Постанова

від 11.04.2013 по справі 801/3174/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 р. Справа №801/3174/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби

до Інформаційного видавничо-виробничого центру "Медіа-Крим"

про накладення арешту на кошти,

Обставини справи: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Інформаційного видавничо-виробничого центру "Медіа-Крим" про накладення арешту на кошти Інформаційного видавничо-виробничого центру "Медіа-Крим", що знаходяться на рахунках банків у сумі 22109,67 грн..

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Інформаційний видавничо-виробничий центр «Медія-Крим» 01.02.2001 зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та є платником податків та зборів

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що з ІВЦ «Медія-Крим» податковий борг з єдиного податку в розмірі 5512,71 грн. стягнуто в судовому порядку. Так, згідно із постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2011 у справі № 2а-7969/11/0170/2 стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ІВЦ «Медія-Крим» (ідентифікаційний код 31332153) податковий борг з єдиного податку в розмірі 5512,71 грн.

Апеляційних скарг на рішення суду була повернута ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 02.04.2012.

Відповідно до статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підпунктом 41.1.1 ПК України визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст. 41 ПК України).

Згідно положень статті 191 ПК України до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.191.1.15 п.191.1 ст.191 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.191.1.19 п.191.1 ст.191 ПК України).

Підпунктом 20.1.17 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322) для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.2000 №212-Ш арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Національним банком України постановою Правління від 21 січня 2004 р. №22 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 30.03.2012 №122 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, згідно із пунктом 10.1. якої обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків (п. 10.2 Інструкції ).

Пунктом 10.3. Інструкції встановлюється, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до викладеного, арешт на рахунки клієнта у банку може бути накладений рішенням суду на всі кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення або із зазначенням конкретної суми. В разі не визначення у рішенні суду конкретного номеру рахунку, але з визначення суми, арешт накладається в залежності від наявної суми на кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

Разом з цим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

У зв'язку з несплатою суми заборгованості, Державною податковою інспекцією у м. Бахчисарайському районі ДПС було надіслано платіжні вимоги від 15.05.2012 на суму 1827,97 грн., від 26.10.2011 на суму 2756,35 грн. до ПАТ КБ «Правекс-Банк», від 27.03.2012 на суму 2727,56 грн., від 15.05.2012 на суму 1827,97 грн., від 11.10.2012 на суму 2744,84 грн., від 26.10.2011 на суму 2756,36 грн. до АТ «Райффайзен Банк «Аваль», але вказані вимоги були повернуті без виконання, з посиланням на пункту 1.11. Постанови Правління НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національної валюті" від 21.01.2004 №22 - на рахунку платника відсутні кошти.

ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим були здійснені заходи щодо встановлення наявності майна ІВЦ «Медіа-Крим» з метою погашення податкового боргу, проте такого майна не було знайдено, що підтверджується листом КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" від 05.04.2011, листом відділу Держкомзему у Бахчисарайському районі АР Крим від 04.04.2011, листом ВДАІ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 13.04.2011, листом Інспекції Держтехнагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим від 31.03.2011.

Наведене свідчить, про відсутність у відповідача майна для погашення податкового боргу в розмірі 5512,71грн.

Проаналізувавши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу відповідача не дали позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду в порядку статті 20 ПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог про накладення арешту на рахунки у сумі 5512,71 грн. Разом з тим в порушення вимог статті 71 КАС України позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування заборгованості у загальному розмірі 22109,67 грн.

Виходячи з того, що Законом України "Про банки та банківську діяльність" встановлюється право суду накладати арешт на рахунки осіб, відкриті у банках, а ПК України передбачено право податкового органу звертатися з вказаним позовом до суду, суд дійшов висновку про існування підстав для задоволення позову частково, шляхом накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках, в межах суми його податкового боргу у розмірі 5512,71 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Накласти арешт на кошти Інформаційного видавничо-виробничого центру "Медіа-Крим"( 98434, АР Крим, бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Луначарського, 18; ЄДРПОУ 31332153), що знаходяться на рахунках банків №26007799987611, відкритому у ПАТ КБ "Правекс-Банк", МФО 380838 та №26006217594, відкритому у АТ "Райффайзен БПНК Аваль" у м. Києві, МФО 380805 у сумі 5512,71 грн..

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С. Ольшанська