Постанова

від 09.04.2013 по справі 816/720/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/720/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Житнікова А.І.,

представника відповідача - Нальотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" (надалі - позивач, ТОВ "Промислова комплектація") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013492301/1909 від 29.11.2012 року, яким ТОВ "Промислова комплектація" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 508 042 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Промислова комплектація" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, що набрала форму акта від 16.11.2012 року № 4819/22-209/30708525. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України за результатами господарських операцій з ТОВ "Трансмаш", оскільки під час проведення перевірки відповідач не повідомляв про відсутність оригіналу видаткової накладної, яка підтверджує понесені підприємством витрати у 2 кварталі 2011 року на суму 2 208 876,30 грн., окремий запит про надання оригіналу накладної №73 від 03.06.2011 року для проведення перевірки на адресу позивача не направляв та акт про відмову від надання вказаного первинного документа не складав. Вказує, що нараховану згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 508 042 грн. та суму пені в сумі 61 228,11 грн., підприємством було сплачено в повному обсязі з власної ініціативи.

14 березня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач на підтвердження правомірності прийнятого рішення посилається на висновки акту перевірки від 16.11.2012 року № 4819/22-209/30708525. Пояснює, що позивачем до перевірки надано копію, а не оригінал видаткової накладної № 73 від 03.06.2011 року на придбання рами верхньої (4 шт.) та рами нижньої (4 шт.) на суму 2 650 652,30 грн., у тому числі ПДВ - 441 775,38 грн. Відтак, позивач у порушення вимог п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України включив до складу валових витрат витрати в сумі 2 208 877 грн., які не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація", ідентифікаційний код 30708525, є юридичною особою та у періоді, що перевірявся було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 201741, індивідуальний податковий номер 307085204031 та було платником податку на прибуток.

У період з 08.10.2012 року по 09.11.2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірки ТОВ "Промислова комплектація" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 3 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2012 року № 4819/22-209/30708525 /том 1 а.с. 37-89/.

За висновками перевірки позивачем порушено п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 508042 грн., у т. ч. у 2 кварталі 2011 року на суму 508042 грн.

29.11.2012 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки від 16.11.2012 року № 4819/22-209/30708525, винесено податкове повідомлення - рішення № 0013492301/1909, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 508 042 грн., з них: за основним платежем - у сумі 508 042 грн. /том 1 а.с. 9/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що позивач повністю сплатив суму грошового зобов'язання, що визначена підприємству податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2012 року № 0013492301/1909 /том 2 а.с. 78/.

Однак, у подальшому, не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню від 29.11.2012 року № 0013492301/1909, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 було встановлено їх заниження у 2 кварталі 2011 року на суму 2208877 грн. /стор. 9 акту, том 1 а.с. 45/, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року на суму 508042 грн.

Підставою для такого висновку стало дослідження відповідачем у перевіряємому періоді господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Трансмаш".

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Трансмаш" надано копії наступних документів: договору поставки № 0211ТР від 03.02.2011 р. із специфікаціями до нього /том 2 а.с. 53-69/, видаткової накладної № 0000000073 від 03.06.2011 р. /том 1 а.с.16/ та податкової накладної № 4 від 03.06.2011 р. /том 2 а.с. 70/.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що у 2 кварталі 2011 року позивачем віднесено до складу рядка 05 Декларації "витрати операційної діяльності" витрати згідно копій підтверджуючих документів, а саме копії видаткової накладної, виписаної ТОВ "Трансмаш", № 73 від 03.06.2011 на придбання рами верхньої (4 шт.) на суму 2 650 652,30 грн., у тому числі ПДВ - 441 775,38 грн. У бухгалтерському обліку відповідна операція відображена наступним чином: Дт 28 "Товари", Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 2 208 876,92 грн.

Копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2010 року наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 15- 28/.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, частиною 2 ст. 3 цього Закону передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання , крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Докази того, що спірна видаткова накладна вилучалася у підприємства правоохоронними органами на час здійснення перевірки у матеріалах справи відсутні.

Однак, перевіркою встановлено та зафіксовано у акті від 16.11.2012 року № 4819/22-209/30708525, що у 2 кварталі 2011 року позивачем віднесено до складу рядка 05 Декларації "витрати операційної діяльності" витрати згідно копій підтверджуючих документів, а саме копії видаткової накладної, виписаної ТОВ "Трансмаш", № 73 від 03.06.2011 р. на придбання рами верхньої (4 шт.) на суму 2 650 652,30 грн., у тому числі ПДВ - 441 775,38 грн. /том 1 а.с. 45/.

Крім того, підписами представників позивача у акті підтверджено, що первинні документи, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені у акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні /том 1 а.с. 85/.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 7 цього Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Тобто, акт перевірки є носієм доказової інформації та підставою для прийняття в подальшому відповідного рішення.

Відтак, факт надання до перевірки копії видаткової накладної, а не її оригіналу, підтверджується актом перевірки від 16.11.2012 року № 4819/22-209/30708525.

Із наданих позивачем на вимогу суду письмових запитів Кременчуцької ОДПІ про надання до перевірки документів вбачається, що запитом від 08.10.2012 р. /том 2 а.с. 75/ податковий орган просив ТОВ "Промислова комплектація" надати в паперовому вигляді первинні документи з обліку витрат.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач не вимагав під час проведення перевірки надання оригіналу видаткової накладної.

Суд зазначає, що позивач ознайомлений з актом перевірки, що підтверджується підписами про ознайомлення у акті /том 1 а.с. 85/, відтак знав про порушення, яке було у ньому зафіксовано, проте, у встановлений строк та встановленому порядку не подав оригіналу спірної видаткової накладної до Кременчуцької ОДПІ разом із запереченнями на акт, що давало б можливість врахування даного документа під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість погодився з податковим повідомленням-рішенням та сплатив, визначену ним суму грошового зобов'язання у повному обсязі.

Таким чином, оригінал вказаної видаткової накладної не надавався перевіряючим ні під час проведення перевірки, ні після її закінчення до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд не бере до уваги податкову накладну, оскільки як вбачається з додатку № 4 до акту "Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "Промислова комплектація" податкові накладні до перевірки не надавалися та перевіряючими під час проведення перевірки не перевірялися /том 1 а.с. 102/. Крім того, податкова накладна у розумінні Податкового кодексу України є податковим документом (ст.201 6 Податкового кодексу України) та не є розрахунковим документом.

Суд відхиляє доводи позивача про наявність у нього на момент проведення перевірки спірної видаткової накладної з посиланням на лист ТОВ "Трансмаш" вих. № 03/06 ОМТС від 03.06.2011 року /том 2 а.с. 10/, згідно змісту якого на адресу позивача направляються оригінали наступних документів: видаткової накладної від 03.06.2011 р. № 0000000073, рахунку-фактури та податкової накладної від 03.06.2011 р. № 4, оскільки по-перше: позивачем не надано до суду доказів фактичного направлення/отримання даного листа, а сам лист не містить відмітки про дату його отримання та номер реєстрації вхідної кореспонденції позивача; по-друге: відомості даного листа суперечать реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року, відповідно до якого податкова накладна від 03.06.2011 р. № 4 отримана підприємством 31 липня 2011 року; по-третє: даний лист не надавався позивачем до перевірки; по-четверте: вказаний лист, датований червнем 2011 року не може бути безумовним свідченням того, що станом на момент проведення перевірки у листопаді 2012 року оригінал видаткової накладної був наявний на підприємстві.

З огляду на викладене, висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року на суму 508042 грн. є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.11.2012 року № 0013492301/1909 - прийняте на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2013 року.

Суддя С.С. Сич