Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-14229/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-14229/12/0170/15

11.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-14229/12/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 05.02.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандра-2005" (вул. Маяковського, 12,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандра-2005" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0008842204 від 02.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157146,00 грн.; № 0008832204 від 02.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 53762,00 грн., та № 0008852204 від 02.11.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 4 квартал 2010р. у розмірі 166276 грн., за 1 квартал 2011р. у розмірі 362837 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандра-2005" - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0008842204 від 02.11.2012 р., № 0008832204 від 02.11.2012 р., №0008852204 від 02.11.2012 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю " Сандра-2005" з питань взаємовідносин з ПП "Пан буд" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки був складений акт від 05.10.2012р. №6926/22-1/33772724 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0008842204 від 02.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157146,00 грн., у тому числі за основним платежем - 142444,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14702 грн.,

- № 0008832204 від 02.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 53762,00 грн., у тому числі за основним платежем - 45777,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7985,00 грн.,

- № 0008852204 від 02.11.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 4 квартал 2010р. у розмірі 166276 грн., за 1 квартал 2011р. у розмірі 362837 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 53762,00 грн., у тому числі за основним платежем - 45777,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7985,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 4 квартал 2010р. у розмірі 166276 грн., за 1 квартал 2011р. у розмірі 362837 грн. визначена податковим органом в зв'язку з порушення ТОВ "Сандра-2005" п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, а саме : завищенням валових витрат позивачем за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012 р. на суму 712220,00 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання товарів у ПП "Пан буд".

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 157146,00 грн., у тому числі за основним платежем - 142444,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14702 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Сандра-2005" п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України по операціям з придбання товарів у ПП "Пан буд" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 142444,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, які оскаржує позивач, прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати по операціях з ПП "Пан буд" були сформовані позивачем у період 2010-2011 роки, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ІІІ розділ Податкового кодексу України "Податок на прибуток підприємств" набрав чинності з 01.04.2011 року.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Перевіряючи правомірність включення ТОВ "Сандра-2005" до валових витрат 2010 - 1 кварталу 2011р. витрати по операціям з придбання товарів у ПП "Пан буд" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.на суму 712220,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 45777,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010р. у розмірі 166276 грн., за 1 квартал 2011р. у розмірі 362837 грн. колегія суддів зазначає таке.

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що ТОВ "Сандра-2005" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів у ПП "Пан буд" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів, робіт.

Суть порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були отримані акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій ПП "Пан буд" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ТОВ " Сандра-2005" за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

На думку податкового органу діяльність ПП "Пан буд" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з ПП "Пан буд" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Апеляційним розглядом встановлено, що між ТОВ "Сандра-2005" та ПП "Пан буд" було укладено ряд договорів, а саме договір купівлі-продажу за № 128 від 01.07.2010 р. та договір купівлі-продажу за № 90/06 від 01.01.2011 р., відповідно до умов яких ПП "Пан Буд" (продавець) зобов'язується поставити, а ТОВ "Сандра-2005" (покупець) зобов'язується прийняти і оплатити товар (сантехника в асортименті).

Відповідно до п. 3.1 оплата по цьому договору здійснюється з розрахункових рахунків позивача та готівкою в касу. Покупець повинен сплатити майно на протязі 5 банківських днів. (п. 4.2.)

На виконання умов вказаних договорів ПП "Пан буд" було поставлено товарно-матеріальні цінності (сантехника в асортименті) на загальну суму 854662,66 грн.

ТОВ "Сандра-2005" перерахувало ПП "Пан буд" в безготівковій формі грошові кошти у сумі 854662,66 грн., у тому числі ПДВ 142443,91 грн., з призначенням платежу "за сантехніку в асортименті", що підтверджується банківськими платіжними документами та фіскальними чеками на користь ПП "Пан буд".

А відтак, за датою отримання/оплати вказаних товарів, відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, позивач включив до складу валових витрат у 2010-2011 роках суму у розмірі 712218,75 грн.

У бухгалтерському обліку ТОВ "Сандра-2005" господарські операції з придбання товарів в повному обсязі в сумі 712218,75 грн. відображені в регістрах бухгалтерського обліку за 2010-2011 роки за кредитом субрахунку №631 "Розрахунки з постачальниками" в кореспонденції з дебетом субрахунків: №28 "Товари" в сумі 712218,75 грн.; №64 "Розрахунки за податками й платежами" в сумі 142443,91 грн.

Таким чином, факт отримання товару від ПП "Пан буд" у перевіряємому періоді підтверджується видатковими накладними, копіями довіреностей на отримання товару. Оплата вартості товару була здійснена позивачем у повному обсязі.

Колегія суддів також зазначає, що позивач мав матеріально-технічні ресурси для здійснення цього виду операцій. Так на підставі договорів оренди № 3/2010 від 01.01.2010р. та № 1/2011 від 01.01.2011р. позивач орендує нежитлове приміщення загальною площею 3000 м. кв., розташоване з адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, а відтак, позивач мав складське приміщення для зберігання сантехнічного устаткування, отриманого від ПП "Пан буд" для подальшої реалізації.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом зазначено, що загальну сума витрат з придбання товарів у ПП "Пан буд" складає 712200 грн., проте при дослідженні видаткових накладних встановлено, що вказані витрати понесені позивачем по взаємовідносинам з ПП "Пан буд" в межах господарських операцій на підставі вказаних договорів поставки товару на суму 712218,75 грн.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334 встановлено, що "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах".

Відповідно до довідки № 05.3-06-19/1894 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, оптова торгівля сантехнічним оснащенням (КВЕД 51.53.3), оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням (КВЕД 51.54.0), посередництво в торгівлі різними товарами (КВЕД 51.19.0).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сандра-2005" уклало ряд договорів купівлі-продажу сантехнічного устаткування, а саме:

- договір №03/2011 від 19.01.2011 р. з ТОВ "Джоб";

- договір №10/2011 від 08.02.2011р. з ТОВ "АРРОЗ";

- договір №22/2011 від 03.03.2011 р. з ТОВ "Професіонал";

- договір 11/2011 від 01.03.2011 р., договір 14/2011 від 16.03.2011 р. з ТОВ "Кордон-С";

- договір 17 від 15.03.2011 р.; договір №25 від 30.03.2011 р. з ДП "Санаторий Ай-Петри" Укрздравница;

- договір від 23.03.2011р. № 21/30 з ТОВ "Аквамарин";

- договір від 25.03.2011р. з ТОВ "Ай-Торог-Юг";

- договір № 29 від 01.04.2011 р. з ТОВ "Центрінвест".

Відповідно до вказаних договорів ТОВ "Сандра-2005" (продавець) зобов'язується передати у власність зазначеним покупцям товарно-матеріальні цінності, а саме сантехнічні товари та комплектуючі.

Товари, отримані від ПП "Пан буд", на виконання умов вищезазначених договорів купівлі-продажу, були реалізовані стороннім споживачам, що підтверджується видатковими та податковими накладними, які виписані ТОВ "Сандра-2005" та зведеною таблицею результатів взаємовідносин позивача з ПП "Пан буд".

Зобов'язання, які виникли у позивача у зв'язку з виконанням вказаних операцій по реалізації отриманого від ПП "Пан буд" товару, були відображені в документах податкової звітності та документах бухгалтерського обліку платника податків - позивача у справі.

Таким чином, по даті передачі товарів покупцям у позивача виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Отже, при передачі товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП "Пан буд", позивачем було отримано економічну вигоду, що призвело до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі. А відтак, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що валові витрати у сумі 712218,75 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього та використані в оподаткованих операціях (понесені витрати спрямовані на отримання прибутку шляхом реалізації сантехнічного устаткування), вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів п. 5.1. ст. 5 Закону №334, а тому, вказані витрати у сумі 712218,75 грн. по взаємовідносинам з ПП "Пан буд" правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, понесених позивачем у 2010-2011 роках.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи податкового органу про те, що витрати за вказаними господарськими операціями не пов'язані зі здійсненням підприємством господарської діяльності є необґрунтованими та як наслідок - правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат суму 712218,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ПП "Пан буд" був сформований позивачем у періоді 2010, 2011 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про податок на додану вартість" так і норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зазначені норми знайшли своє відображення у Податковому кодексі України.

Колегією суддів безперечно встановлено, що податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавчо.

За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 05.10.2012р. №6926/22-1/33772724 ТОВ "Сандра-2005" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів у ПП "Пан буд" у розмірі 142444,00 грн.

Суть порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій ПП "Пан буд" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ТОВ " Сандра-2005" за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

На думку податкового органу діяльність ПП "Пан буд" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з ПП "Пан буд" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 142444,00 грн.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "Сандра-2005" з ПП "Пан буд" суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, ТОВ "Сандра-2005" та ПП "Пан буд" мали договірні правовідносини щодо поставки товарів (сантехника в асортименті), які було поставлено на загальну суму 854662,66 грн., у тому числі ПДВ 142443,91 грн. (вартість без ПДВ 712218,75 грн.), що підтверджується видатковими накладними.

ТОВ "Сандра-2005" перерахувало ПП "Пан буд" в безготівковій формі грошові кошти у сумі 854662,66 грн., у тому числі ПДВ 142443,91 грн., з призначенням платежу "за сантехніку в асортименті", що підтверджується банківськими платіжними документами та фіскальними чеками на користь ПП "Пан буд".

По факту виконання продажу зазначених товарно-матеріальних цінностей ПП "Пан буд" виписало ТОВ "Сандра-2005" податкові накладні.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (по даті отримання товарів) /по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ "Сандра-2005" виникло право на формування податкового кредиту у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинах з ПП "Пан буд" в сумі 142443,91 грн., що підтверджено податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди 2010 - 2011 року.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання робіт постачальником виписані податкові накладні. КП "Пан буд" мало право виписки податкових накладних станом на час їх складання, як господарюючий суб'єкт та платник ПДВ.

Колегією суддів встановлено, що господарські операції з вказаним контрагентом відповідають діяльності за КВЄД відповідно до правовстановлюючих документів товариства, отримані товари реалізовані позивачем в оподаткованих операціях при виконанні договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а саме сантехнічних товарів та комплектуючих, позивачем з ТОВ "Джоб", ТОВ "АРРОЗ", ТОВ "Професіонал", ТОВ "Кордон-С", ДП "Санаторий Ай-Петри" Укрздравница, ТОВ "Аквамарин", ТОВ "Ай-Торог-Юг" та ТОВ "Центрінвест", отже вчинені господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі.

За результатом вказаних операцій позивачем нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, які були відображені в документах податкової звітності позивача. У зв'язку з чим, вчинені господарські операції з придбання товарів у ПП "Пан буд призвели до зміни у структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі. Отже господарські операції позивача мали товарний характер.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача про те, що правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП "Пан буд" правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, хто не був постачальником товару. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 31.11.2011р.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157146,00 грн., у тому числі за основним платежем - 142444,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14702 грн., збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 53762,00 грн., у тому числі за основним платежем - 45777,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7985,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 4 квартал 2010р. у розмірі 166276 грн., за 1 квартал 2011р. у розмірі 362837 грн. по операціям з ПП "Пан буд" знаходяться поза межами вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутком підприємств" та Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.13 у справі № 2а-14229/12/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна