Рішення

від 11.04.2013 по справі 925/338/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 925/338/13-г

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Рогальська Т.А. - представник за довіреністю,

Шинкарюк С.В. - представник за дорученням,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест",

м. Сміла, Черкаська область

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-2",

м. Сміла, Черкаська область

про стягнення 177 142 грн. 70 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-2" про стягнення 185 766 грн. 49 коп., в тому числі: 182 436 грн. 10 коп. борг за спожиту теплову енергію, 2 510 грн. 37 коп. 3% річних та 820 грн. 02 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 березня 2013 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 14 березня 2013 року.

Справа розглядається після відкладення.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

До господарського суду 10 квітня 2013 року від позивача надійшла заява від 10 квітня 2013 року за №1219 про зменшення розміру позовних вимог в якій останній просив суд стягнути з відповідача 173 711 грн. 10 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 643 грн. 36 коп. інфляційних втрат та 2 788 грн. 24 коп. 3% річних, всього - 177 142 грн. 70 коп..

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та зазначав, що протягом опалювального періоду 2011-2013 років опалення надавалось позивачем на підставі та в межах договору від 01 листопада 2011 року, водночас позивач вимагає стягнення заборгованості за договором, який втратив юридичну силу.

Оскільки позивачем по справі, як на підставу для звернення до суду, визначено правочин, який станом на дату подання позову не має юридичної сили, а обов'язок виконання оплати за надані послуги виконано в повному обсязі, підстав для задоволення позову немає.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 11 квітня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/338/13-г.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (виконавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-2" (споживач) було укладено договір №20401 про надання послуг з централізованого опалення.

Згідно п. 1 вищевказаного договору виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Тарифи на послуги становлять для споживачів, які мають прилади обліку теплової енергії в опалювальний період 351,54 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ (п. 4 договору).

Згідно п. 6 договору розмір щомісячної плати за надані споживачу послуги з постачання теплової енергії, визначається в рахунку, який є актом про надані виконавцем послуги.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 7 договору).

Згідно п. 26 договору цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання.

В подальшому сторонами було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення за №20401 від 01 листопада 2011 року, згідно умов якого позивач зобов'язувався вчасно надавати відповідачу послуги з централізованого опалення тепловою енергією, а відповідач - сплачувати надані послуги.

Згідно п. 4 вказаного вище договору, тариф на послуги для споживачів, які мають прилади обліку теплової енергії в опалювальний період складає 386, 70 грн./Гкал з урахуванням ПДВ.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 7 договору від 01 листопада 2011 року).

Згідно п. 29 договору цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду і лише за згодою виконавця.

Строк дії договору було пролонговано на наступні роки.

З матеріалів справи вбачається, що за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року позивачем було поставлено на підставі умов договору від 01 жовтня 2010 року теплової енергії на загальну суму 185 396 грн. 33 коп.

За період з листопада 2011 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по січень 2013 року позивачем було надано відповідачу послуги з централізованого опалення тепловою енергією згідно умов договору від 01 листопада 2011 року на загальну суму 283 873 грн. 77 коп., що підтверджується копіями рахунків, які згідно п. 6 договорів від 01 жовтня 2010 року та від 01 листопада 2011 року є актами про надані виконавцем послуг, а також копіями актів виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідач свого обов'язку щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію виконав частково сплативши 295 559 грн. 00 коп. (в тому числі пільги та субсидії).

Заборгованість за поставлену теплову енергію згідно договору від 01 жовтня 2010 року відсутня, водночас непогашеними залишилися надані послуги з централізованого опалення згідно умов договору від 01 листопада 2011 року в розмірі 173 711 грн. 10 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, згідно умов договору від 01 листопада 2011 року оплата за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Строк оплати спожитої теплової енергії на день розгляду справи в суді настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст.33, 34 ГПК України не було доведено своєчасного здійснення, на підставі умов договору про надання послуг з централізованого опалення, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов та вказані судом вище не спростовують факту споживання відповідачем теплової енергії у спірний період, а тому судом до уваги не приймаються.

Також судом враховано, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилався на те, що протягом опалювальних періодів 2010 - 2013 років (з урахуванням наданого розрахунку боргу) останнім було поставлено відповідачу теплову енергію на підставі договору №20401, проте відповідач несвоєчасно та неналежно виконує свої грошові зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 173 711 грн. 10 коп. боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору №20401 від 01 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 643 грн. 36 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції за період з 01 жовтня 2012 року по 28 лютого 2013 року, а також 2 788 грн. 24 коп. - 3 % річних нарахованих за період з 01 жовтня 2012 року по 10 квітня 2013 року (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3." судом встановлено, що розрахунок здійснено позивачем вірно, відповідачем вказаний розрахунок належними доказами не спростовано, а тому з відповідача підлягає стягненню 643 грн. 36 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 2 788 грн. 24 коп. - 3 % річних.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог на 8 623 грн. 79 коп., суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 173 грн. 15 коп. судового збору (3 716 грн. 00 коп. [розмір сплаченого позивачем судового збору] - 3 542 грн. 85 коп. [2% від зменшеної позивачем суми]).

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-2", вул. Б. Хмельницького, 51, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 32094655, р/р 26008051501164, КБ ПАТ "ПриватБанк", МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", вул. Тімірязєва, 2, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 518031019, р/р 26006001030657 в АТ "Місто Банк", МФО 328760 - 173 711 грн. 10 коп. основного боргу, 2 788 грн. 24 коп. - 3% річних, 643 грн. 36 коп. інфляційних втрат та 3 542 грн. 85 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", вул. Тімірязєва, 2, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 518031019, р/р 26006001030657 в АТ "Місто Банк", МФО 328760 судовий збір сплачений по платіжному дорученню №101 від 28 лютого 2013 року в сумі 173 грн. 15 коп. (сто сімдесят три гривні 15 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 16 квітня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович