Ухвала

від 12.03.2013 по справі 2а/2470/1716/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1716/12

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представника відповідача - Корбана І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області до товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" (60000, м. Хотин, вул. Васильєва, 61, інд. номер 36747800) в сумі 117275,12 грн. (сто сімнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень дванадцять копійок) податковий борг з банківських рахунків платника податків: АТ «УкрСиббанк», Філія АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «ОТП Банк».

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд задовольнити її вимоги.

Позивача в судове засідання не прибув хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. При цьому подав клопотання про розгляд справи без представника.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, відповідач, зареєстрований Хотинською районною державною адміністрацією Чернівецької області 29.03.2010 року ідентифікаційний код №36747800, як юридична особа та взятий на облік ДПІ у Хотинському районі 30.03.2010 року № 13323 (а.с.5-7,31-32,8). Позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.03.2010 року по 30.09.2011 року та винесено акт перевірки №31/2300/34091022 від 30.12.2011 року, яким встановлено, що при здійсненні експортних операцій відповідач допустив несвоєчасне поступлення валютної виручки, в результаті чого утворилась дебіторська заборгованість за рахунок прострочення строків повернення валютної виручки (а.с.9-18). Таким чином, позивачем винесено розрахунок штрафних санкцій до акту планової перевірки від 30.12.2011 року №31/2300/36747800 (а.с.19). В матеріалах справи знаходиться облікова картка по орендній платі з юридичних осіб, що підтверджує заборгованість відповідача (а.с.50-53). На підставі податкових декларації з податку з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) поданої відповідачем за 2012 рік, платник податків визначив податкове зобов'язання на загальну суму 82919,03 грн. (а.с.23-24). Заборгованість в сумі 117275,12 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія» не погашена, що підтверджується довідкою про податковий борг з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються Хотинською МДПІ від 03.10.2012 року №73/ви/19-036, відповідно до якої податок на додану вартість складає - 5,76 грн., пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 86767,29 грн., орендна плата за землю 30017,94 грн., податок на доходи найманих працівників 484,13 грн. (а.с.46). Хотинською МДПІ була направлена податкова вимога від 01.02.2012 року № 8 про сплату боргу (а.с.30). З огляду на таке, позивачем винесено акти №000088/1800/36747800 від 07.07.2012 року та №000135/1800/36747800 від 04.09.2012 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по податку з орендної плати за землю до бюджету (а.с.55-56,58-59). На підстав актів №000088/1800/36747800 від 07.07.2012 року та №000135/1800/36747800 від 04.09.2012 року позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0000108/1800 від 07.07.2012 року по орендній платі за землю в сумі 3180,00 грн. та від 04.09.2012 року №000164/1800 в сумі 760,00 грн. (а.с.54,57). Також, винесено податкове повідомлення - рішення форми «У» №0000072300 від 17.01.2012 року за невиконання зобов'язання та порушення вимог валютного законодавства на суму 89767,29 грн. (а.с.22). Заборгованість також підтверджується розрахунком суми заборгованості від 03.10.2012 року видана Хотинською МДПІ (а.с.47,48-49).В матеріалах справи знаходиться договір №61 від 16.06.2010 року про визнання електронних документів укладеного позивачем з відповідачем (а.с.25-26).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду І інстанції, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94 (далі - Закон № 185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 Закону № 185/94 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Судом І інстанції встановлено, що відповідач здійснював продаж продукції за експортними контрактами. Також встановлено, що при здійсненні експортних операцій відповідач допустив несвоєчасне поступлення валютної виручки, в результаті чого утворилась дебіторська заборгованість за рахунок прострочення строків повернення валової виручки в Україну, чим порушив ст. 1 Закону №185/94. Крім того, відповідач згідно укладених імпортних контрактів купував товар та перераховував іноземним фірмам оплату за товар.

Відповідно до ст. 4 Закону №185/94 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Таким чином, позивачем відповідачу донараховано пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті за імпортними контрактами на суму 69481,95 та за експортними контрактами 20285,34 грн. Загальна суму пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті склала 86767,29 грн.

Судом І інстанції встановлено, що відповідач також порушив п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року (чинний на момент виникнення правовідносин), відповідно до якого податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Однак, підприємством несвоєчасно перераховувався податок з доходів фізичних осіб за період квітень-листопад 2010 року, у зв'язку із чим, донараховано пеню на загальну суму 484,13 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктами 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, протягом встановлених законодавством термінів сплати заборгованості ТОВ «Транспортно-логістична компанія» борг не погасила, у зв'язку із чим, позивачем направлено платнику податків податкову вимогу від 01.02.2012 року №8.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд І інстанції неповно з'ясував обставини справи, а саме в постанові суд не зазначив коли була проведена перевірка, а також про проведення перевірки позивач не надіслав повідомлення, колегія суддів вважає, що дане твердження спростовується наступним.

Направлення на проведення перевірки від 05.12.2011 року та від 12.12.2011 року вручено під розписку директору Русиній О.Ю. Працівниками ДПІ у Хотинському районі проведена планова виїзна перевірка апелянта, за результатами якої винесено акт перевірки №31/2300/34091022 від 30.12.2011 року з відома та в присутності директора-бухгалтера Русиної О.Ю. ТОВ «Транспортно-логістична компанія», з матеріалами акту перевірки Русина О.Ю. ознайомлена особисто, про що свідчить її підпис на сторінці 47 акту перевірки (а.с.18). За результатами перевірки прийнято податкове-повідомлення рішення форми «У» №0000072300 від 17.01.2012 року яке теж отримано Русиною О.Ю, про що свідчить її підпис на корінці податкового повідомлення-рішення про отримання (а.с.22). При цьому, колегія суддів зазначає, що дане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку апелянтом не оскаржувалось.

Щодо твердження апелянта, що суд не надіслав жодного повідомлення про розгляд даної справи, колегія суддів вважає ці доводи безпідставними, адже в матеріалах справи міститься повістка-повідомлення надіслана судом 30.08.2012 року з розпискою про отримання 03.09.2012 року(а.с.42).

Таким чином, з огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду І інстанції, а тому приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції правильно встановив обставини справи, а отже сума податкового боргу ТОВ "Транспортно-логістична компанія" в розмірі 117275,12 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.