Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/198/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/198/13 19.03.13

за позовом комунального підприємства «ЖЕО-105 Голосіївського району»

до державного підприємства «Український наукового-виробничий інженерний центр охорони праці в сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці»

про стягнення 25 154,39 грн.,

Суддя Удалова О.Г.

представник сторін:

від позивача Дацюк І.І. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «ЖЕО-105 Голосіївського району» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Український наукового-виробничий інженерний центр охорони праці в сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 15 626,07 грн., 1 112,65 грн. інфляційних втрат та 534,91 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору про участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 09.09.1998 р. щодо своєчасності та повноти оплати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/198/13 та призначено її до розгляду на 24.01.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду від 04.01.2013 р. не виконав. Суд відклав розгляд справи.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання ухвали суду від 04.01.2013 р. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги суду не виконав повторно. Суд відклав розгляд справи.

26.02.2013 р. в судовому засіданні представник позивача подав письмове уточнення позовних вимог та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору. Відповідач своїх представників в судове засідання не направив. Суд задовольнив заявлене клопотання та відклав розгляд справи.

Щодо поданої письмового уточнення позовних вимог суд зазначає наступне.

Пунктом 3.11. постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Керуючись вищезазначеними нормами, суд розцінює вищевказане уточнення як збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, до стягнення позивачем заявлено 22 537,26 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 1 517,53 грн. інфляційної складової боргу та 1 099,60 грн. трьох процентів річних.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав докази направлення уточнення позовних вимог на адресу відповідача. Представник відповідача в засідання не з'явився та вимоги суду не виконав.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального суду України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.1998 р. між державним підприємством «ЖЕК № 103 Старокиївського району» (правонаступником якого є позивач) та Українським наукового-виробничим інженерним центром охорони праці в сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці» було укладено договір про участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору власник будинку (позивач) забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: вул. Горького, 11, загальною площею 101,5 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а співвласник (відповідач) приймає участь у витратах на виконання названих робіт.

Згідно з п. 2.1.1. Договору позивач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території та створенню необхідних умов мешкання в будинку, в тому числі й співвласнику та особам, що з ним мешкають, згідно з вимогами «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями».

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що співвласник зобов'язується не пізніше останнього дня поточного місяця вносити плату на рахунок власника будинку або підприємства, що обслуговує будинок за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно загальній площі квартири, на ремонт відповідно відновної вартості квартири, а також за комунальні та інші послуги.

Згідно з п. 3.1.2. Договору власник будинку має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3.

Відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі за надані комунальні послуги, чим порушив вимоги Договору. За період з 01.01.2009 р. по 01.01.2013 р. виникла заборгованість в сумі 22 537,26 грн. На підтвердження наявності заборгованості позивачем надані рахунки на оплату комунальних послуг та табуляграми постачальників комунальних послуг.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, факт наявності у відповідача заборгованості за договором про участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 09.09.1998 р. в розмірі 22 537,26 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 1 517,53 грн. інфляційних втрат та 1 099,60 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, наданий позивачу, та встановив, що останній відповідає дійсності. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 517,53 грн. та трьох процентів річних в сумі 1 099,60 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доводів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, про день та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином, на виклик суду представники сторони не з'явились.

Крім того, позивачем надано суду лист відповідача № 53 від 18.04.2012 р., у якому відповідач посилається на скрутне фінансове становище та гарантує оплату заборгованості.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 22 537,26 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 517,53 грн. та трьох процентів річних в сумі 1 099,60 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Український науково-виробничий інженерний центр по охороні праці у сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці» (02094, м. Київ, просп. Гагаріна, 23, код 21603889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства «ЖЕО-105 Голосіївського району» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, код 26385486) 22 537 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 26 коп. основного боргу, 1 517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 1 099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. трьох процентів річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова