Рішення

від 11.04.2013 по справі 904/1555/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.13р. Справа № 904/1555/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮККА", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 43 930, 28 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Мельніков О.А., представник за довіреністю № б/н від 20.12.12 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮККА" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" (далі-відповідач), про стягнення 43 930, 28 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість за поставлений товар у розмірі 34 971,07 грн.;

- пеня у розмірі 7 478,37 грн.;

- 3% річних у розмірі 1 480,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №15/07-10 від 15.07.10р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 26.02.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 14.03.13р.

Ухвалою господарського суду від 14.03.13р. розгляд справи відкладено на 11.04.13р.

11.04.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір. Повноважний представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, а також докази направлення на адресу відповідача Акту звірки взаєморозрахунків.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.13р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.58-59).

Крім того, в матеріалах справи знаходяться телеграми, які були направлені позивачем на адресу відповідача з повідомлення про день, час та місце розгляду справи (а.с.61, 62), але які відповідачу вручені не були, оскільки приміщення зачинено, а керівник підприємства по повідомленню за телеграмою не з'явився (а.с.64).

Позивачем також було надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.46), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом та позивачем направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 15/07-10 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач зобов'язується передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів (далі - товар).

В п. 1.2. Договору зазначено про те, що поставка товару здійснюється виключно по письмовій згоді відповідача.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна товару зазначається в специфікаціях або додаткових угодах, оформлених у вигляді Додатків до даного договору, без врахування податку на додану вартість, яка нараховується в порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість".

Як зазначено в п. 4.1. Договору, відповідач проводить оплату поставленої партії товару на розрахунковий рахунок позивача на протязі 7 банківських днів з моменту надходження товару до відповідача, на підставі акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку порушення відповідачем строку розрахунків за товар, передбаченого п. 4.1. Договору, відповідач за кожен день прострочки платежу, сплачує позивачу пеню від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.10р.

04.01.11р. між сторона укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно якої, Договір діє до 31.12.11р.

Додатковою угодою № 2 до Договору від 04.01.12р. внесено зміни до п. 9.1. Договору, а саме зазначено про те, що Договір діє до 31.12.12р.

Так, на виконання умов вищезазначеного Договору та додаткових угод до нього, позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 1 459 971,07 грн.:

- 05.12.11р. на суму 292 918,40 грн., що підтверджує видаткова накладна № Ю-0000060 від 05.12.11р. (а.с.17) та Акти прийому-передачі (а.с.18-19);

- 22.12.11р. на суму 451 987,77 грн., що підтверджує видаткова накладна № Ю-0000061 від 22.12.11р. (а.с.20), Акти прийому-передачі (а.с.21-24) та довіреність на отримання цінностей (а.с.25);

- 18.01.12р. на суму 356 479,90 грн., що підтверджує видаткова накладна № Ю-00000006 від 18.01.12р. (а.с.26), Акти прийому-передачі (а.с.27-29) та довіреність на отримання цінностей (а.с.30);

- 29.02.12р. на суму 358 585,00 грн., що підтверджує видаткова накладна № Ю-00000009 від 29.02.12р. (а.с.31), Акти прийому-передачі (а.с.32-34) та довіреність на отримання цінностей (а.с.35).

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по Договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар виконав частково, а саме тільки у розмірі 1425000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 34 971,07 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № 64 від 26.09.12р. з вимогою на протязі 5 днів погасити заборгованості за поставлений товар (а.с.15).

Як зазначає позивач, вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору та додаткових угод до нього, позивачем на підставі п.6.3. Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня на загальну суму 7 478,37 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 1 480,84 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 34 971,07 грн., пеню у розмірі 7 478,37 грн., 3% річних у розмірі 1 480,84 грн., всього 43 930, 28 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та додаткових угод до нього, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 34 971,07 грн. є обґрунтованими та доведеними.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строку розрахунків за товар, передбаченого п. 4.1. договору, відповідач за кожен день прострочки платежу, сплачує позивачу пеню від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування.

Так, на підставі п.6.3. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня на загальну суму 7 478,37 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що зроблено не вірно, оскільки нарахування пені не може бути здійснено більш ніж за 182 дня.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства пеня складає 5756,55 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 5 756,55 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 1 480,84 грн., розрахунок яких судом також перевірний та визнаний таки, що зроблено вірно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 34 971,07 грн., пеня у розмірі 5 756,55 грн., 3% річних у розмірі 1 480,84 грн., а в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Орджонікідзе, буд. 2; поштова адреса: 49044, м.Дніпропетровськ, вул. К.Цеткін, буд. 8, код ЄДРПОУ 31177431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮККА" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 31, кв. 32, код ЄДРПОУ 31255561) заборгованість за поставлений товар у розмірі 34 971,07 грн. (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна грн. 07 коп.), пеню у розмірі 5 756,55 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 55 коп.), 3 % річних у розмірі 1 480,84 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят грн. 84 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1653,07грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три грн. 07 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 12.04.13р.