Рішення

від 10.04.2013 по справі 904/1915/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.13р. Справа № 904/1915/13-г

За позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 42, (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малятко", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 20 558,76 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Бібік О.М. - представник (дов. № 1333 від 25.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 42 (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малятко" (далі-відповідач) про стягнення 20 558,76 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 8 від 01.07.2003р., в частині повного та своєчасного розрахунку за утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 16114730 станом 20.03.13 року юридичне місцезнаходження відповідача ТОВ "Малятко" - 49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, Бульвар Слави, буд. 6 - куди і направлялись ухвали суду.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 26.03.13р. на 09.04.13р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4, ст. 5 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 р. № 5464-х (Надалі - ЖКУ) одним із складових частин житлового фонду є жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд). Такий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств.

Стаття 327 Цивільного Кодексу України вказує, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді. Управління таким майном здійснює безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 ЖКУ виконавчі комітети районних, місцевих, районних у містах Рад народних депутатів здійснюють державний контроль за використанням та схоронність житлового фонду, здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад.

Таким чином, Жовтнева районна рада народних депутатів м. Дніпропетровська є власником майна - житлового будинку № 6 по Бульвару Слави м. Дніпропетровська, а виконавчий комітет Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська здійснює управління таким майном згідно норм чинного законодавства.

Балансоутримувачем вказаного будинку є Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська (КВЖРЕП Жовтневого району).

Для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово - експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку (ст. 24 ЖКУ). Такі організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Згідно ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 42.06.2094р. (Надалі - Закон) органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг визначають виконавця житлово-комунальних послуг.

Виконавчий комітет Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська було визначено виконавцем, а одночасно й виробником (ст. 19 ЖКУ) житло - комунальних послуг будинку № 6 по Бульвару Слави м. Дніпропетровська, Комунальне житолово-експлуатаційне підприємство № 42 Жовтневого району м. Дніпропетровська (КЖЕП № 42).

Так як КВЖРЕП Жовтневого району є балансоутримувчем вказаного будинку, то між ним та КЖЕП № 42 було укладено відповідний договір на утримання житлових будинків та при будинкових територій та про виконання робіт з обслуговування житлового фонду.

Згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 290.05.2009р. "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", з власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками не житлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (далі - Договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік який визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.

01.07.2003р. між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 42, як виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малятко", як замовник, було укладено договір № 8 на утримання житлового будинку і прибудинкової території.

Згідно п. 1.1. договору, замовник є власником не житлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Бульвар Слави, 6.

Житловий будинок, в якому розташоване вказане у п. 1.1. приміщення, перебуває на обслуговуванні виконавця у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладених договорів (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, предметом договору є організація утримання житлового будинку, співвласником якого є замовник, та прибудинкової території.

В даному випадку ТОВ "Малятко" є споживачем житло - комунальних послуг. Згідно ст. 68 ЖКУ та ст. 20 Закону, споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату (експлуатаційні витрати у не житловому приміщенні) та оплату за комунальні послуги. Вказані плати в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісячно. Як зазначено також у ст. 32 Закону, плата з житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 8 Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3763 від 20.11.2007р. суб'єктом підприємницької діяльності, що орендують нежитлові приміщення у житлових будинках або яким такі приміщення належать на праві власності, крім орендної плати та плати за комунальні послуги за встановленими тарифами, необхідно брати участь у загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витрат пропорційно загальні площі відповідно до типового переліку послуг.

До того ж, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правила користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію (ст. 10 ЖКУ).

Загально площа приміщення, зазначеного у п. 1.1. даного договору становить 410,7 кв.м.

Згідно п. 1.5. договору, загальний розмір щомісячної плати за утримання будинку та прибудинкової території за цим договором становить по тарифним ставкам, які додаються до договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1 договору, замовник повинен своєчасно вносити на розрахункових рахунок виконавця плату за утримання будинку та при будинкової території, зазначену у п. 1.5. договору.

Згідно п. 3.1. договору, замовник, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, перелічує на розрахунковий рахунок виконавця плату за утримання будинку та при будинкової території, у розмірі встановленому п. 1.5. Договору.

З Довідки КЖЕП № 42 ТОВ "Малятко" вбачається, що займає не житлове приміщення за адресою: Б. Слави, 6, загальною площею 410,7 кв.м. та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає КЖЕП № 42.

Позивач зазначає, що вартість експлуатаційних витрат встановлена Рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3763 від 20.11.2007р., № 5295 від 13.12.2005р., № 4083 від 22.12.2008р., копія яких додається до позовної заяви. До того ж, розмір місячної плати розраховано і вказано в типовому переліку послуг.

Згідно наданого розрахунку позивача, заборгованості відповідача по експлуатаційним витратам станом на 31.09.2012р. становить у загальному розмірі 20 558, 76 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 8 від 01.07.03р. у загальному розмірі 20 558, 76 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг з утримання будинку і споруди та прибуткової території у розмірі 20 558, 76 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є договором про надання житлово-комунальних послуг, оскільки згідно з ч. 2 п. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", одним з видів житлово-комунальних послуг є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з визначенням термінів у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Подібне міститься і в інших законодавчих актах. Тобто статус приміщення - житлове воно або ні - не впливає на обов'язок його власника брати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, якщо, це приміщення є частиною житлового будинку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, юридичними фактами є акти цивільного законодавства. Специфічним видом правомірних дій, що породжують цивільні права та обов'язки, є акт органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 20 558,76 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малятко" (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Слави, буд. 6; код ЄДРПОУ 13463894) на користь Комунального житлово-експлуатаціного підприємства № 42 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новорічна, буд. 77-А; р/р 26005033642600, ЗКПО 32495352) - 20 558 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 76 коп. основного боргу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 15.04.13р.