Рішення

від 02.04.2013 по справі 922/772/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.Справа № 922/772/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Керуюча фірма "Адамант", м. Харків до ТОВ "Європласт", м. Харків про стягнення 58621,52 грн. за участю представників:

позивача - Самойлов Є.Ю. за довіреністю № б/н від 20.02.2013 р.

відповідача - Бєляєва О.Б. за довіреністю № б/н від 29.10.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європласт" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 58621,52 грн. з яких:

- 53511,69 грн. сума основного боргу відповідно до умов договору № 35-06-2011 оренди нежитлових приміщень від 01.06.2011 р. за березень, квітень, травень 2012 р.;

- 1096,46 грн. 3% річних від простроченої суми за період часу з 26.03.2012 р. по 31.12.2012 р.;

- 4013,37 грн. пеня.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 02.04.2013 р., через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № Д256/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № 12398, надав документи згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 02.04.2013 р. за вх. № 12397, надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів вказаних у клопотанні, яке судом задовольняється та надані документи судом долучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01.06.2011 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 35-06-2011 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що позивач надає відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за. адресою: м. Харків, вул. Серіківська, 1, виробничий корпус, 1 поверх, кімната № 61 площею 409,80 кв.м. і кімната № 17 площею 139,10 кв.м.

Пунктом 4.1. договору було передбачено, що за користування орендованими приміщеннями і надання супутніх послуг, зазначених у п. 1.3. (крім електроенергії, води та водовідведення) цього договору відповідач сплачує позивачу орендну плату, вартість якої визначена за домовленістю сторін з розрахунку 16 грн. 67 коп. за 1 кв. м. без ПДВ. За орендовані приміщення площею 629,90 кв.м. відповідач оплачує позивачу плату за один місяць в сумі 10500,43 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.4.2. договору нарахування орендної плати нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 4.3. договору було передбачено, що відповідач зобов'язаний вносити орендну плату, зазначену в п. 4.1., банківськими переказами грошових коштів на рахунок позивача шляхом оплати до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 5.3. договору було передбачено, що за порушення строків оплати за користування приміщеннями відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період за який нараховується пеня.

12.08.2011 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди нежитлових приміщень № 35-06-2011 від 01.06.2011 року, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Серіківська, 1, виробничий корпус, 1 поверх, кімната № 61 площею 409,80 кв. м., кімнату 17 площею 139,10 кв. м., нежитлову будову літ. «Д-1», кімната № 2, площею 154,00 кв.м. У зв'язку з чим відповідач перед позивачем взяв на себе договірні зобов'язання оплачувати орендну плату за один місяць в сумі 13067,61 грн. без ПДВ.

30.12.2011 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди, відповідно до умов якої позивач за вищевказаною адресою надав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1037,50 кв. м., в слідстві чого відповідач зобов'язувався оплачувати орендну плату в розмірі 17837,23 грн. без ПДВ.

Разом з тим, відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином виконані не були, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 53511,69 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень, квітень та травень 2012 р., актом звірки за договором за період 01.01.12 - 31.03.13 відповідно до якого станом на 31.03.2013 р. заборгованість відповідача становила 53511,69 грн. та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку відповідача від 04.03.2013 р.

Позивачем також був здійснений розрахунок пені та 3% річних відповідно до якого нарахована пеня складає 4013,37 грн., а сума 3% річних 1096,46 грн. Наданий суду розрахунок пені та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, та не спростований відповідачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи вищенаведених норм матеріального права, а також враховуючи умови договору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європласт" (61058, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12; код ЄДРПОУ 25463356; р/р 26005301099245 в АО «БАНК ФОРУМ», м. Харків, МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча фірма "Адамант" (юридична адреса: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13; поштова адреса: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, буд. 9, кв. 33; код ЄРДПОУ 37576933; р/р 2600881948215 у відділі № 19 в АТ «БАНК «ГРАНТ», м. Харків, МФО 351607) суму основного боргу у розмірі 53511,69 грн.; 3% річних у розмірі 1096,46 грн.; пеню у розмірі 4013,37 грн. та суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.