Рішення

від 09.04.2013 по справі 901/882/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.2013 Справа № 901/882/13-г

За позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ»

про стягнення 4 670,40 грн.

Суддя А.Ю. Пукас

Представники:

Від позивача Климачова Л.С., юрисконсульт I категорії, довіреність № 125 від 23.11.2012.

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ» про стягнення 547,15 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору № 03-02-039/Ко від 18.11.2011, що виразилось в неповній сплаті портових зборів. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 216, 230 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 порушено провадження у справі, та розгляд справи призначено на 19.03.2013.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 09.04.2013 представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому зазначив ціну позову в національній валюті України, яка станом на 05.03.2013 (день подання позову) склала 4 670,40 грн.

Також позивачем заявлено клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 547,15 доларів США, що еквівалентно

4 373,37 грн. заборгованості, а також 4,37 грн. інфляційних втрат, 199,52 грн. пені та

93,14 грн. 7 % річних. Також позивач просив визнати суму 54,40 грн. сплачених позивачем для отримання витягу з ЄДРПОУ на відповідача, судовими витратами.

Відповідно до частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з частиною 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі прийняття судом змін (в сторону збільшення або зменшення) кількісних показників, в яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (пункт 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви.

Суд приймає заяву Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про збільшення розміру позовних вимог до відповідача, оскільки вона подана з дотриманням вимог статей 22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, вимог суду не виконав, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, виданого Головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим 21.03.2013 № 16122962 (а.с. 59-60) станом на 21.03.2013 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ» є вул. Фурманова, буд. 8, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98312.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України.

У разі відсутності сторін за такою адресою (відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо), вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи неявку відповідача у судове засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2011 між Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (порт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВТ» (агент за договором) укладений договір № 03-02-039/КО, предметом якого відповідно до пункту 1.1 є надання Портом послуг судам під українськими та іноземними прапорами, що заходять в порти та судноремонтні підприємства міста Керч, що проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом до/з Азовського моря, та знаходяться під агентським обслуговуванням Агента (а.с.10-12).

Відповідно до пункту 5.1 Договору сторони домовились, що вартість послуг та портових зборів визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544, Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214, вільних тарифів, затверджених начальником порту з урахуванням Податкового кодексу України.

Для судів під українським стягом оплата проводиться в національній валюті України шляхом переводу доларів США за курсом Національного банку України на дату проходження судном Керченсько-Єнікальського каналу (за транзитним проходженням), на дату дісбурсментського рахунку (такому, що заходить судну).

До вартості послуг за вільним тарифам Порту ПДВ не включений, нарахування ПДВ проводиться згідно з законодавством України.

Агент забезпечує перерахування належних Порту платежів за кожним судном на поточний рахунок Порту у відповідності з діючим законодавством України.

Оплата повинна проводиться з посиланням на номер, дату договору між сторонами, найменування судна, дати судозаходу/судопроходження по Керченсько-Єнікальському каналу.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2012 судно «Blackwood» (прапор Веlіzе) зайшло до порту для вивантаження вантажу та залишило порт 07.12.2012.

В період з 30.11.2012 по 03.12.2012 (включно) судно очікувало дозволу на вивантаження вантажу з боку Департаменту екологічної безпеки та дозвільної системи, а з 04.12.2012 по 07.12.2012 здійснювало вивантажувальні операції, що підтверджується витягом з бортового журналу (а. с. 22) та маніфестом (а. с. 25).

24.11.2012 Порт виставив рахунок № 1261 від 24.11.2012 за захід судна т/х «Blackwood», якій знаходився під агентським обслуговуванням відповідача на загальну суму 10 253,97 доларів США.

Агент сплатив Порту суму 9 706,82 доларів США. Сума 547,15 доларів США залишилась неоплаченою.

Відмову сплатити 547,15 доларів США відповідач обґрунтував тим, що причальний збір за захід судна до порту повинен бути розрахований за ставкою 0,035 доларів США за весь захід судна до порту, як для судна яке зайшло до порту для вантажних операцій.

Позивач вважає, що причальний збір має бути розрахований за двома ставками: - за період з 30.11.2012 по 03.12.2012 у зв'язку з відсутністю вантажних операцій, причальний збір розрахований портом за ставкою 0,0114 доларів за добу - 547,15 доларів США - сума боргу; - ставкою 0,035 доларів США за весь захід судна - 419,97 доларів США - збір сплачений.

Про відмову сплачувати 547,15 доларів США відповідач повідомив позивача шляхом здійснення надпису на рахунку в момент його отримання, у листі № 125 від 11.12.2012 та у відповіді на претензію порту.

Несплата відповідачем 547,15 доларів США стала підставою для звернення Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» із даним позовом до суду.

У відповідності до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, у тому числі із актів цивільного законодавства. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Відповідно до статті 73 Кодексу торговельного мореплавства України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

В силу приписів пунктів 1, 23 Положенням про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року №1544 (з наступними змінами та доповненнями) портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. Причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу.

З огляду на наведені положення чинного законодавства причальний збір справляється за стоянку суден біля причалів морського порту, у зв'язку з чим, у судновласника або його уповноваженої особи виникає відповідне грошове зобов'язання перед портом.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про портові збори», у якій визначені зазначені ставки прямо вказує, на те, що судно може знаходитись у пору, як з метою вантажних операцій так і з інших причин, тому законодавчо і передбачено дві різні ставки.

В якості доказів відсутності вантажних операцій у період з 30.11.2012 по 03.12.2012 позивачем надано документ, який підтверджений представниками порту, відповідача та капітана судна, з перекладом, який виконаний перекладачем з англійської мови порту.

Відповідно до розділу 24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про портові збори» плата за причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу.

Портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором, що визначено пунктом 1 Постанови.

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

При нарахуванні зборів за добовими ставками час округлюється до 0,5 доби. При цьому час до 0,5 доби приймається за 0,5 доби, а 0,5 доби і більше - за 1 добу (пункт 3 Постанови).

Тобто, при заході для вантажних операцій стягується причальний збір за ставкою 0,035 доларів США помножені на кубічні метри за судно заходження - один раз. У інших випадках стоянки біля причалу, тобто, коли це не пов'язано з вантажними операціями плата стягується у розмірі 0,0114 доларів США помножені на кубічні метри за добу.

Як визначено пунктом 5.3 Договору Агент (відповідач) зобов'язаний здійснити по транзитному проходу оплату рахунку, а по судну що заходить до порту різницю між раніше сплаченою сумою по попередньому рахунку та виконавчим рахунком, не пізніше 10-ти банківських днів від дати оформлення відповідного рахунку Порта.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 547,15 доларів США, що еквівалентно 4 373,37 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 04,37 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 199,52 грн. та 7 % річних за весь час прострочення в розмірі 93,14 грн.

Пунктом 5.3 Договору сторони домовились, що за відсутності оплати у встановлений строк Агент оплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з 11 банківського дня з дати оформлення відповідного рахунку Порту до повного погашення суми заборгованості, відсотки в розмірі

7 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача. Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 54,40 грн. сплачених позивачем для отримання витягу з ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 09 квітня 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 15 квітня 2013 року.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ» (вул. Фурманова, 8, м. Керч, АР Крим, 98312; ЄДРПОУ 32183912) на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (вул. Кірова, 28, м. Керч, АР Крим, 98312, ЄДРПОУ 01125554, мультивалютний рахунок 26002300408859, МФО 324805, ТВБВ № 10011/0219, філія КРУ АТ «Ощадбанк») 547,15 доларів США, що еквівалентно 4 373,37 грн., 04,37 грн. інфляційних втрат, 199,52 грн. пені, 93,14 грн. 7 % річних, 1720,50 грн. судового збору та 54,40 грн. судових витрат, пов'язаних з одержанням довідки з ЄДРПОУ.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас