Постанова

від 09.04.2013 по справі 5002-27/4554-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5002-27/4554-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Волкова К.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Приватне підприємство "Нічний Експрес");

відповідача - не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс");

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Янюк О.С.) від 15 лютого 2013 року у справі № 5002-27/4554-2012

за позовом приватного підприємства "Нічний Експрес" (вул. Уманська, буд. 6 "Ф", м. Київ, 03087)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" (вул. Западна, буд. 1-а, м. Сімферополь, 95014)

про зобов'язання повернути нерухоме майно та стягнення 142658,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство „Нічний Експрес" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Ред Моторс", в якій, з урахуванням уточнень, просить зобов'язати відповідача повернути позивачу нерухоме майно шляхом звільнення нежитлового приміщення - загальною площею 1 000 кв. м, які знаходяться за адресою: вул. Западна, буд. 1а, м. Сімферополь; стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 142658,00 грн., що включають: 107325,00 грн. заборгованості по сплаті оренди, 35333,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 317, 386-387, 525-526, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України та статтю 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №132/2011 від 20.10.2011 в частині своєчасної оплати орендних платежів. Разом з тим, позивач вказує, що у зв'язку із закінченням дії спірного договору відповідач не виконує обов'язку із повернення орендованого майна та безпідставно користується ним, у зв'язку з чим у ПП «Нічний Експрес» наявне право вимагати від ТОВ «Ред Моторс» його повернення та сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2013 позовні вимоги приватного підприємства "Нічний Експрес" задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" на користь позивача 142658,00 грн., з яких 107325,00 грн. - сума основного боргу з орендної плати, 35333,00 грн. - неустойка у вигляді подвійної плати за користування майном, а також 6453,16 грн. витрат зі сплати судового збору.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" повернути приватному підприємству "Нічний Експрес" нежитлові приміщення загальною площею 1000 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Западна, буд. 1-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, шляхом їх звільнення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову від позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не приділив достатньої уваги аналізу діючого національного законодавства в ракурсі розділення понять „розірвання" та „припинення" договору, в результаті чого прийшов до хибного висновку про те, що договір оренди від 20.10.2011 припинений 20.10.2012, у відповідача виникло зобов'язання повернути об'єкт оренди позивачу, а у позивача виникло право вимагати сплату неустойки за користування об'єктом оренди після закінчення договору.

Скаржник в апеляційній скарзі також вказує на те, що в договорі оренди від 20.10.2011 не зазначені строки внесення орендної плати, а тому дане питання слід вирішувати з врахуванням положень частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (виконання боржником зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги). Суд першої інстанції як на належний доказ надіслання відповідачу вимоги про сплату заборгованості посилається на лист від 05.11.2012, вручений останньому 01.11.2012, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто, як вказує апелянт, лист отриманий за 4 дні до його направлення, тим більше, що саме повідомлення про вручення поштового відправлення не може бути доказом направлення листа, таким доказом може бути лише бланк опису вкладення до листа.

Крім того, апелянт звертає увагу на неправильний розрахунок суми судового збору, яка підлягає сплаті у даній справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Плут В.М.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 09.04.2013 у зв'язку з хворобою суддя Видашенко Т.С. замінена на суддю Волкова К.В.

09.04.2013 до канцелярії суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку їх представників не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасників процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

20.10.2011 між приватним підприємством „Нічний Експрес" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ред Моторс" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 132/2011 (далі - Договір, арк. с. 12-13), відповідно до пунктів 1.1.-1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлове приміщення загальною площею 1000 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Западна, буд. 1а, м. Сімферополь (далі - майно). Вказане майно буде використовуватись для надання технічного обслуговування і ремонту автомобілів (825 кв. м) - СТО, продажу автомобілів, автозапчастин, матеріалів, супутніх товарів (175 кв. м) - магазин.

Майно, передане в оренду за Договором, належить позивачу на праві власності, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю „Ейса" (продавець) та приватним підприємством „Нічний Експрес" (покупець), посвідчений 17.11.2005 приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Шевченком М.З. за реєстр. № 9136 (арк. с. 120-125). Право власності позивача зареєстроване Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" 24.11.2005 за № 9455619, що підтверджується відповідним витягом (арк. с. 126).

Відповідно до пункту 1.3. Договору майно вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору.

Згідно з пунктом 1.4 Договору орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати орендні платежі згідно наданого розрахунку в загальній сумі 120 000,00 грн. на рік.

Пунктом 2.1. Договору встановлений обов'язок орендодавця не пізніше 3-х днів з моменту підписання Договору передати орендарю майно за актом приймання-передачі.

Строк оренди встановлюється на 1 рік з 20.10.2011 по 20.10.2012 з можливістю його подальшої пролонгації, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не заявить про намір його розірвати, він автоматично продовжується на 1 рік на тих же умовах.

01.11.2011 на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення за адресою: вул. Западна, буд. 1-а, м. Сімферополь, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі приміщення в оренду (арк. с. 108).

За період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року між сторонами були складені та підписані без зауважень акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оплати оренди нежитлового приміщення (арк. с. 97-100, 127-134).

Крім того, орендодавцем були виписані орендарю рахунки-фактури на оплату орендних платежів на загальну суму 120 000,00 грн., а саме: від 13.12.2011 № СФ-0000088 на суму 3000,00 грн. (арк. с. 101), від 11.01.2012 № СФ-0000006 на суму 3000,00 грн. (арк. с. 101), від 08.02.2012 № СФ-0000013 на суму 3000,00 грн. (арк. с. 102), від 01.03.2012 № СФ-0000019 на суму 3000,00 грн. (арк. с. 102), від 04.04.2012 № СФ-0000030 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 103), від 07.05.2012 № СФ-0000036 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 103), від 05.06.2012 № СФ-0000044 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 104), від 03.07.2012 № СФ-0000050 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 104), від 02.08.2012 № СФ-0000060 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 105), від 03.09.2012 № СФ-0000065 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 105), від 04.10.2012 № СФ-0000071 на суму 10000,00 грн. (арк. с. 106), від 19.10.2012 № СФ-0000087 на суму 38000,00 грн. (арк. с. 107).

Орендар оплату оренди майна здійснив частково - в сумі 12675,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку ПП „Нічний Експрес" (арк. с. 109-110), у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендних платежів становить 107325,00 грн.

Листом від 04.09.2012 за вих. №3159 орендодавець проінформував орендаря про небажання продовжувати договірні відносини та про розірвання Договору з 20.10.2012. Орендодавець також вимагав від орендаря повернути майно протягом 3-х днів після закінчення дії Договору (арк. с. 15).

Листом від 05.11.2012 за вих. №3248 орендодавець, у зв'язку із закінчення дії Договору, вимагав від орендаря підписати акт приймання-передачі приміщення, звільнити приміщення та перерахувати на його рахунок протягом 10 днів від дати одержання даної вимоги борг за оренду майна в сумі 107325,00 грн. (арк. с. 17).

Дана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору оренди, та які регулюються главою 58 Цивільного кодексу України (Підряд), загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого Договору.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першої статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами Договору передбачений обов'язок орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі в загальній сумі 120000,00 грн. на рік.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що оскільки в договорі оренди від 20.10.2011 не зазначені строки внесення орендної плати, тому дане питання слід вирішувати з врахуванням положень частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції як на належний доказ надіслання відповідачу вимоги про сплату заборгованості посилається на лист від 05.11.2012, вручений останньому 01.11.2012, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто, як вказує апелянт, лист отриманий за 4 дні до його направлення, тим більше, що саме повідомлення про вручення поштового відправлення не може бути доказом направлення листа, таким доказом може бути лише бланк опису вкладення до листа.

Так, дійсно, суд першої інстанції помилково послався на рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке датоване раніше, ніж направлення самої вимоги, як на доказ вручення вимоги про сплату заборгованості. Проте, судова колегія вважає, що це не вливає на правильне вирішення спору в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з огляду на наступне.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 Цивільного кодексу України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

В той же час, відповідно до частини п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Строки оплати орендних платежів у Договорі узгоджені не були, проте сторонами щомісяця складались та підписувались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), позивач також щомісяця виставляв відповідачу рахунки на оплату орендних платежів

Отже, загальні положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин оренди, встановлений спеціальною нормою - статтею 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої плата за користування майном вноситься щомісячно.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції були правомірно задоволені вимоги про стягнення з відповідача 107325,00 грн. заборгованості з орендної плати.

Що стосується вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно та стягнення неустойки, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Строк дії Договору встановлений до 20.10.2012 з можливістю його подальшої пролонгації, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не заявить про намір його розірвати, він автоматично продовжується на 1 рік на тих же умовах.

Листом від 04.09.2012 за вих. №3159 орендодавець проінформував орендаря про небажання продовжувати договірні відносини та про розірвання Договору з 20.10.2012. Орендодавець також вимагав від орендаря повернути майно протягом 3-х днів після закінчення дії Договору

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не приділив достатньої уваги аналізу діючого національного законодавства в ракурсі розділення понять „розірвання" та „припинення" договору, в результаті чого прийшов до хибного висновку про те, що договір оренди від 20.10.2011 припинений 20.10.2012, у відповідача виникло зобов'язання повернути об'єкт оренди позивачу, а у позивача виникло право вимагати сплату неустойки за користування об'єктом оренди після закінчення договору.

Судова колегія вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки відповідно до положень частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Позивачем своєчасно був направлений лист (04.09.2012) із запереченнями щодо продовження строку дії Договору. В даному випадку має місце припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а не дострокове розірвання договору, тому твердження апелянта про порушення позивачем порядку розірвання договорів, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України, є необґрунтованими.

Таким чином, оскільки Договір припинив свою дію 20.10.2012, а докази підписання акту приймання-передачі майна в матеріалах справи відсутні, колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача повернути орендоване майно.

Судова колегія також перевірила розрахунок неустойки, що міститься в матеріалах справи, та визнала його вірним, а вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 35333,00 грн. такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, колегія погоджується з доводами апелянта стосовно неправильного розрахунку суми судового збору, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви у даній справі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством "Нічний Експрес" заявлені позовні вимоги як майнового характеру (стягнення 142658,00 грн.), так і немайнового характеру (зобов'язання повернути майно).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовну заяву було подано до суду 14.12.2012.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлений розмір мінімальної заробітної плати - 1073,00 грн.

Таким чином, приватним підприємством "Нічний Експрес" при подачі позовної заяви до суду повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 3926,16 грн. (2853,16 грн. - за майнову вимогу, 1073,00 грн. - за немайнову вимогу).

Отже, судом першої інстанції неправомірно було стягнуто з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 6453,16 грн.

Таким чином, судова колегія вважає наявними підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та для зміни рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає також необхідним зазначити наступне.

Відповідач в апеляційній скарзі просить стягнути з приватного підприємства "Нічний Експрес" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" понесені судові витрати.

Як вбачається з квитанції №С9-5893 від 04.03.2013, товариством з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" був сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3226,58 грн.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги, був визначений відповідачем виходячи з розміру судового збору, встановленого судом першої інстанції за подачу позовної заяви у даній справі (50% від 6453,16 грн.).

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку судова колегія в частині вирішення спору по суті залишила рішення суду першої інстанції без змін, лише змінила його в частині визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, а тому, враховуючи положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія не знаходить підстав для відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрат, понесених ним при сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Проте, оскільки апеляційним судом був зроблений висновок про те, що приватним підприємством "Нічний Експрес" при подачі позовної заяви до суду повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 3926,16 грн., то відповідно товариством з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" повинно бути сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1963,08 грн.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" був надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1263,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, товариство з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" може звернутися до суду із відповідною заявою про повернення йому надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, статтями 104 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 року у справі № 5002-27/4554-2012 змінити, виклавши пункт 4 його резолютивної частини наступним чином:

"4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс" (вул. Западна, буд. 1-а, м. Сімферополь, 95014; код ЄДРПОУ 37926319) на користь приватного підприємства "Нічний Експрес" (вул. Уманська, буд. 6 "Ф", м. Київ, 03087; код ЄДРПОУ 31511336) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3926,16 грн. "

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

4. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді К.В. Волков

В.М. Плут

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Нічний Експрес"

(вул. Уманська, буд. 6 "Ф", м. Київ, 03087)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ред Моторс"

(вул. Западна, буд. 1-а, м. Сімферополь, 95014)