Рішення

від 11.04.2013 по справі 206/879/13-ц

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/879/13-ц

2/206/317/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 квітня 2013 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Кушнірчука Р.О.,

при секретарі: Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення та про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

12 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що згідно наказу № 01-к від 05 липня 2007 року він приступив до виконання обов'язків директора Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС», власником якого він був одноособово. 5 березня 2008 року, на підставі рішення власника ПП «ОЗІРІС ПЛЮС» № 1/2008 від 04.03.2008 року, державним реєстратором було проведено реєстрацію Статуту підприємства, викладеного у новій редакції, згідно якої було змінено склад власників ПП «ОЗІРІС ПЛЮС», куди крім нього увійшла ОСОБА_3. Однак з витягу від 17.01.2013 року йому стало відомо, що керівником ПП «ОЗІРІС ПЛЮС» значиться невідома особа - ОСОБА_2, в обранні якого, він як співвласник підприємства ніякого рішення не приймав, а воно було прийнято одноосібно ОСОБА_3. Враховуючи те, що визначені ст.ст. 40-41 КЗпП України обставини, якіб тією чи іншою мірою свідчили про неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків та надавали роботодавцеві право розірвати з ним трудовий договір з власної ініціативи, були відсутні, а також відсутні у рішенні про його звільнення будь-яке формулювання підстав для звільнення, такі дії він вважає незаконними, а тому просить суд визнати незаконним наказ по Приватному підприємству «ОЗІРІС ПЛЮС» про його звільнення з посади директора, визнати незаконним наказ про призначення на посаду директора ОСОБА_2 та поновити його на посаді директора Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС» і в порядку ст. 367 ЦПК України допустити рішення в частині його поновлення на посаді директора Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС» - до негайного виконання (а.с.1-4).

27 лютого 2013 року ухвалою суду в якості третьої особи було залучено ОСОБА_3 (а.с.21.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі по справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду даної цивільної справи повідомлялася, однак про поважні причини неявки до суду не повідомили, а отже відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу у їх відсутність та на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням власника від 4 липня 2007 року позивач ОСОБА_1 заснував Приватне підприємство «ОЗІРІС ПЛЮС», державну реєстрацію якого було проведено 5.07.2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (а.с.13).

Вказаним же рішенням власника від 4 липня 2007 року було створено одноособовий виконавчий орган підприємства в особі директора, посаду якого позивач залишив за собою, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та наказом № 01-к від 05 липня 2007 року, на підставі якого він приступив до виконання обов'язків директора Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС» (а.с.13-14).

5 березня 2008 року, на підставі рішення власника ПП «ОЗІРІС ПЛЮС» № 1/2008 від 04.03.2008 року, було зареєстровано нову редакцію Статуту, згідно якої окрім

позивача, другим власником стала ОСОБА_3 (а.с. 61-74), однак посаду директора було залишено за позивачем.

В судовому засіданні встановлено, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.01.2013 року, позивач дізнався про те, що керівником ПП «ОЗІРІС ПЛЮС» значиться невідома йому особа - відповідач ОСОБА_2(а.с.13), а інформацію про нього, як керівника, було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців без його відома, оскільки будучи одночасно співвласником ПП «ОЗІРІС ПЛЮС», останній жодного рішення щодо зміни керівника не приймав.

На вимогу суду, управлінням з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були надані копії документів, з яких вбачається, що рішення про звільнення позивача з посади директора підприємства та обрання нового директора, було прийнято одноособово представником по довіреності від власника ОСОБА_3, про що свідчить рішенням власника ПП «ОЗІРІС ПЛЮС» від 28.11.2012 року (а.с.57-58).

Наказом від 29 листопада 2012 року на посаду директора підприємства було призначено ОСОБА_2 (а.с.59).

Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що рішення про звільнення позивача із займаної посади було прийнято з порушенням вимог закону та передбаченої процедури звільнення працівників.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право на працю та захист від незаконного звільнення.

Статтею 5' Кодексу законів про працю України, передбачені гарантії забезпечення права громадян на працю, у тому числі правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, які надійшли з управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звільнення позивача фактично відбулося за умов розірвання трудового договору з ініціативи власника.

Положеннями ст. ст. 40, 41 КЗпП України, передбачені виключні випадки та підстави, за яких трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Натомість, аналіз досліджених в судовому засіданні документів та доказів, свідчить про відсутність обставин, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків та надавали роботодавцеві право розірвати з ним трудовий договір з власної ініціативи.

Вказані обставини також і не наведені у рішенні власника ПП «ОЗІРІС ПЛЮС» від 28.11.2012 року про переобрання директора підприємства (а.с.57-58), яке не містить будь-якого формулювання підстав для звільнення позивача.

Крім того, згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення, видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

В порушення вимог даної норми закону, позивачу не було видано належно оформлену трудову книжку та не було проведено з ним розрахунок, а про прийняте рішення про його звільнення останній взагалі не повідомлявся і наказ про звільнення не отримував.

За змістом ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Враховуючи те, що копія наказу про звільнення та трудова книжка позивачу не була видана, а про порушення свого права позивач дізнався 17 січня 2013 року після отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, визначений ст.233 КЗпП України, строк для звернення до суду останнім не пропущено.

Стаття 235 КЗпП України визначає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Аналізуючи приведені вище норми права та оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи в їх сукупності та розглядаючи позов на підставі наданих доказів, як того вимагає ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224-225, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконним наказ по Приватному підприємству «ОЗІРІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 35267319, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, б. 24, кв. 39) про звільнення з посади директора ОСОБА_1.

Визнати незаконним наказ по Приватному підприємству «ОЗІРІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 35267319, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, б. 24, кв. 39) від 29 листопада 2012 року про призначення на посаду директора ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: 50000, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Філатова, буд.4).

Поновити ОСОБА_1 (який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії АЕ № 931536, виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 26.06.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді директора Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 35267319, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, б. 24,кв.39).

Стягнути з Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 35267319, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, б. 24, кв.39) на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 114,70 гривень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Приватного підприємства «ОЗІРІС ПЛЮС» - до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук