Рішення

від 11.04.2013 по справі 902/352/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2013 р.

Справа № 902/352/13-г

Провадження № 19/902/19/13

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Толока" ( вул. Старонаводницька, буд. 4-В, офіс 131, м. Київ, 01015)

до :Приватного підприємства "Вінпреса" ( пров. К. Маркса, буд. 54, кв.71, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 16852,03 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : не з'явився,

відповідача : Поспелова Т.І.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Толока" до приватного підприємства "Вінпреса" про стягнення 16852,03 грн. заборгованості.

Позов мотивовано тим, що внаслідок невиконання договору поставки друкованої продукції № 47 від 30 грудня 2011 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 16852,03 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2013 року у справі № 902/352/13-г порушено провадження з призначенням судового засідання на 26.03.2013 року.

Ухвалою суду від 26.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 11.04.2013 року з об'єктивних причин.

В судове засідання 11.04.2013 року представник позивача не з'явився, при цьому останнім 04.04.2013 року через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без його участі ( 08-46/4367/13).

В судове засідання з'явився відповідач, який позов визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між сторонами було укладено договір поставки друкованої продукції № 47 від 30 грудня 2011 року.

Відповідно до п.1.1. договору - постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити (передати у власність) покупцю, а покупець зобов»язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити періодичні видання ( надалі іменується ( товар) в термін визначений договором.

Відповідно до п.1.2. договору - видавнича вартість ( ціна) товару, умови поставки ( асортимент, кількість, термін поставки та реалізації), а також інша інформація про товар наводиться у додатку №1 ( специфікації), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 7.2. договору - покупець повинен проводити оплату в повному обсязі за поставлений товар протягом 15 календарних днів, з моменту поставки кожної партії продукції шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за винятком особливих домовленостей, обумовлених постачальником. При розрахунку враховуються нестачі та /або браку.

Відповідно до умов договору та специфікації позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 16915,25 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи, а саме № 1167 від 14 травня 2012 року на суму 2979,25 грн.; № 1297 від 28 травня 2012 року на 1284,00 грн.; видаткова накладна № 1421 від 11 червня 2012 року на суму 1833,75 грн.; № 1641 від 25 червня 2012 року на суму 1315,50 грн.; видаткова накладна № 1889 від 23 липня 2012 року на суму 2013,25 грн. ; видаткова накладна № 2013 від 06 серпня 2012 року на суму 2323,75 грн.; видаткова накладна № 2138 від 20 серпня 2012 року на суму 1345,00 грн.; видаткова накладна № 2386 від 24 вересня 2012 року на 1006,50 грн.; видаткова накладна № 2510 від 08 жовтня 2012 року на суму 1187,75 грн.; видаткова накладна № 2744 від 22 жовтня 2012 року на суму 1626,50 грн. Всього на загальну суму 16 915,25 грн. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 63,32 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Остаточні розрахунки відповідач не здійснив, внаслідок чого в останнього виник борг в сумі 16 851,93 грн.

Разом з тим, відповідач позов визнає в повному обсязі, про що свідчить заява про визнання позову в повному обсязі (вх. № канц. 08-46/4835/13) та акт звірки взаєморозрхунків станом на 31.08.2012 року.

Суд задовольняючи позовні вимоги частково виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору № 47 від 30 грудня 2011 року поставки друкованої продукції, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Позивачем в повному обсязі доведено вину відповідача, що підтверджено матеріалами справи.

Разом з тим, позивачем невірно визначено ціну позову, а саме, помилково зазначено суму боргу 16 852,03 грн., тоді як підтверджуються позовні вимоги доказами наявними в матеріалах справи в сумі 16 851,93 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вінпреса" ( пров. К. Маркса, буд. 54, кв.71, м. Вінниця, 21034, ідент. код. 374242218 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Толока" (вул. Старонаводницька, буд. 4-В, офіс 131, м. Київ, 01015, ідент. код. 34794859 ) 16851,93 грн. боргу, 1720,49 грн. судового збору.

3. В решті позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 квітня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Старонаводницька, буд. 4-В, офіс 131, м. Київ, 01015)