаємовідносинам з КП «Альянс» позивач надав суду копії договору підряду №1021 від 20 травня 2010 р., договору №532 від 17 травня 2010 р., договору №444 від 26 квітня 2010 р., акту прийомки установки від 27.07.2010 р., акту прийому виконаних підрядних робіт за липень 2010 р., акту виконаних робіт за липень 2010 р. на суму 412 452,79 грн., акту виконаних робіт за липень 2010 р. на суму 227 765,06 грн., договору №472 від 10 травня 2011 р. з додатками, локального кошторису №2-1-1 на суму 34,361 тис. грн., акту прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. до договору №472 від 10.05.2011р., договору підряду №127 від 29.02.2012 р. з додатками, акту прийому виконаних будівельних робіт за березень 2012 р до договору №127 від 29.02.2012р., рахунку-фактури №2378 від 16.07.2010 р.

На підтвердження дійсності господарських операцій з КП «Альянс» позивач надав суду копії податкових накладних №2625 від 31.07.2010 р. , №2117 від 12.07.2010 р., №1633 від 08.06.2010 р., №1476 від 18.05.2010 р., №1095 від 30.04.2010 р., №182 від 23.08.2011 р., №75 від 12.05.2011 р., 13.03.2012 р., №268 від 29.02.2012 р.

По взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» позивач надав суду документ щодо узгодження договірної ціни між ТОВ «БК Жилінвест» та ПП «Севелітстрой», довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р. на суму 637,65 тис. грн., копію акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р. на суму 637,65 тис. грн., копію податкової накладної №1369 від 30.09.2010 р.

На підтвердження товарності операцій з ТОВ «Бренд Строй» позивач надав суду копії наступних документів: договір підряду №35 від 20 квітня 2010 р. з додатками, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010 р. на суму 375,32760 тис. грн., акт прийому виконаних будівельних робіт за липень 2010 р.

Також, позивач надав суду копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Бренд Строй»: №905/1 від 06.07.2010 р., №860 від 18.06.2010 р., №905 від 20.08.2010 р., №416 від 08.06.2010 р., №239 від 12.05.2010 р., №154 від 21.04.2010 р.

На підтвердження товарності операцій з Фірмою «Капітель Плюс» позивач надав суду копії наступних документів: договір поставки №1805/01 від 18 травня 2010 р. з додатками, договір поставки №1203/01 від 12 березня 2010 р. з додатками, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р. на суму 1200,036 тис. грн., акт прийому виконаних робіт за вересень 2010 р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 р. на суму 310,0008 тис. грн., акт прийому виконаних робіт за липень 2010 р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 р. на суму 151,68627 тис. грн., акт прийому виконаних робіт за липень 2010 р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 р. на суму 31,97281 тис. грн., акт прийому виконаних робіт за травень 2010 р., договір підряду №536 від 01 липня 2010 р. з додатками, договір підряду №123 від 15 березня 2010 р. з додатками, договір підряду №138 від 24 березня 2010 р. з додатками, видаткову накладну №653 від 07.05.2010 р., рахунок-фактуру №0605/01 від 06.05.2010 р., видаткову накладну №1166 від 28.07.2010 р., рахунок-фактуру №2607/01 від 26.07.2010 р., рахунок-фактуру №1910/01 від 19.10.2010 р., видаткову накладну №2057 від 19.10.2010 р.

На підтвердження дійсності господарських операцій з Фірмою «Капітель Плюс» позивач надав суду копії податкових накладних №313 від 18.03.2010 р., №494 від 02.04.2010 р., №517 від 14.04.2010р., №529 від 20.04.2010 p., №590 від 26.04.2010 p., №668 від 20.05.2010 p., №799 від 03.06.2010 р., №832 від 10.06.2010 р., №2057 від 19.10,2010 р., №910 від 30.06.2010 р., №1057 від 06.07.2010 р., №1131 від 26.07.2010 р., №1166 від 28.07.2010 р., №1138 від 30.07.2010 р., №1551 від 27.08.2010 р., №1914 від 30.09.2010 р.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09. 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власті господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Ведення податкового обліку відповідно до ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) та ст. ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні норми містяться також і в Податковому кодексі України.

Так, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, чинного в момент складання податкових накладних контрагентами позивача, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, всі кладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Аналогічні правові норми містяться також у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, встановлено, що вона порушена відносно директора ТОВ „Союз КДС" (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_4 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_5, фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ „Союз КДС" ОСОБА_4 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ „Союз КДС" ОСОБА_4, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 р.р., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ - 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ - 35941644) та «транзитне» підприємство - ТОВ БВП «Строитель плюс» (код ЄДРПОУ - 31263808), директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_5, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ - 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ - 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833) , ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ - 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ - 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ - 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ - 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ - 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ -37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ - 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ - 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ - 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ - 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ - 36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ - 37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ - 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ - 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ - 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ - 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ - 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ - 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ - 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства».

Зокрема, відповідно до акту ДПІ у м. Сімферополі від 11.04.2012 року № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки з БВП «Строитель Плюс» , та постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року № 69-0146 щодо порушення кримінальної справи відносно директора БВП «Строитель плюс» ОСОБА_5 за фактами фіктивного підприємництва для функціонування злочинної схеми вказані особи зареєстрували транзитне підприємство БВП «Строитель плюс», через яке здійснювали господарські операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Для функціонування зазначеної схеми вказані вище особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ - 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ - 35941644) та «транзитне» підприємство - ТОВ БВП «Строитель плюс» (код ЄДРПОУ - 31263808) , директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_5, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Відповідно до акту, сумнівний податковий кредит, отриманий БВП «Строитель плюс» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, суд приходить до висновку, що податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит у сумі 23 619,00 грн. за рахунок податкових зобов'язань БВП «Строитель плюс».

Окрім того відповідно до акту ДПІ у м. Сімферополі від 11.04.2012 року № 36/22/32468182 про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» , це підприємство є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер.

Підрозділами ДПС в АР Крим складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з переліком контрагентів КП «Альянс».

Податковим органом встановлено порушення ч. 1 статті 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів, а також не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами - покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Окрім того, порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі КП «Альянс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2 КК України.

В ході слідчих дій встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП «Альянс» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, було зроблено висновок, що податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригування по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Оскільки всі угоди, укладені з КП «Альянс» не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до «вигодонабувача», суд погоджується із висновком податкового органу, що позивач безпідставно відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з КП «Альянс» у розмірі 128 322,00 грн.

Також, відповідно до акту ДПІ у м. Сімферополі від 06.04.2012 року № 28/22/35096833 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Севелітстрой» , зазначено, що в ході досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, яку порушено за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Севелітстрой», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України, встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Севелітстрой» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Відповідно до протоколу допиту керівника підприємства ПП «Севелітстрой» ОСОБА_14 останній пояснив, що підприємство фактично товар та послуги не поставляло, документи ним підписувалися за грошову винагороду.

Таким чином, суд погоджується із висновком податкового органу, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у сумі 101 667,00 грн. за рахунок податкових зобов'язань ПП «Севелітстрой».

Також, відповідно до акту ДПІ у м. Сімферополі від 06.04.2012 року № 29/22/36165567 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бренд Строй» , встановлено, що в ході досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, яку порушено за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «Бренд Строй», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ «Бренд Строй» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Звіркою ТОВ «Бренд Строй» встановлено порушення ч. 1 статті 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Бренд Строй» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. А також не підтверджено реальність проведених господарських операцій за цей період з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Зокрема, перевіркою повноти визначення податкового кредиту з 01.01.2009 року по 30.03.2012 року по взаємовідносинам з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), БВП «Строитель плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Севелітстрой» (код за ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «Бренд строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), фірма «Капітель-плюс» (код за ЄДРПОУ 31095815), встановлено його завищення у сумі 613 802,00 грн. у т. ч. по періодах: - за червень 2009 року в сумі 16 667 грн.; - за вересень 2009 року в сумі 6 252 грн.; - за жовтень 2009 року в сумі 700 грн.; - за березень 2010 року в сумі 6667 грн.; - за квітень 2010 року в сумі 55 000 грн.; - за травень 2010 року в сумі 22 609 грн.; - за червень 2010 року в сумі 66 162 грн.; - за липень 2010 року в сумі 115 796 грн.; - за вересень 2010 року в сумі 258 394 грн.; - за жовтень 2010 року в сумі 47 430 грн.; - за травень 2011 року 5000 грн.; - за серпень 2011 року в сумі 457 грн.; - за лютий 2012 року 6 667 грн.; - за березень 2012 року в сумі 6001 грн.

Відповідач вважає, що податкові накладні виписані постачальниками ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» - КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель» з порушенням встановленого Порядку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту, підприємством ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» порушено п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, п 9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п 7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 595 677 грн., у т. ч. по періодах: за червень 2009 року в сумі 16 667 грн., за вересень 2009 року в сумі 6 252 грн., за жовтень 2009 року в сумі 700 грн.,-за березень 2010 року в сумі 6667 грн.,за квітень 2010 року в сумі 55 000 грн., за травень 2010 року в сумі 22 609 грн., за червень 2010 року в сумі 66 162 грн., за липень 2010 року в сумі 115 796 грн.,за вересень 2010 року в сумі 258 394 грн., за жовтень 2010 року в сумі 47 430 грн.

Окрім того, в порушення п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, п 9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями),п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 , 201.4 , 201.10 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по отриманим податковим накладним від КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року всього на суму 18 125 грн. у т. ч. по періодах: за травень 2011 року 5000 грн., за серпень 2011 року в сумі 457 грн., за лютий 2012 року 6 667 грн., за березень 2012 року в сумі 6001 грн.

Також, ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» віднесено суми по взаємовідносинах з КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель» до складу витрат по декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в розмірі 2 978 385 грн., в тому числі: за 2 квартал 2009 року в сумі 83 335 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 31 260 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3500 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 33 335 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 718 855 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 1 870 950 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 237 150 грн.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із висновком податкового органу що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у сумі 62554,00 грн. за рахунок податкових зобов'язань ТОВ «Бренд Строй».

В Акті перевірки відповідач посилається на акт ДПІ у м. Сімферополі від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 Про неможливість проведення зустрічної звірки фірми «Капітель плюс» та матеріли кримінальної справи № 69-0146, порушеної за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, фірми «Капітель плюс», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Також, згідно висновку, наданого ГВПМ ДПІ у м. Сімферополі від 02.04.2012 року встановлено, що проведеним аналізом фінансово - господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України, а укладення договорів цим підприємством відбувалося без мети настання реальних наслідків.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що керівник підприємства ОСОБА_15 пояснив, що підприємство фактично товар та послуги не поставляло, документи фінансово - господарської діяльності він підписував за винагороду.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із висновком податкового органу що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у сумі 297640,00 грн. за рахунок податкових зобов'язань фірми «Капітель-плюс».

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «БК «Жилінвест» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене свідчить про відсутність КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель плюс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру ТОВ «БК «Жилінвест» при укладенні договорів на створення правових наслідків. Тобто, такі угоди є нікчемними.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із висновком податкового органу, що в порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями, ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання ТМЦ та послуг, що не відповідають ознакам валових витрат, та не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, всього в сумі 2 978 385 грн., в тому числі: за 2 квартал 2009 року в сумі 83 335 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 31 260 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3500 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 33 335 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 718 855 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 1 870 950 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 237 150 грн.

ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» порушено п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями, по взаємовідносинах з КП «Альянс», БВП «Строитель плюс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй», фірма «Капітель», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 721 775 грн., в тому числі: за 4 квартал 2009 року в сумі 6701 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 8 334 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 179 714 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 467 738 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 59 288 грн. та до завищення від'ємного значення оподаткування податку на прибуток на загальну суму 91 294 грн., в тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 91 294 грн.

В порушення п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ТОВ «Будівельна компанія «Жилінвест» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання ТМЦ та послуг, що не відповідають ознакам витрат, та не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку , всього в сумі 84 050 грн., у т. ч. по періодах: за 2 квартал 2011 року 21 739 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 1 987 грн., за 1 квартал 2012 року 60324 грн.

Таким чином, несплачений ТОВ «БК «Жилінвест» податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 764 175,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 189 475,00 грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 597 135,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 148 035,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 91 294,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 07.12.2012р. №0007042202, №0007032202, №0007022202 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Жилінвест» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко