Рішення
від 29.03.2013 по справі 911/359/13-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2013 р. Справа № 911/359/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Форвардінг» , м. Київ,

до відповідача публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» ,

м. Миронівка Київської області,

про стягнення 99724,69 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився ; від відповідача: не з'явився .

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Асстра Форвардінг», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 03.12.2013р. до відповідача - публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», м. Миронівка Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 99724,69 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 27.10.2011р., на виконання якого позивачем здійснювалась організація перевезення вантажів автомобільним транспортом з території Туреччини, Франції, Нідерландів до України, а відповідачем здійснювалось підготовка, завантаження, розвантаження, кріплення вантажу та оформлення супроводжувальних документів - інвойсів, сертифікатів та інших документів, необхідних позивачу для організації перевезення вантажів. Позивач твердить, що в результаті невчасного оформлення відповідачем товаросупроводжувальних документів було перевищено нормативні строки простою, а відповідно до договору сторони погодили оплату винною стороною штрафу 1000,00 грн. за кожен день простою автотранспорту понад нормативний. Всього позивач просить суд стягнути з відповідача 96000,00 грн. штрафів за простої в країнах відправлення та доставки. Крім того, позивач твердить, що відповідачем порушено строки оплати за надані послуги згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт та рахунків на оплату, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню в сумі 2509,79 грн., та передбачені ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 957,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 257,37 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи за клопотанням сторін неодноразово відкладався.

Відповідач у запереченнях проти позову, поданих 28.03.2013р., проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити. Заперечення мотивовані тим, що позивачем не доведено факту та строку понаднормативного простою автомобілів. Так, згідно договору, позивач мав забезпечити подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявках, які є невід'ємною частиною договору. Позивачем не подано суду вказані заявки, в яких зазначалася б дата завантаження інша, ніж зазначена в Актах здачі-прийняття робіт, міжнародній товарно-транспортній накладній тощо. Також відповідач твердить, що відповідачем безпідставно не подано суду погрузочні листи, що підтверджують дату прибуття транспортного засобу для завантаження та фактичну дату завантаження. Також відповідач твердить, що позивачем не подано доказів вини позивача у понаднормативному простої, що є обов'язковою умовою сплати відповідачем штрафу відповідно до умов договору.

В судовому засіданні 20.03.2013р. розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача надав пояснення по суті справи, в яких позов підтримав та просив суд їх задовольнити. Ухвалою від 20.03.2013р. у зв'язку із неявкою представника відповідача для забезпечення його права подати свої доводи, міркування та заперечення щодо поданого позову, суд відклав розгляд справи.

Представник відповідача в судові засідання 20.03.2013р. та 29.03.2013р. не з'явився.

Як свідчить витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, копія ухвали від 20.03.2013р. отримана відповідачем 27.03.2013р., таким чином відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового процесу.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї із них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що сторони належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Форвардінг», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Асстра Форвардінг») до публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», м. Миронівка Київської області (далі по тексту - ТОВ «Миронівський хлібопродукт»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 27.10.2011р. між ТОВ «Асстра Форвардінг» (експедитор) та ТОВ «Миронівський хлібопродукт» (замовник) договір № AFUZ 092.11 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі по тексту - Договір), який регулює та визначає порядок взаємовідносин експедитора та замовника, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами. Згідно умов Договору:

- виконання кожного перевезення здійснюється на підставі окремих заявок замовника на конкретні перевезення, узгоджених експедитором (пункт 2.2 Договору);

- факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання відповідних актів виконаних робіт, які є підставою для здійснення розрахунків між сторонами (пункт 2.3 Договору);

- експедитор зобов'язаний: організовувати перевезення відповідно до заявок замовника, забезпечити подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявках замовника, які є невід'ємною частиною договору, доставити вантаж для виконання митного оформлення у термін, обумовлений в заявках замовника, які є невід'ємною частиною договору (пункти 3.1.2, 3.1.5, 3.1.13 Договору);

- вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника (пункт 3.1.4 Договору);

- замовник зобов'язаний: у термін, передбачений заявками, забезпечити надання експедитору вантажів для міжнародних перевезень; забезпечити підготовку вантажу до перевезення та правильне оформлення супроводжувальних документів, забезпечити завантаження, розвантаження, розміщення та кріплення вантажу на транспортному засобі (пункти 4.1.2, 4.1.3 Договору);

- замовник зобов'язаний протягом 24 годин після відвантаження оформити попереднє повідомлення для митних органів України і повідомити його експедитору. В окремих випадках, обумовлених у заявках, строк оформлення повідомлення може бути уточнено (пункт 4.1.6. Договору);

- вартість перевезення та інших послуг визначається на підставі заявок замовника, узгоджених експедитором, які є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунки за виконані послуги проводяться по факту розвантаження на протязі 20 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та надання акту виконаних робіт, рахунку за надані послуги та податкової накладної (розділ 5 Договору);

- замовник зобов'язується надавати експедитору заявки на виконання перевезень не пізніше, ніж за 3 доби до бажаної дати завантаження автомобіля. Заявки оформлюються згідно до встановленої та завчасно узгодженої сторонами форми, завіряються підписами уповноважених осіб та круглими печатками замовника та експедитора (пункт 6.1. Договору);

- у випадку затримки подачі автомобіля під завантаження або затримки прибуття автомобіля з вантажем більш ніж на 24 години відносно вказаних у заявці строків, експедитор сплачує замовнику неустойку у розмірі 1000,00 грн. за кожну наступну добу затримки (пункт 7.2.5 Договору);

- нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України та 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав. Винна у позанормативному простої автомобіля сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі 1000,00 грн. за кожну добу простою (пункт 7.2.6 Договору);

- у випадку затримки оплати послуг експедитора замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день затримки (пункт 7.2.8 Договору);

- оплата претензій та штрафів, передбачених даним договором, повинна виконуватися сторонами протягом 30 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди про їх обґрунтованість та оформлення відповідних документів (пункт 10.1 Договору);

- договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2012р. Кожна із сторін має право достроково припинити дію даного договору за умови попередження про це іншої сторони письмово за 30 календарних днів (пункти 10.4, 10.5 Договору).

Згідно частини першої ст. 9 спеціального Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», частини 1 ст. 316 ГК України та частини 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За змістом ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається між перевізником та вантажовідправником на доставку вантажу в пункт призначення та видачу його вантажоодержувачеві.

У спірних перевезеннях вантажів Замовник - ПАТ «Миронівський хлібопродукт» є вантажоодержувачем. За таких обставин, укладений між сторонами Договір від 27.10.2011р. № AFUZ 092.11 є саме договором транспортного експедирування і відносини сторін у справі регулюються зокрема спеціальним Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», Статутом автомобільного транспорту УРСР.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач (експедитор), посилаючись на пункт 7.2.6 Договору, просить стягнути з відповідача (замовника) штрафи за понаднормативний простій автомобільного транспорту з вини замовника по здійсненим 18 міжнародним перевезенням в загальній сумі 96000,00 грн. розглянувши зазначені вимоги та докази на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

1. Перевезення транспортним засобом № 34GR8171/34GR8567 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2011р. № KF 11220014).

Відповідно до пункту 4.1 Договору саме до обов'язків замовника належить забезпечити підготовку вантажу до перевезення та правильне оформлення супроводжувальних документів.

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 13.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 15.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії сертифікату відповідності № 0461200, датованого 15.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, з розрахунку 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за дві доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, виконання кожного перевезення в рамках договору здійснюється відповідно до заявок Замовника. Відповідно до пункту 3.1.5 Договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявці замовника.

За таких обставин простій під завантаженням може визначатися від дати завантаження, зазначеної в заявці (якщо автомобіль буде фактично надано під завантаження саме в цю дату) до дати фактичного завантаження, яка зазначена в міжнародній автомобільній накладній (CMR) як дата передачі вантажу перевізнику. Простій в результаті затримки оформлення товаросупровідних документів може визначатися від дати фактичного завантаження до дати передачі товаросупровідних документів перевізнику, а не до дати видачі сертифікатів, як твердить позивач. Крім того, за змістом пункту 7.2.6 Договору необхідною умовою стягнення штрафу є докази вини другої сторони у понаднормативному простої.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункт 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою. Суду не подано жодних документальних доказів того, коли саме був переданий перевізнику необхідний комплект товаросупровідних документів, відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Так, відповідно до ст. 9 спеціального Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом в тому числі може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 142 чинного Статуту автомобільного транспорту УРСР, за затримку з вини вантажовідправника або вантажоодержувача автомобілів (автопоїздів), а також обмінних напівпричепів, поданих під вантаження або розвантаження, понад установлені строки (простій) вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф. Підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів, а за простій автомобілів у гаражі - письмове повідомлення вантажовідправника або вантажоодержувача.

По-перше, у виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-13 датою завантаження - датою передачі вантажу перевізнику зазначено 14.12.2011р., а не 13.12.2011р., як твердить позивач, і якщо навіть дату сертифікату відповідності № 0461200 15.12.2011р. вважати датою завершення оформлення та передачі перевізнику товаросупровідних документів (що жодним чином документально не підтверджено), нормативний простій (1 доба) не перевищено.

По-друге, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-13 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2011р. № KF 11220014 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Разом із тим, суд не приймає посилань відповідача у запереченнях проти позову від 28.03.2013р. на те, що позивачем не надано відповідачу та суду погрузочних листів, що підтверджують дату прибуття автомобіля для завантаження та фактичну дату завантаження. Позивачем не наведено норм закону, які передбачали обов'язкове складання погрузочних листів. Договором від 27.10.2011р. № AFUZ 092.11 зазначене також не передбачено.

Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За таких обставин закон зобов'язує позивача під час звернення з позовом до суду довести свою позицію належними та допустимими доказами, і надає право позивачу звернутися до суду в порядку ст. 38 ГПК України за витребуванням доказів, у випадку, якщо з об'єктивних причин позивач не може представити необхідні докази суду самостійно.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8171/34GR8567 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

2. Перевезення транспортним засобом № 34GR8137/34GR8543 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.2011р. № KF 11220013).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 13.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 15.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії сертифікату якості б/н, датованого 15.12.2011р. та копії сертифікату походження №0461049, датованого 15.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за дві доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, виконання кожного перевезення в рамках договору здійснюється відповідно до заявок Замовника. Відповідно до пункту 3.1.5 Договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявці замовника.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункт 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою. Суду не подано жодних документальних доказів того, коли саме був переданий перевізнику необхідний комплект товаросупровідних документів, відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору, вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-14 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 15.12.2011р., а не 13.12.2011р., як твердить позивач, і якщо навіть дату сертифікату походження №0461049 15.12.2011р. вважати датою завершення оформлення товаросупровідних документів (що жодним чином документально не підтверджено), нормативний простій (1 доба) не перевищено.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-14 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.2011р. № KF 11220013 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8137/34GR8543 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

3. Перевезення транспортним засобом № 34GR8127/34GR8548 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF 11220004).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 2 діб в країні відправлення (Туреччина) з 29.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 30.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії експортного формуляру вільної зони №0015695, датованого 30.11.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.2 Договору виконання кожного перевезення в рамках договору здійснюється відповідно до заявок Замовника. Відповідно до пункту 3.1.5 Договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявці замовника.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункт 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-09 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF 11220004 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8171/34GR8548 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

3.1. Перевезення транспортним засобом № 34GR8127/34GR8548 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF 11220004).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 05.12.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з штампу Київської регіональної митниці в CMR №TR Н5059-110829-09) до 07.12.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії акту здачі-прийняття від 07.12.2011р. № KF 11220004) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору штраф у розмірі 1000,00 грн. за добу понаднормативного простою автомобіля під розвантаженням/завантаженням та митним оформленням сплачує винна у простої сторона .

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 05.12.2011р. до дати розвантаження, зазначеної в акті виконаних робіт 07.12.2011р. є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Відповідно до ст. 142 чинного Статуту автомобільного транспорту УРСР, за затримку з вини вантажовідправника або вантажоодержувача автомобілів (автопоїздів), а також обмінних напівпричепів, поданих під вантаження або розвантаження, понад установлені строки (простій) вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф.

Підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів, а за простій автомобілів у гаражі - письмове повідомлення вантажовідправника або вантажоодержувача.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-09 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF 11220004 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8127/34GR8548 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

4. Перевезення транспортним засобом № TRAJ749/TRAA857 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2011р. № KF 11220018).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 16.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 19.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за три доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.2 Договору виконання кожного перевезення в рамках договору здійснюється відповідно до заявок Замовника. Відповідно до пункту 3.1.5 Договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявці замовника.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункт 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 19.12.2011р. Як вбачається з листа Київської обласної митниці від 18.02.2013р. № 12-46/3/23.4-1122, наданого на ухвалу суду від 04.02.2013р. в порядку ст. 38 ГПК України, під час митного оформлення вантажів експортні формуляри для вільної зони не надавались.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-6 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2011р. № KF 11220018 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № TRAJ749/TRAA857 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

4.1. Перевезення транспортним засобом № TRAJ749/TRAA857 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2011р. № KF 11220018).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 26.12.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається із штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-6) до 28.12.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття робіт від 28.12.2011р. № KF 11220018) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору штраф у розмірі 1000,00 грн. за добу понаднормативного простою автомобіля під розвантаженням/завантаженням та митним оформленням сплачує винна у простої сторона.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 26.12.2011р. до дати розвантаження, зазначеної в акті виконаних робіт 28.12.2011р. є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-6 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2011р. № KF 11220018 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № TRAJ749/TRAA857 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

5. Перевезення транспортним засобом № ILAX777/NSAA938 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2011р. № KF 11220019).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 15.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 19.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, датованого 19.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за чотири доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 19.12.2011р. Як вбачається з листа Київської обласної митниці від 18.02.2013р. № 12-46/3/23.4-1122, наданого на ухвалу суду від 04.02.2013р. в порядку ст. 38 ГПК України, під час митного оформлення вантажів експортні формуляри для вільної зони не надавались.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-16 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 16.12.2011р., а не 15.12.2011р. як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-16 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2011р. № KF 11220019 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ILAX777/NSAA938 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

6. Перевезення транспортним засобом № BH2860EA/BH5693ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.12.2011р. № KF 11220001).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 30.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 02.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, датованого 02.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за дві доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 02.12.2011р. Як вбачається з листа Київської обласної митниці від 18.02.2013р. № 12-46/3/23.4-1122, наданого на ухвалу суду від 04.02.2013р. в порядку ст. 38 ГПК України, під час митного оформлення вантажів експортні формуляри для вільної зони не надавались.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-22 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.12.2011р. № KF 11220001 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № BH2860EA/BH5693ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

7. Перевезення транспортним засобом № ILTB444/ILTB444 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11020005).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 31.10.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 04.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, датованого 04.11.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за чотири доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 04.11.2011р. Як вбачається з листа Київської обласної митниці від 18.02.2013р. № 12-46/3/23.4-1122, наданого на ухвалу суду від 04.02.2013р. в порядку ст. 38 ГПК України, під час митного оформлення вантажів експортні формуляри для вільної зони не надавались.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-05 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 01.11.2011р., а не 31.10.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-05 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11220005 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ILTB444/ILTB444 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

7.1. Перевезення транспортним засобом № ILTB444/ILTB444 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11020005).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 09.11.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається із штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-05) до 11.11.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 11.11.2011р. № KF 11220005) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору штраф у розмірі 1000,00 грн. за добу понаднормативного простою автомобіля під розвантаженням/завантаженням та митним оформленням сплачує винна у простої сторона.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 09.11.2011р. до дати розвантаження 11.11.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-05 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11020005 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № ILTB444/ILTB444 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

8. Перевезення транспортним засобом № ВХ1786АМ/ВХ5870ХХ за маршрутом Чехія - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11111011).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 14.11.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення) до 16.11.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 11.11.2011р. № KF 11111011) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 14.11.2011р. до дати розвантаження 16.11.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №205176709 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11111011 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВХ1786АМ/ВХ5870ХХ за маршрутом Чехія - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

9. Перевезення транспортним засобом № АС7170АК/АС5884ХХ за маршрутом Нідерланди - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11103008).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 6 діб в країні відправлення (Нідерланди) з 02.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 07.11.2011р. (дата завантаження вантажу, яка вбачається зі змісту товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-37) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 6 діб, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 6000,00 грн. штрафу за шість діб понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази того, що подача автомобіля під завантаження 02.11.2011р. здійснена на виконання заявки, відповідно відсутні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-37 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 07.11.2011р.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-37 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11103008 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 6000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № АС7170АК/АС5884ХХ за маршрутом Нідерланди - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

9.1. Перевезення транспортним засобом № АС7170АК/АС5884ХХ за маршрутом Нідерланди - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11103008).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 14.11.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-37) до 16.11.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 16.11.2011р. № KF 11103008) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 14.11.2011р. до дати розвантаження 16.11.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-37 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11103008 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № АС7170АК/АС5884ХХ за маршрутом Нідерланди - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

10. Перевезення транспортним засобом № WZ45962/WZ84961 за маршрутом Франція - Варшава, Польща - Миронівка, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11103014).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 14.11.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з штампу Київської обласної митниці в CMR №614566) до 16.11.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 16.11.2011р. № KF 11103014) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 14.11.2011р. до дати розвантаження 16.11.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №614566 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2011р. № KF 11103014 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № WZ45962/WZ84961 за маршрутом Франція - Варшава, Польща - Миронівка, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

11. Перевезення транспортним засобом № TRAK387/TRAA716 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11120004).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 01.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 04.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, датованого 04.11.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за три доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 04.11.2011р.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-04 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11120004 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № TRAK387/TRAA716 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

11.1. Перевезення транспортним засобом № TRAK387/TRAA716 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11120004).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 09.11.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з дати штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-04) до 11.11.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 11.11.2011р. № KF 11120004) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 14.11.2011р. до дати розвантаження 16.11.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-04 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011р. № KF 11120004 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № TRAK387/TRAA716 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

12. Перевезення транспортним засобом № ВІ5423ВІ/ВІ6501ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120006).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 7 діб в країні відправлення (Туреччина) з 10.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 16.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 6 діб, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 6000,00 грн. штрафу за шість діб понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, того, що подача автомобіля під завантаження 10.11.2011р. здійснена на виконання заявки замовника, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 16.11.2011р., відповідно відсутні документальні докази завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-02 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 11.11.2011р. і відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120006 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 6000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВІ5423ВІ/ВІ6501ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

13. Перевезення транспортним засобом № ВІ5393АХ/ВІ6322ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120005).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 10.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 14.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 14.11.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за 4 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 14.11.2011р.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-01 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 11.11.2011р., а не 10.11.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-01 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120005 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВІ5393АХ/ВІ6322ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

13.1. Перевезення транспортним засобом № ВІ5393АХ/ВІ6322ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120005).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 21.11.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з дати штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-01) до 23.11.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 23.11.2011р. № KF 11120005) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 21.11.2011р. до дати розвантаження 23.11.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-01 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120005 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВІ5393АХ/ВІ6322ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

14. Перевезення транспортним засобом № В101BIB/B253WST за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120002).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 10.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 14.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 14.11.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за 4 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 14.11.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-03 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 11.11.2011р., а не 10.11.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-03 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2011р. № KF 11120002 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № В101BIB/B253WST за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

15. Перевезення транспортним засобом № АА5671СІ/BН7014ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2011р. № KF 11220020).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 19.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 22.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 22.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за 3 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 22.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-11 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2011р. № KF 11120020 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № АА5671СІ/BН7014ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

16. Перевезення транспортним засобом № ВН3597ЕА/ВН4532ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2011р. № KF 11220021).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 19.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 22.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 22.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за 3 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 22.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-19 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 20.12.2011р., а не 19.12.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-19 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2011р. № KF 11220021 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВН3597ЕА/ВН4532ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

17. Перевезення транспортним засобом № ВН2860ЕА/ВН5693ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011р. № KF 11120022).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 20.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 22.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 22.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав. Позивач твердить, що понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за 3 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

По-перше, позивач допустив помилку в розрахунку днів понаднормативного простою, зазначивши дату завершення простою 22.12.2011р., а в розрахунку понаднормативного простою вказав три доби (21.12.2011, 22.12.2011 та 23.12.2012р.)

По-друге, відповідно до пункту 2.2 Договору виконання кожного перевезення в рамках договору здійснюється відповідно до заявок Замовника. Відповідно до пункту 3.1.5 Договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявці замовника.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункт 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 22.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-24 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 21.12.2011р., а не 20.12.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-24 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011р. № KF 11120022 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВН2860ЕА/ВН5693ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

18. Перевезення транспортним засобом № АІ5058ВО/АІ8705ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.12.2011р. № KF 11220015).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 08.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 12.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 12.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за 4 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 12.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-15 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 09.12.2011р., а не 08.12.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-15 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.12.2011р. № KF 11220022 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № АІ5058ВО/АІ8705ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

19. Перевезення транспортним засобом № 34GR8131/34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. №20120003).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 28.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 30.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії сертифікату якості б/н, датованого 30.12.2011р., копії сертифікату походження №0461261, датованого 30.12.2011р. та копії експортного формуляру для вільної зони №46275, оформленого 30.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за 2 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-25 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 29.12.2011р., а не 28.12.2011р., як твердить позивач, і якщо навіть дату сертифікату якості від 30.12.2011р. вважати датою завершення оформлення відповідачем товаросупровідних документів (що жодним чином документально не підтверджено), нормативний простій (1 доба) не перевищено.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-25 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120003 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8131/34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

19.1. Перевезення транспортним засобом № 34GR8131/34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120003).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 10.01.2012р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, що вбачається з дати штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-25) до 12.01.2012р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 12.01.2012р. № 20120003) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 10.01.2012р. до дати розвантаження 12.01.2012р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин, з вини водія тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-25 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120003 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8131/34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

20. Перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2012р. № 11120010).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 05.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 07.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії сертифікату якості б/н, датованого 06.12.2011р., копії сертифікату походження №04611322, датованого 07.12.2011р. та копії експортного формуляру для вільної зони №42931, оформленого 07.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за 2 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-28 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2012р. № 11120010 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

21. Перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120002).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 28.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 30.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-29, копії сертифікату якості б/н, датованого 30.12.2011р. та копії експортного формуляру для вільної зони №46274, оформленого 30.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за 2 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-29 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 29.12.2011р., а не 28.12.2011р., як твердить позивач, і якщо навіть дату сертифікату якості від 30.12.2011р. вважати датою завершення оформлення відповідачем товаросупровідних документів (що жодним чином документально не підтверджено), нормативний простій (1 доба) не перевищено.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-29 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120002 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

21.1. Перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120002).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 10.01.2012р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-29) до 12.01.2012р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 12.01.2012р. № 20120002) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 10.01.2012р. до дати розвантаження 12.01.2012р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин, з вини водія тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-29 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120002 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

22. Перевезення транспортним засобом № АА0857ВА/АА2561ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120001).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 26.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 30.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 30.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за 4 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 30.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-27 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 28.12.2011р., а не 26.12.2011р., як твердить позивач, і позивачем не подано доказів того, що дата передачі вантажу перевізнику відмінна від дати замовлення автомобіля під завантаження, зазначеної у заявці.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-27 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120001 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № АА0857ВА/АА2561ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

22.1. Перевезення транспортним засобом № АА0857ВА/АА2561ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120001).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 10.01.2012р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається із штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-27) до 12.01.2012р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 12.01.2012р. № 20120001) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 10.01.2012р. до дати розвантаження 12.01.2012р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин, з вини водія тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-27 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2012р. № 20120001 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № АА0857ВА/АА2561ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

23. Перевезення транспортним засобом № ВІ3195ВІ/ВІ5669ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2011р. № KF11220010).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 05.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 08.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 08.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за 3 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 08.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-26 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 06.12.2011р., а не 05.12.2011р., як твердить позивач.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-26 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2011р. № KF11220010 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВІ3195ВІ/ВІ5669ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

24. Перевезення транспортним засобом № АІ2541СК/АІ8298ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011р. № KF11220023).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 21.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 23.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 23.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за 2 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 23.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

У виданій вантажовідправником міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-18 датою передачі вантажу перевізнику зазначено 22.12.2011р., а не 21.12.2011р., як твердить позивач, і суду не подано доказів того, що фактична дата завантаження відмінна від дати замовлення автомобіля під завантаження, вказаної у заявці.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-18 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011р. № KF11220023 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № АІ2541СК/АІ8298ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

25. Перевезення транспортним засобом № ВІ9811ВІ/18157СК за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2011р. № KF11220011).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 05.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 08.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з експортного формуляру для вільної зони, оформленого 08.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за 3 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 08.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-23 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2011р. № KF11220011 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № ВІ9811ВІ/18157СК за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

26. Перевезення транспортним засобом № 34GR8174/34GR8541 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220005).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 2 діб в країні відправлення (Туреччина) з 29.11.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 30.11.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-10 та копії експортного формуляру для вільної зони №41933, оформленого 30.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за 1 добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-10 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220005 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8174/34GR8541 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

26.1. Перевезення транспортним засобом № 34GR8174/34GR8541 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220005).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 05.12.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з дати штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-10) до 07.12.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 07.12.2011р. № KF11220005) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 05.12.2011р. до дати розвантаження 07.12.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин, з вини водія тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-10 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220005 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8174/34GR8541 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

27. Перевезення транспортним засобом № 34GR8143/34GR8540 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220006).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 28.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 30.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-08, копії сертифікату якості б/н, датованого 30.12.2011р. та копії експортного формуляру для вільної зони №41934, оформленого 30.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 2 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. штрафу за 2 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-08 дата завантаження зазначена 30.11.2011р., і суду не подано доказів того, що дата замовлення автомобіля під завантаження в заявці інша.

В міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-08 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220006 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8143/34GR8540 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

27.1. Перевезення транспортним засобом № 34GR8143/34GR8540 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220006).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 3 діб в країні доставки (Україна) з 05.12.2011р. (дата фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення, яка вбачається з штампу Київської обласної митниці в CMR №TR Н5059-110829-08) до 07.12.2011р. (дата фактичного розвантаження вантажу, яка вбачається з копії з акту здачі-прийняття від 07.12.2011р. № KF11220006) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за одну добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Позивачем не подано суду жодних документальних доказів того, що час від дати штампу Київської обласної митниці 05.12.2011р. до дати розвантаження 07.12.2011р., зазначеної в акті здачі-прийняття робіт, є часом простою під розвантаженням та митним оформленням з вини відповідача (а не наприклад, затримкою на шляху слідування з технічних причин, з вини водія тощо).

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-08 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2011р. № KF11220006 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні доставки під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8143/34GR8540 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

28. Перевезення транспортним засобом № АА5721ВЕ/ВН0786ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2011р. № 11220024).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 23.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно акту здачі прийняття робіт) до 26.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-17 та копії експортного формуляру для вільної зони, оформленого 26.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 3 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу за 3 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 26.12.2011р.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-17 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР. В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2011р. № 11220024 також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № АА5721ВЕ/ВН0786ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

29. Перевезення транспортним засобом № 34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №TR Н5059-110829-7).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 2 доби в країні відправлення (Туреччина) з 12.12.2011р. (дата фактичного завантаження згідно CMR №TR Н5059-110829-7) до 13.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії експортного формуляру для вільної зони №43900, оформленого 13.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 1 добу, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. штрафу за 1 добу понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункти 2.2, 3.1.5, 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Якщо рахувати простій між датою фактичного завантаження 12.12.2011р. згідно даних CMR №TR Н5059-110829-7 та датою експортного формуляру для вільної зони №43900, оформленого 13.12.2011р., нормативний простій 1 доба не перевищено.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-7 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

30. Перевезення транспортним засобом ВН 4730АР/ ВН 4770 ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна (міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №TR Н5059-110829-12).

Позивач твердить, що простій відбувся протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 23.12.2011р. (дата фактичної подачі автомобіля під завантаження згідно копії CMR №TR Н5059-110829-12) до 27.12.2011р. (дата завершення митного оформлення, яка вбачається з копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-12 та копії експортного формуляру для вільної зони №43900, оформленого 13.12.2011р.) в результаті невчасного здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів.

Відповідно до пункту 7.2.6 Договору сторонами визначено, що нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав, відповідно понаднормативний простій склав 4 доби, 1000,00 грн. штрафу за добу (пункт 7.2.6 Договору), тобто позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. штрафу за 4 доби понаднормативного простою.

З даним твердженням погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.2 Договору виконання кожного перевезення в рамках договору здійснюється відповідно до заявок Замовника. Відповідно до пункту 3.1.5 Договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявці замовника.

Суду не подано погодженої сторонами, підписаної та скріпленої печатками сторін (пункт 6.1 Договору) Заявки на здійснення даного перевезення, відповідно у суду відсутні документальні докази того, на яку саме дату замовлено подачу автомобіля під завантаження, відповідно відсутні документальні докази дати початку простою.

Поряд з цим, суду не подано експортного формуляру для вільної зони, на який посилається позивач, як на підтвердження того, що митне оформлення завершилось саме 27.12.2011р., відповідно відсутні документальні докази дати завершення простою.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.4 Договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Як встановлено судом, в міжнародній автомобільній накладній CMR №TR Н5059-110829-12 відсутні будь-які відмітки про простій, як того вимагає Статут автомобільного транспорту УРСР.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 штрафу за понаднормативний простій в країні відправлення під час здійснення перевезення транспортним засобом № 34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна не підтверджена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Закон зобов'язує позивача під час звернення з позовом до суду довести наявність свого права і факт його порушення або оспорення з боку зобов'язаної особи - відповідача належними та допустимими доказами, що позивачем зроблено не було.

За таких обставин, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за понаднормативний простій в сумі 96000,00 грн. не підтверджуються належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2509,79 грн. пені, 257,37 грн. інфляційних та 957,53 грн. річних, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано, а відповідачем прийнято без зауважень транспортно-експедиційні послуги, про що не заперечується сторонами та підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), а саме:

від 03.01.2012р. № КF11201016 на суму 28978,00 грн.;

від 12.01.2011р. № 20120001 на суму 43144,92 грн.;

від 12.01.2012р. № 20120002 на суму 42344,35 грн.;

від 30.12.2011р. № 11220024 на суму 43462,88 грн.

Відповідно до пункту 5.2 Договору розрахунки за виконані послуги проводяться по факту розвантаження автомобіля на протязі 20 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та надання документів, вказаних в пункті 5.3 Договору, а саме: акту виконаних робіт, рахунку за надані послуги, податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав вимоги пункту 5.3 Договору та надав відповідачу для оплати необхідні документи (копії рахунків, податкових накладних з доказами вручення відповідачу залучені до матеріалів справи).

Як вбачається із залучених до матеріалів справи копій банківських виписок, відповідач здійснив оплату наданих послуг за вказаними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з порушенням встановленого пунктом 5.2 Договору терміну.

Пунктом 7.2.8 Договору сторони передбачили сплату замовником експедитору пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 10.08.2010р. встановлений на рівні 7,75%, постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 23.03.2012р. встановлений на рівні 7,50%.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та збитки, завдані інфляційними процесами.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Отже, враховуючи:

- строк та порядок оплати наданих послуг, встановлені пунктом 5.2 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену пунктом 7.2.8 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст. 625 Цивільного кодексу України;

- визначений постановами правління НБУ розмір облікової ставки,

та виходячи з наступного розрахунку:

Акт від 03.01.2012р. № КF11201016 на суму 28978,00 грн.:

Сума, грндата до сплати (пункт 5.2 ДоговоруФактично сплачено Основний боргПеріод простроченняПеня, грн. 3% річних, грн.Інфляційні, грн. Акт від 03.01.2012р. на суму 28978,0 грн. 01.02.2012 10.05.2012 в сумі 28978,00 28978,00 02.02.2012 - 09.05.2012 1183,66 233,41 144,89

Акт від 12.01.2011р. № 20120001 на суму 43144,92 грн.:

підставадата до сплати (пункт 5.2 ДоговоруФактично сплачено, грн. Основний боргПеріод простроченняПеня, грн. 3% річних, грн.Інфляційні, грн. Акт від 12.01.2012р. на суму 43144,92 09.02.2012 10.05.2012 в сумі 43144,92 43144,92 10.02.2012 - 09.05.2012 1616,17 319,15 215,72

Акт від 12.01.2012р. № 20120002 на суму 42344,35 грн.:

підставадата до сплати (пункт 5.2 ДоговоруФактично сплачено, грн. Основний боргПеріод простроченняПеня, грн. 3% річних, грн.Інфляційні, грн. Акт від 12.01.2012р. на суму 42344,35 09.02.2012 15.03.2012 в сумі 42344,35 42344,35 10.02.2012 - 14.03.2012 609,71 118,33 84,69

Акт від 30.12.2011р. № 11220024 на суму 43462,88 грн.:

підставадата до сплати (пункт 5.2 ДоговоруФактично сплачено, грн. Основний боргПеріод простроченняПеня, грн. 3% річних, грн.Інфляційні, грн. Акт від 30.12.2011р. на суму 43462,88 30.01.2012 29.05.2012 в сумі 43462,88 43462,88 31.01.2012 - 28.05.2012 2150,58 425,10 86,93 судом встановлено, що по зазначеним актам належна до стягнення з відповідача пеня складає 5560,12 грн., 3% річних складають 1095,99 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, складають 532,23 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 2509,79 грн. пені, 957,53 грн. річних та 257,37 грн. інфляційних втрат і заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалось. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних, річних та пені підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Форвардінг» частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» на користь позивача заборгованості в розмірі 3724,69 грн., з яких 2509,79 грн. пені, 957,53 грн. річних та 257,37 грн. інфляційних втрат. У зв'язку із частковим задоволенням позову, суд, відповідно до ст. 49 ЦК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись частиною 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частиною 1 ст. 193, ст.ст. 230, 231, 232, 307, частиною 1 ст. 316 ГК України, ст.ст. 11, 16, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 625, 909, частиною 1 ст. 929 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Форвардінг» задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (08800,0 Київська обл., Миронівський район, місто Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Форвардінг» (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 9, код ЄДРПОУ 36872341)

2509,79 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'ять гривень сімдесят дев'ять копійок) пені ,

957,53 грн. (дев'ятсот п'ятдесят сім гривень п'ятдесят три копійки) річних ;

257,37 грн. (двісті п'ятдесят сім гривень тридцять сім копійок) інфляційних втрат ;

74,50 грн. (сімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок) судового збору.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 15.04.2013р.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення29.03.2013
Оприлюднено16.04.2013
Номер документу30668858
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/359/13-г

Постанова від 05.09.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 27.05.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ропій Л.М.

Ухвала від 20.06.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Рішення від 29.03.2013

Господарське

Господарський суд Київської області

Конюх О.В.

Ухвала від 31.01.2013

Господарське

Господарський суд Київської області

Конюх О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні