Рішення

від 28.03.2013 по справі 5006/11/203/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.13 р. Справа № 5006/11/203/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський завод залізобетонних виробів», м.Красноармійськ Донецької області, ЄДРПОУ 32897357,

до відповідача, Приватного підприємства «Архібуд», м.Красноармійськ Донецької області, ЄДРПОУ 32897362,

про стягнення 81 450,20 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Рижкова Н.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Красноармійський завод залізобетонних виробів», м.Красноармійськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного підприємства «Архібуд», м.Красноармійськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 81 450,20грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №13/09 від 22.06.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору №13/09 від 22.06.2009р., накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень, банківських виписок із квитанціями до прибутково касових ордерів, претензії на суму 81 450,20 грн. із підтвердженням її отримання Відповідачем, акт звірки взаємних розрахунків із підтвердженням його відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 12, 15, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 179, 193, 216-218, 220, 224-225, 230-232, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України.

07.12.2012р. Позивачем надані пояснення до позовної заяви №б/н від 06.12.2012р., за змістом яких останній стверджує про відсутність інших договірних відносин із Відповідачем, окрім як на підставі договору №13/09 від 22.06.2009р. та про зміну порядку розрахунків, як то оплата вартості поставленого товару, вказаного в рахунку, після передачі продукції Відповідачу, що не суперечить розділу 4 вказаного договору. Також, на виконання вимог ухвали від 23.11.2012р. суду представлено витребувані документи.

02.01.2013р. Позивачем заявлено клопотання №б/н від 27.12.2012р. ппро витребування додатків №5 та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних до податкових декларацій з податку на додану вартість, що були подані Відповідачем у жовтні, листопаді, грудні 2009р. та у лютому, березні, квітні 2010р. у Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС. Дане клопотання задоволено судом, про що винесено ухвалу від 10.01.2013р.

10.01.2013р. та 29.01.2013р. до матеріалів справи Позивачем долучено додаткові докази, а саме товарно-транспортні накладні, складені під час здійснення спірних господарських операцій, опис вкладення до листа від 15.01.2013р., фіскальний чек №5743 від 15.01.2013р.

29.01.2013р. Красноармійською ОДПІ Донецької області ДПС на виконання ухвали господарського суду від 10.01.2013р. наданий пакет документів, витребуваний цим процесуальним документом.

Представник Позивача у судовому засіданні 28.03.2013р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15217980, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

22.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Красноармійський завод залізобетонних виробів» та Приватним підприємством «Архібуд» укладено договір №13/09.

Відповідно до умов даного договору, позивач (Продавець) зобов'язався постачати та передавати у власність Покупця товар, Відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти цей товар та оплатити на його умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кількість і асортимент товару, що постачається Покупцю визначається у товарно-супровідній документації. Попередньо загальний обсяг поставки складає 70 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, угодою сторін може бути встановлений інший розмір загального обсягу поставки.

Датою поставки є дата отримання Покупцем товару на складі Постачальника, що відображається у відповідних накладних, які підписуються обома сторонами (п.3.2 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів.

Згідно представлених суду накладних та товарно-транспортних накладних, Позивач у період з 23.06.2009р. по 30.04.2010р. передав Відповідачу товар на загальну суму 176 261,20грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі, а також підписом скріпленим печаткою підприємства з боку останнього.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні у матеріалах справи.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Податкові накладні, складені під час здійснення спірних господарських операцій, свідчать про правову підставу їх виникнення - договір №13/09 від 22.06.2009р.

Також, з метою всебічного розгляду справи та дослідження всіх представлених суду доказів, судом з'ясована наявність інших договірних відносин Позивача із Відповідачем, окрім як на підставі договору №13/09 від 22.06.2009р. Відповідно до пояснень Позивача, інших договірних відносин між сторонами не існує. Враховуючи відсутність доказів протилежного, керуючись приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає ці пояснення та виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором №13/09 від 22.06.2009р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем у вигляді 100% передплати.

Одночасно, п.4.4 договору сторони погодили, що за узгодженням сторін може бути встановлений інший порядок розрахунків.

Як свідчать фактичні обставини справи, представлені суду платіжні доручення, банківські виписки та рахунки, сторонами було здійснено новацію договору в частині умов оплати поставленого товару.

За змістом ст.604 Цивільного кодексу України, новація - це правочин про зміну одного зобов'язання іншим між сторонами, що приводить до припинення попереднього зобов'язання.

Стаття 654 Цивільного кодексу України регламентує, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як визначено п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з п.п. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права та ті обставини, що Відповідачем не здійснено передплату за договором №13/09 від 22.06.2009 року, проте прийнято означений у наведених накладних товар, а Позивачем фактично його поставлено у вище визначені періоди, сторонами здійснено правочин новації щодо зміни умов наведеного правочину в частині оплати.

Відповідачем здійснено частковий розрахунок за отриманий ним товар, у загальній сумі 94 811,00 грн.

Проте, як вбачається, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем у сумі 81 450,20 грн. у встановлені договором строки не виконано.

На підставі викладеного, досліджуючи у цьому випадку питання строку виконання грошового зобов'язання Відповідачем, слід виходити з положень частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України, які передбачають, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати такого виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять претензію №10 від 07.05.2012р., з якою Позивач звернувся до Відповідача з вимогою сплатити заборгованість у сумі 81 450,20 грн.

Дана вимога отримана Відповідачем 19.07.2012р., про що свідчить лист останнього №б/н від 19.07.2012р.

Таким чином, право вимоги на дату звернення із розглядуваним позовом щодо стягнення означеної суми заборгованості є таким, що настало.

При цьому, доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський завод залізобетонних виробів», м.Красноармійськ Донецької області, до Відповідача, Приватного підприємства «Архібуд», м.Красноармійськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 81 450,20грн., задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Архібуд» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Богдана Хмельницького, б.25, кв.1, ЄДРПОУ 32897362, банківські реквізити не визначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський завод залізобетонних виробів» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, пров.Луговий, б.1, ЄДРПОУ 32897357, банківські реквізити не визначено) 81 450,20 грн. суми основного боргу.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Архібуд» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Богдана Хмельницького, б.25, кв.1, ЄДРПОУ 32897362, банківські реквізити не визначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський завод залізобетонних виробів» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, пров.Луговий, б.1, ЄДРПОУ 32897357, банківські реквізити не визначено) відшкодування сплаченої суми судового збору у розмірі 1 629,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 28.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.04.2013р.

Суддя Соболєва С.М.