Рішення

від 15.04.2013 по справі 903/226/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2013 р. Справа № 903/226/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ", м.Берестечко Горохівський район Волинська область

про стягнення 3649,64 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі с/з Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чех Т.В. - представник, довіреність б/н від 01.03.2013р.;

від відповідача: Михальчук О.В. - представник, довіреність б/н від 04.02.2013р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс" звернулось в господарський суд з позовом про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ" 346959,88 грн. в тому числі 321161,61 грн. основного боргу, 20356,04 грн. -пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 1371,04 грн. -інфляційних втрат, 4071,19 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог ухвали господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. про затвердження мирової угоди між позивачем та відповідачем у справі №5004/903/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ" про стягнення 415 073,70 грн.

Ухвалою господарського суду за вказаним позовом 07.03.2013р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої у судовому засідання на 27.03.2013р.

В судовому засіданні 27.03.2013р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2013р. надала суду письмові пояснення від 26.03.2013р. з копіями постанов: ВП №35409829 від 27.11.2012р. та ВП №35935099 від 11.01.2013р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №075531 та довідку про наявність у відповідача заборгованості.

В судовому засіданні 27.03.2013р. представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2013р. надав суду пояснення на заявлений позов з копією довідки з ЄДРПОУ АБ №442973 та копією довіреності.

В судовому засіданні 27.03.2013р. оголошено перерву згідно ст.77 ГПК України до 10.04.2013р. для надання сторонами доказів необхідних для об'єктивного і повного з'ясування обставин по даній справі.

В судовому засіданні 10.04.2013р. представником позивача подано суду супровідний лист з розрахунком суми позовних вимог та копією постанови про відкриття виконавчого провадження - ВП №37484613 та подано суду заяву про зменшення суми стягнення з відповідача ТзОВ "АПЕТИТ" згідно ст.22 ГПК України на суму 343310,24грн. тому просить суд зменшити позовні вимоги на суму 343310,24грн., вважати нову ціну позову 3649,64 грн., з них 642,32грн. - інфляційні нарахування та 3007,32грн. - 3 % річних.

Згідно п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом на суму 343310,24грн., а відтак має місце нова ціна позову, щодо стягнення з відповідача 3649,64 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 10.04.2013р. представник позивача підтримала заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача ТзОВ "АПЕТИТ" 3649,64 грн., з них 642,32грн. - інфляційні нарахування, 3007,32грн. - 3 % річних.

Представник відповідача зменшені позовні вимоги на суму 3649,64грн. визнає, з приводу задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ" про стягнення 415073,70 грн. затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі.

Як встановлено судом, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ" на виконання даної ухвали господарського суду Волинської області сплатило на користь позивача 29900 грн., що стверджується банківськими виписками по особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс" за №26006000043983 по наступних датах: 04.09.2012р. перераховано 5000грн.; 14.09.2012р. перераховано 5000грн.; 18.09.2012р. перераховано 5000грн.; 03.10.2012р. перераховано 4900грн.; 19.10.2012р. перераховано 5000грн.; 12.11.2012р. перераховано 5000грн. (а.с.9-14).

Борг в розмірі 321161,61 грн. у встановлений мировою угодою графіком строк, що затверджений ухвалою господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12, відповідачем не було сплачено.

26.11.2012р. позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції із заявою про прийняття до примусового виконання ухвали господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12 на суму 326161,61грн. (а.с.23).

27.11.2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції винесено постанову - ВП№35409829, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12 на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.24).

10.01.2013р. позивач повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції із заявою про прийняття до примусового виконання ухвали господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12 на суму 321161,61грн. (а.с.23).

11.01.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції винесено постанову - ВП№35935099, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12 на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.25).

09.04.2013р. позивач втретє звернувся до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції із заявою про прийняття до примусового виконання ухвали господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі №5004/903/12 на суму 321161,61грн., на підставі якої 10.04.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції винесено постанову - ВП№37484613 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 321161,61грн.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних на суму заборгованості згідно погодженого графіку платежів на загальну суму 3649,64грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов ухвали про затвердження мирової угоди від 28.08.2012р. у справі 5004/903/12, свою правову позицію суд обґрунтовує наступним.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011р. за № 11/109 та у постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2011р. за №16/587-22/430.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить законодавству або порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 6 939,20 грн., в зв'язку з зменшенням позовних вимог сума судового збору має становити 1720,50 грн., що на 5218,70грн. (6939,20-1720,50=5218,70) більше розміру, встановленого законом, а тому вказана сума підлягає поверненню з бюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судовий збір згідно ст. 49 ГПК України в сумі 1720,50 грн. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ" (45765, Волинська область, Горохівський район, м.Берестечко, вул.Будьонного, буд.39, код ЄДРПОУ 31304299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс" (02096, м.Київ, Дарницький район, вул.Заслонова, буд.9, кв.47, код ЄДРПОУ 36422981) - 3649,64 (три тисячі шістсот сорок дев'ять гривень шістдесят чотири копійки) грн., з них 642,32 (шістсот сорок дві гривні тридцять дві копійки) грн. - інфляційні нарахування, 3007,32 (три тисячі сім гривень тридцять дві копійки) грн. - 3 % річних та 1720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) гривень сплаченого позивачем судового збору.

3. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Технологія ЛВ Плюс" (02096, м.Київ, Дарницький район, вул.Заслонова, буд.9, кв.47, код ЄДРПОУ 36422981) - 5218,70грн. (п'ять тисяч двісті вісімнадцять гривень сімдесят копійок) судового збору через зменшення розміру позовних вимог за платіжним дорученням №448 від 28.02.2013 року.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

15.04.13

Суддя А. С. Вороняк