Постанова

від 15.04.2013 по справі 810/1498/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року 810/1498/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яготинському районі Київської області доДержавного закладу "Яготинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України простягнення капіталізованих платежів,

в с т а н о в и в:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яготинському районі Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного закладу "Яготинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України про стягнення капіталізованих платежів в розмірі 96626,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

До суду від відповідача 12.04.2013 надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки відповідач передав своє майно та інші активи інший юридичній особі, а саме Головному управлінню Держсанепідслужби у Київській області.

Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

В силу пункту 4 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши надані відповідачем заперечення на адміністративний позов, суд дійшов висновку, що вони не обґрунтовані та такі, що не спростовують твердження позивача щодо заявлених позовних вимог.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державний заклад "Яготинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України є юридичною особою, закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно Постанови № 1025/30/30/58 від 28.09.2012 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.09.2012 згідно з постановою правління Фонду від 21.09.2012 № 13 призначено потерпілій на виробництві ОСОБА_1, яка отримала професійне захворювання на даному підприємстві, щомісячну страхову виплату в розмірі 564,38 грн.

Також, ОСОБА_1 передбачене санаторно-курортне лікування відповідно до Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням від 31.10.2007 № 49.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 176-О від 21.09.2012 про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я прийняте рішення про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, до переліку яких входить і державний заклад "Яготинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України. При цьому, ліквідація відповідача здійснюється без правонаступника.

Державним реєстратором 18.10.2012 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про рішення засновників про припинення юридичної особи, а саме ліквідації Державного закладу "Яготинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України.

Позивачем зроблено розрахунок капіталізації платежів для продовження страхових виплат ОСОБА_1, потерпілої на виробництві протягом її життя у загальній сумі 96626,33 грн.

Листом № 143 від 05.12.2012 позивач повідомив голову ліквідаційної комісії Рибачука О.М. про суму капіталізованих платежів.

Вказаний лист був отриманий в.о. бухгалтера підприємства, що підтверджується підписом останньої на розрахунку.

Проте, відповідач не відреагував на вказаний лист та не здійснив виплати.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Закону № 1105-XIV та Цивільного Кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю" (далі - Порядок).

Положенням п.5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до п.1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Аналогічні висновки щодо правових норм, які підлягають застосуванню у даних спірних правовідносинах, викладено в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до ТОВ "Фрунзе-авто" про стягнення капіталізованих платежів.

Згідно з частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Перевіривши розрахунок потреби в капіталізації коштів, зроблений позивачем станом на 05.12.2012, суд встановив, що його проведено шляхом множення розміру щомісячної виплати на середню очікувану тривалість виплат та розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки на ймовірну кількість санаторно-курортних путівок, внаслідок чого, позивачем правомірно визначена відповідачу до сплати сума у розмірі 96626,33 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що позивачем доведено законність та обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яготинському районі Київської області - задовольнити.

Стягнути з Державного закладу "Яготинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України (код ЄДРПОУ 01994534) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яготинському районі Київської області суму капіталізованих платежів у розмірі 96626 (дев'яносто шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 33 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.