Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-12023/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р.Справа № 2а-12023/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-12023/12/2070

за позовом Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженною відповідальністю "Тандем-ТП"

про припинення підприємницької діяльності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дергачівська МДПІ Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив припинити державну реєстрацію Товариства з обмеженною відповідальністю "Тандем-ТП" (код 32005916) у зв'язку з відсутністю за вказаним її місцезнаходженням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 24.10.12 року внесено інформацію про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.12 року позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-ТП" про припинення підприємницької діяльності залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів, у відповідності до ч. 3 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач, пройшовши передбачену законодавством України процедуру державної реєстрації, набув статус суб'єкта господарювання юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37781711 та перебуває на податковому обліку в Дергачівській МДПІ Харківської області ДПС.

Із дослідженого витягу (довідки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.10.2012 року встановлено не підтвердження статусу відомостей про юридичну особу у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про припинення підприємницької діяльності ТОВ "Тандем-ТП" є нормативно не обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, посилаючись на запис № 14561430003020980 від 20.09.12 р. в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, просив суд першої інстанції припинити державну реєстрацію ТОВ "Промтехмаш".

Відповідно п. 20.1.12 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 55-1 ГК України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в т. ч. визнання реєстраційних документів недійсними, зареєстроване (перереєстроване) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстроване у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачений законодавством; зареєстроване (перереєстроване) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстроване (перереєстроване) та проваджена фінансово-господарська діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Положеннями п. 67.2 ст. 67 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в т.ч. у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а в ч. 2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка передбачає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що вказана вище норма не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, разом з тим, колегія суддів зазначає, що подання такого позову органом державної податкової служби повинно бути обумовлено виконанням покладеного на нього обов'язку.

Із положень ст. 20, ст. 21, ст. 67 ПК України випливає, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Таким чином колегія суддів вважає, що припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, існування у спірних правовідносинах факту неподання платником податків протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону спростовується копією податкової декларації відповідача з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 р. (а.с. 8-9). Зазначена обставина позивачем не заперечувалася.

Відповідно п. 16.1.3 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходження.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано залишив адміністративний позов без задоволення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 25.12.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-12023/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.