Рішення

від 15.04.2013 по справі 913/419/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2013 року Справа № 913/419/13-г

Провадження №26пд/913/419/13-г

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради , м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзавто-Луганськ 2009", м.Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 05.10.1995, державна реєстрація від 05.10.1995 за №1107

в присутності представників сторін:

від заявника - прокурор відділу прокуратури Луганської області Паршутін А.Б., посвідчення №008309 від 09.10.2012;

від Виконавчого комітету Луганської міської ради - заступник начальника відділу контрольно-юридичної роботи Саркісян Я.Ш., довіреність №01/03-31/1778/0/2-12 від 19.03.2012;

від Луганської міської ради - заступник начальника відділу контрольно-юридичної роботи Саркісян Я.Ш., довіреність №01/03-31/1777/0/2-12 від 19.03.2012;

від відповідача - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 05.10.1995, державна реєстрація від 05.10.1995 за №1107, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Повним товариством „Союзавто", а саме: в преамбулі та по тексту договору змінити найменування орендаря з „Полное товарищество „Союзавто" на „Общество с ограниченной ответственностью „Союзавто-Луганск 2009" вживаючи у відповідних відмінках; в преамбулі та по тексту договору слова „Исполком Луганского городского совета народных депутатов", „Луганский горисполком" змінити на слова „Луганский городской совет", вживаючи у відповідних відмінках; в п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору слова та цифру „с коэффициентом 1" змінити на слова та цифру „с коэффициентом 3".

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15771154 місцезнаходженням відповідача є: вул.Фрунзе, б.138А, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивачів та заявника, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даними позовними вимогами є Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі позивачів є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.1995 №463/6 Повному товариству „Союзавто" була передана в тимчасове довгострокове користування терміном на 49 років земельна ділянка площею 0,9999 га під розміщення металевого ангара.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Повним товариством „Союзавто" було укладено договір від 05.10.1995 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 09.10.1995 за №1107.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1 щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 4 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 11 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

Додатковою угодою від 13.09.2001 до вказаного договору сторони змінили розмір земельної ділянки, яка надана в оренду з 0,9999 га на 0,2745 га.

З метою приведення договору оренди землі від 05.10.1995, державна реєстрація від 09.10.1995 за №1107, у відповідність з вимогами діючого законодавства, на підставі клопотання відповідача Луганською міською радою було прийнято рішення від 27.04.2012 №23/114 „Про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 05.10.1995, державна реєстрація від 09.10.1995 №1107 зі змінами до нього, який укладений з повним товариством „Союзавто".

Пунктом 2 вказаного рішення було зобов'язано відповідача в місячний термін звернутись до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

У передбачений вказаним пунктом рішення термін відповідач не звернувся до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 05.10.1995, що стало підставою для звернення прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивача про зміну в преамбулі та по тексту договору найменування орендаря з „Полное товарищество „Союзавто" на „Общество с ограниченной ответственностью „Союзавто-Луганск 2009" вживаючи у відповідних відмінках, оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15771154 Товариство з обмеженою відповідальністю „Союзавто-Луганськ 2009" є правонаступником Повного товариства „Союзавто".

Підлягає задоволенню також вимога позивача про зміну в преамбулі та по тексту договору слова „Исполком Луганского городского совета народных депутатов", „Луганский горисполком" на слова „Луганский городской совет", вживаючи у відповідних відмінках, враховуючи наступне.

Як зазначив позивач, на час прийняття Виконавчим комітетом Луганської міської ради рішення №463/6 від 26.09.1995 про передачу в тимчасове користування (в тому числі на умовах оренди) земельної ділянки відповідачу та укладення спірного договору, повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою здійснював виконавчий комітет Луганської міської ради. Так, договір був укладений 05.10.1995, тобто ще до прийняття спеціального Закону України від 06.10.1998 №161-ХІV „Про оренду землі". Чинним на той час Цивільним кодексом Української РСР 1963 року були врегульовані лише загальні засади передачі майна у найм.

Статтею 8 вказаного Кодексу було передбачено, що у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб та громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державах, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Орендодавцями землі були сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Статтею 9 зазначеного Кодексу було встановлено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить низка повноважень, у т.ч. передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди у порядку, встановленими статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.19 Земельного кодексу 1990 року міська рада народних депутатів надавала земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Відповідно до ч.3 ст.3 Земельного кодексу 1990 року, повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ради народних депутатів могли передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавчо була встановлена можливість надання в оренду земельних ділянок виконавчим органам рад.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України „Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

На даний час такі повноваження здійснюються Луганською міською радою на підставі п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.4 Закону України „Про оренду землі".

Обґрунтованою є вимоги позивача про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) в частині зміни в п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору слів та цифри „с коэффициентом 1" на слова та цифру „с коэффициентом 3", враховуючи наступне.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України)

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Таким чином, є обґрунтованими вимоги прокурора м.Луганська про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 05.10.1995, державна реєстрація від 09.10.1995 за №1107, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Повним товариством „Союзавто".

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 15.04.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзавто-Луганськ 2009" задовольнити повністю.

2.Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 05.10.1995, державна реєстрація від 09.10.1995 за №1107, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Повним товариством „Союзавто", відносно земельної ділянки під розміщення металевого ангару загальною площею 0,2745 га.

3.Змінити в преамбулі та по тексту договору найменування орендаря з „Полное товарищество „Союзавто" на „Общество с ограниченной ответственностью „Союзавто-Луганск 2009" вживаючи у відповідних відмінках.

4. Змінити в преамбулі та по тексту договору слова „Исполком Луганского городского совета народных депутатов", „Луганский горисполком" на слова „Луганский городской совет", вживаючи у відповідних відмінках.

5. Змінити в п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору слова та цифру „с коэффициентом 1" на слова та цифру „с коэффициентом 3".

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзавто-Луганськ 2009", вул.Фрунзе, б.138А, м.Луганськ, код 13402510 в Доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.04.2013.

Суддя С.С. Єжова

Надр. 5 прим.

1-до справи

2- заявнику: вул.Леніна, 34, м.Луганськ, 91055 (простою)

3- 1-му позивачу: вул.Коцюбинського, 14, м.Луганськ, 91000 (простою)

4- 2-му позивачу: вул.Коцюбинського, 14, м.Луганськ, 91000 (простою)

5- відповідачу: вул.Фрунзе, 138а, м.Луганськ, 91005 (рекомендованою)

вих.№

4

16.04.2013