Постанова

від 04.04.2013 по справі 822/1134/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1134/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретарі Дехтярук В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до підприємства із 100% іноземним капіталом "Тіба" м. Хмельницький про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з підприємства із 100% іноземним капіталом "Тіба" м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 24748335) суму податкового боргу в розмірі 42397,31 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих вказаного платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток підприємств в сумі 42397,31 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 42397,31 грн., на користь позивача в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином та подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності його представника до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 12.07.2005 року зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» який діяв до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-3, який діяв у період виникнення податкових правовідносин і втратив чинність з 01.01.2011 року, передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Як зазначено у підпункті 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пункту 4.3 статті 4, тобто визначення податкового зобов'язання контролюючим органом та за непрямими методами, та зобов'язаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податковим боргом відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобов'язання.

Згідно розрахунку позовних вимог загальна сума податкового боргу відповідача становить 42397,31 грн., податку на прибуток підприємств в тому числі основний платіж в сумі 42185,41 грн., та штрафні санкції в сумі 207,20 грн.

Податковий борг по основному платежу в сумі 42185,41 грн., виник в зв'язку з тим, що відповідач подав податкові декларації з податку на прибуток від 05.02.2010 року № 400073 та № 86508 від 26.04.2010 року, але нараховану згідно декларацій суму податку не сплатив.

Сума податкового боргу відповідача вважається узгодженою відповідно із вимогами пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, тобто є податковим боргом.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або в судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.

Згідно підпункту 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Виходячи із вказаних норм Закону суд приходить до висновку, що позивач зобов'язаний був своєчасно сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, але не зробив цього.

У строки визначені частиною 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач в порушення своїх обов'язків не сплатив суму нарахованого податкового зобов'язання по податку на прибуток, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, тобто протягом десяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнається сумою податкового боргу платника податків.

В частині податкового боргу відповідача за штрафними санкціями суд зазначає наступне.

Позивачем проведено невиїзні перевірки відповідача з питань своєчасності подання податкових декларацій з податку на прибуток, про що за результатами перевірок складено акти перевірки від 07.12.2010 року № 2743/15-113 та № 2744/15-113.

Проведеними перевірками встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-3 від 21.12.2000 року.

Згідно пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

За результатами перевірки відповідача на підставі актів перевірок від 07.12.2010 року № 2743/15-113 та № 2744/15-113 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з пунктом 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховані податкові зобов'язання та прийняті податкові повідомлення - рішення № 0032641510 та № 0032621510 від 07 грудня 2010 року по податку на прибуток в сумі 207,20 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 207,20 грн.

Пунктами 1.2, 1.3, ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Сума податкового зобов'язання відповідача, яке нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим відповідно до вимог п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто при зверненні платника податків до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в тому числі останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

Підпунктами 5.2.2, 5.2 3 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення подана заява зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно підпунктів 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь - який момент після отримання відповідного повідомлення.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень, а також правом звернення до суду, тобто він не оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання згідно податкових повідомлень - рішень № 0032641510 та № 0032621510 від 07 грудня 2010 року необхідно вважати узгодженими з дати їх отримання відповідачем.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, як це передбачено підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач узгоджені суми податкових зобов'язань самостійно не погасив.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 1.10 ст. 1 цього ж Закону податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 6.2.1, 6.2.2 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Із вищевказаного суд приходить до висновку, що право на направлення позивачем відповідачу податкової вимоги про сплату нарахованих податків і штрафних (фінансових) санкцій могло виникнути тільки за обставин підтверджуючих узгодження податкового зобов'язання відповідача.

Так як податкові зобов'язання по податкових повідомленнях - рішеннях вважаються узгодженими, позивач направив відповідачу податкові вимоги, тобто письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, а саме: першу податкову вимогу № 1/586 від 25 лютого 2010 року, а також другу податкову вимогу № 2/3791 від 25 листопада 2010 року про сплату відповідачем податкового боргу

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

З метою впровадження статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» наказом ДПА України № 266 від 3 липня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786 затверджено «Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків».

Згідно п.4.1 ч. 4 вказаного Порядку податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом ДПА України від 2 квітня 1999 року № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 1999 року за № 304/3597.

Податковий борг підтверджується копіями податкових декларацій, копіями актів перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями, копіями податкових вимог, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 42397,31 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 14, 15, 16, 54, 56, 57, 58, 59, 87, 94, 95 Податкового кодексу України, статтями 9, 11, 71, 69, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємства із 100% іноземним капіталом "Тіба" м. Хмельницький на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 42397,31 грн., (сорок дві тисячі триста дев'яносто сім гривень тридцять одну копійку) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2013 року

Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський