Рішення

від 09.04.2013 по справі 923/89/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа № 923/89/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю " СКЛ ", м. Херсон

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СП "НІБУЛОН"

про: стягнення 180 532 грн. 23 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Павленко І.В. дов. № 7 від 01.01.13 р.; представник Криченков В.Д. дов. № 36 від 29.03.2013 р.

від відповідача - директор Кутковський А.П. наказ про призначення № 1-К від 02.09.05 р.

від третьої особи - представник Петровський Д.О. дов. №364 від 28.12.2011 р.

Державне підприємство "Дельта-лоцман" (позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства обмеженою відповідальністю "СКЛ" (відповідач) 180 532 грн. 23 коп., з яких 169 785 грн. 29 коп. канального збору та збору за послуги служби регулювання руху суден та 10 746 грн. 94 коп. пені.

Від представника позивача у порядку ст. 22 ГПК України 05.02.2013 р. було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 294 080 грн. 31 коп., з яких 280 867 грн. 48 коп. канального збору та збору за послуги служби регулювання руху суден та 13 212 грн. 83 коп. пені. Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв її до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.02.2013 р. за клопотанням представника відповідача та ТОВ СП "НІБУЛОН" в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю СП "НІБУЛОН", так як прийняте рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ СП "НІБУЛОН", оскільки рішення по справі за вимогами про стягнення з відповідача сум канального збору та збору за послуги служби регулювання руху суден з відповідача як морського агента ТОВ СП "НІБУЛОН" може мати наслідком виникнення у ТОВ СП "НІБУЛОН" регресного обов'язку відшкодування відповідачу відповідно до ст.118 Кодексу торговельного мореплавства України сум, стягнутих за рішенням.

05.04.2013 р. представник третьої особи подав через канцелярію суду письмове клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Миколаївської області по справі № 915/219/13-г, посилаючись на ст. 79 ГПК України.

Позивач вважає заявлене клопотання безпідставним, просить його відхилити.

Взявши до уваги доводи сторін та надавши їм правову оцінку, суд відхиляє заявлене представником третьої особи клопотання про зупинення справи, врахувавши наступне.

Частиною 1 ст.79 ГПК України встановлено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі у випадку неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції.

Натомість справа, що вирішується господарським судом Херсонської області, не є пов'язаною зі справою № 915/219/13-г у розумінні приписів ч.1 ст.79 ГПК України, суд при її вирішенні ніяким чином не обмежений своєю юрисдикцією щодо її самостійного розгляду та встановлення обставин та дослідження доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Представник третьої особи у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що ДП "Дельта-лоцман" не є морським портом у розумінні ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України і не має території та акваторії морського порту, справляння будь-яких портових зборів на користь позивача є таким, що суперечить вимогам ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України. Також вказує, що позивачем на надано жодних доказів застосовування ним п. 3.1.25 Правил плавання при організації плавання суден ТОВ СП "НІБУЛОН", зокрема, не надано доказів складання та узгодження схеми буксирування морською лоцманською службою ДП "Дельта-лоцман", а також організації особливого режиму плавання для вказаних суден, а також затвердження схеми буксирування капітаном відповідного порту. Представник третьої особи стверджує, що судна, про які йдеться у позові і поясненнях позивача, зокрема, буксири "Баштанський", "Лідіївський", "Нібулон-1", "Нібулон-2" "Нібулон-3", "Нібулон-4", буксир-штовхач "Прибужанівський", несамохідні баржі "НБЛ-001", "НБЛ-002", "НБЛ-003", "НБЛ-004", "НБЛ-005", "НБЛ-007", "НБЛ-008", "НБЛ-009", "НБЛ-010", "НБЛ-011", "НБЛ-012", "НБЛ-013", "НБЛ-014", "НБЛ-015", "НБЛ-016", "НБЛ-018", "НБЛ-019", "НБЛ-020", "НБЛ-021", "НБЛ-022", "НБЛ-023"", "НБЛ-024" охоплюються ознаками суден групи В, оскільки в період з вересня 2011 р. по грудень 2012 р. вказані судна ТОВ СП "НІБУЛОН" здійснювали перевезення водними шляхами зернових вантажів (кукурудза, пшениця, ріпак, ячмінь, соя, сорго та ін.) власності ТОВ СП "НІБУЛОН" з філій ТОВ СП "НІБУЛОН" та з інших елеваторів на перевантажувальний термінал ТОВ СП "НІБУЛОН" у м. Миколаєві (тобто здійснювали технологічні переміщення товарно-матеріальних цінностей власності ТОВ СП "НІБУЛОН" в межах підприємства з одного складу в інший), або здійснювали перехід від одного складу до іншого без вантажу (в баласті), при цьому зазначені переміщення товарно-матеріальних цінностей виконувались на підставі внутрішньогосподарських розпорядчих актів ТОВ СП "НІБУЛОН", договір перевезення не укладався, замовлення не оформлювалось, власником вантажу, вантажовідправником та вантажоотримувачем вантажів було виключно ТОВ СП "НІБУЛОН", жодний із суб'єктів господарювання не здійснював оплату (або фрахт) на користь ТОВ СП "НІБУЛОН" за здійснення вказаних перевезень, судна як транспортні засоби використовувались відповідачем для перевезення сільськогосподарської продукції водними шляхами без отримання плати. Переміщення відповідачем власних вантажів власними суднами у технологічних цілях, без отримання прибутку та плати, не є підставою вважати таке переміщення вантажними комерційними рейсами.

Також зазначає, що усі судна відповідача з приводу яких заявлено позов, мають осадку (заглиблення) до 4,0 м., отже, зазначені судна зобов'язані рухатись за бровками каналу, тобто не використовуючи канал, а тому відсутні підстави вважати, що судна відповідача здійснювали проходження Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу, також позивачем є недоведений факт проходження суден відповідача каналу в один кінець. Крім того вважає, що позивач не довів того, що отримання послуг з користування Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом і послуг СРРС є обов'язковим і що без отримання цих послуг плавання суден товариства було б неможливим, а також не довів обґрунтованості заявлених ним позовних вимог про стягнення канального збору та збору за послуги СРРС.

Позивач в поясненнях проти доводів відповідача та третьої особи заперечує та зазначає, що з урахуванням норм законодавства саме на ДП "Дельта-Лоцман" покладено функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден. Позивач вказує, що об'єктивно, з урахуванням географічного розташування терміналів, навігаційних умов та природних глибин судноплавних шляхів, а також Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007 № 655, проходження суднами будь-якої осадки з портів Херсонського регіону до перевантажувального причалу ТОВ "СП "Нібулон" с неможливим без проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом. Позивач зазначає, що ТОВ СП "НІБУЛОН" - підприємство, яке здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Зазначене підприємство спеціалізується на продажі зернової продукції, а отже ТОВ СП "НІБУЛОН" здійснює комерційну господарську діяльність. Позивач вважає, що ТОВ СП "НІБУЛОН" не надано доказів того, що судна здійснювали технологічні переміщення водними шляхами зернових вантажів - товарно-матеріальних цінностей між його окремими підрозділами і зерносховищами, а отже не здійснювали комерційні рейси. Позивач зазначає, що безпідставним є посилання відповідача, на пункт 20 Постанови про портові збори, щодо звільнення суден відповідача від сплати канального збору, в якому зазначено, що судна груп В, Д та Е, а також судна групи Г (крім барж), що проходять каналом Прорва, звільняються від сплати канального збору, однак позивачем нарахований відповідачу канальний збір за проходження саме Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, а не каналом Прорва. Щодо збору за послуги СРРС позивач зазначає, що рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП "Дельта-Лоцман", до складу якої входять: ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Іллічівськ", "Одеса", "Южний", "Очаків" та "Широка Балка". Оскільки судна відповідача постійно здійснюють плавання в межах зони РС РРС заявку на рух судна вони подають в усному порядку по робочому каналу радіозв'язку за 30 хвилин до початку руху судна. Отже, відповідно до чинного законодавства, з метою забезпечення безпеки судноплавства, проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

Справу розглянуто понад двохмісячний термін встановлений ст. 69 ГПК України, який ухвалою від 12.03.2013 року було продовжено на 15 днів.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

01.01.2011 року між державним підприємством "Дельта-лоцман" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (відповідач) було укладено договір № 75/П-11 (далі договір), за умовами якого (п.1.1.) позивач взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС на надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лимансьому, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 2.1.2 договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього Договору.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього договору.

Позивач вказує на те, що у період з 08.09.2011 року по 31.12.2012 року та у період з 17.09.2012 року по 31.12.2012 року позивач за заявками відповідача на підставі договору № 75/П-11 від 01.01.2011 року надав послуги з регулювання руху суден та право проходження Херсонським каналом суднам (баржі та буксири), які знаходяться під агентуванням відповідача на загальну суму 280 867 грн. 48 коп.

Проходження суднами каналом та надання послуг служб регулювання руху суден позивач підтверджує квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден.

За період дії договору для сплати зборів ДП "Дельта-лоцман" виставило рахунки, що підтверджено матеріалами справи (т.1 а. с. 34-150, т.2 а. с. 1-150, т.3 а.с.1-148, т.6 а. с. 44-145, т.13 а.с.1-150, т.14 а. с. 1- 48).

Вказані рахунки відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим на адресу "СКЛ" позивачем було направлено претензії від 26.09.2011 р. № 6164, від 24.10.2011 р. № 6874, від 21.11.2011 р. № 7536, від 21.12.2011 р. № 8381, від 20.01.2012 р. № 469, від 27.02.2012 р. № 1296, від 23.03.2012 р. № 1826, від 23.04.2012 р. № 2536, від 23.05.2012 р. № 3134, від 21.06.2012 р. № 3762, від 24.07.2012 р. № 4403, від 22.08.2012 р. № 4980, від 21.09.2012 р. № 5547, від 23.10.2012 р. № 6173, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що і зумовило звернення позивача до суду з позовними вимогами.

Так, предметом спору в даному випадку є розрахунки за послуги служби регулювання руху суден та справляння канального збору.

Заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативні документи з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до положень ст. 4 КТМ України до правовідносини, що виникають із торговельного мореплавства застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України якщо вони не врегульовані цим Кодексом.

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням .

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. №1544 "Про портові збори", прийнятою відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України, передбачено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за відповідними ставками (пункт 18). Згідно Примітки 2 до цього пункту за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського і Херсонського морського каналу без заходження в морські порти (причали) канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками відповідно державному підприємству "Дельта-лоцман" та морським торговельним портам Миколаїв і Херсон у розмірах, установлених для портів Миколаїв (морський) і Херсон (морський), а згідно примітки 2 до пункту 1 вказаної постанови судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

Крім того, згідно Примітки 3 пункту 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. №1544 "Про портові збори" для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38, крім Білгород-Дністровського порту, каналу Прорва, підхідного каналу порту заводу "Азовсталь".

З метою забезпечення безпеки судноплавства згідно із зобов'язаннями міжнародних договорів, стороною яких є Україна, Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.1998 № 2098 "Питання безпеки судноплавства України" (в редакції постанови від 10.07.2006 № 953) поклав функції з лоцманського проведення, регулювання руху суден та утримання судноплавних шляхів на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку, виконання яких здійснювати за рахунок відповідних лоцманського збору, збору за користування послугами служби регулювання руху суден та канального збору.

ДП "Дельта-лоцман" віднесено до Переліку підприємств, установ та організацій, що безпосередньо підпорядковуються Міністерству транспорту та зв'язку України (на даний час-Міністерству інфраструктури України), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007 № 440.

Відповідно до п. 9 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2006 № 945 Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства" на підставі акту приймання-передачі від 02.10.2006 державне підприємство "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" передало з балансу, а ДП "Дельта-лоцман" прийняло на баланс гідротехнічні споруди - Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морські канали згідно технічних паспортів.

Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 № 312 "Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що на державне підприємство "Дельта-лоцман" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Відповідно до паспорту Херсонського морського каналу, Херсонський морський канал слугує для підходу до порту Херсон, траса каналу проходить по Дніпро-Бузькому лиману.

Загальна довжина траси каналу 40,0 км. Кількість колін - 3.

Відповідно до правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007 року № 655, проходження суднами будь-якої осадки до/з портів Херсонського регіону є неможливим без проходження Херсонського каналу.

Відповідно до п. 3.1.22 Правил плавання, на ХМК судна з осадкою до 4,0 м і всі малі судна плавають у смузі 1 кабельтов завширшки ліворуч та праворуч від бровок першого коліна каналу по всій його довжині.

На другому і третьому колінах ХМК рух суден здійснюється по каналу в обох напрямках.

Позивач вказує, що навіть якщо судна відповідача рухаються рекомендованим шляхом - 20 (РШ-20), оминаючи перше коліно, все одно рухаються каналом, адже на другому-третьому коліні ХМК взагалі відсутні зони забровочного плавання і судно не може рухатись інакше, ніж по каналу.

За проходження каналом відповідно до п. 18 Положення про портові збори, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою № 1544 від 12.10.2000р. (надалі - Положення про портові збори) нараховується канальний збір.

Розмір портових зборів встановлений Положенням про портові збори відповідно до якого портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

Відповідно до п. 1 Положення про портові збори, - портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

При цьому, до групи А віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди, а до групи В відносяться ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти річки Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки.

Приміткою 2 до п. 1 цього Положення визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, також належать до групи А.

Крім того, пунктом 20 Положення про портові збори, на який окрім іншого посилається відповідач, як на підставу звільнення суден відповідача від сплати канального збору, зазначено, що судна груп В, Д та Е, а також судна групи Г (крім барж), що проходять каналом Прорва, звільняються від сплати канального збору.

Проте, позивачем нарахований відповідачу канальний збір за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, а не каналом Прорва, тому посилання відповідача на п. 20 Положення про портові збори є безпідставним.

Підтвердженням того, що судна відповідача відносяться до групи А за ознакою здійснення вантажних комерційних рейсів є наступне.

ТОВ СП «НІБУЛОН» - підприємство, яке здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Зазначене підприємство спеціалізується на продажі зернової продукції. Відповідно до п.2 статті 3 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Таким чином, ТОВ СП "НІБУЛОН" здійснює комерційну господарську діяльність (господарська діяльність з метою одержання прибутку).

Як вбачається з матеріалів справи судна ТОВ СП "НІБУЛОН" здійснювали перевезення зернових культур, закуплених у третіх осіб, що дає підстави дійти до висновку, що ними здійснювались вантажно-комерційні рейси, а тому такі судна відносяться до групи А, а не до окремих об'єктів групи В.

Відповідачем не надано доказів того, що зазначені обсяги зернових культур було перевезено ним для власного споживання та не надано доказів, що судна ТОВ СП «НІБУЛОН» здійснювали рейси не пов'язані зі здійсненням комерційної діяльності підприємства.

Крім того, відповідно до статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, входять витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: у тому числі і витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства.

Зазначена норма Податкового кодексу надає підстави вважати, що транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів ТОВ СП "НІБУЛОН" є одною із складових господарської діяльності зазначеного підприємства з метою реалізації продукції (з метою отримання прибутку) та зазначене переміщення не можна вважати некомерційною діяльністю.

Заперечення відповідача, що обов'язковими кваліфікаційними ознаками комерційного вантажного рейсу є отримання судновласником плати за перевезення або наявність договору перевезення, а також виконання перевезення на замовлення та в інтересах третіх осіб зроблені внаслідок неправильного застосування ст. 307 ГК України та п. 1, 20 Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ № 1544 від 12.10.2000 та відхиляються судом.

У відповідності до статті 115 Кодексу торгівельного мореплавства України, - із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

28.05.2001 року Міністерством транспорту та зв'язку України видано наказ № 340 "Про затвердження Положення про службу регулювання руху суден".

Згідно п. 4.1 вказаного Положення - СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Відповідно до п. 3.6 цього Положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС.

Як вже зазначалось Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 № 312 „Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що саме на державне підприємство „Дельта-лоцман" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Згідно з пунктом 2.2.2. Правил плавання у районі дії Правил рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП "Дельта-Лоцман", до складу якої входять: ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Іллічівськ", "Одеса", "Южний", "Очаків" та "Широка Балка". Рух суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС, вхід до зони дії, постановка на якір, зняття з якоря, відхід від причалу виконуються суднами тільки з дозволу відповідного ЦРРС/ПРРС. Дозвіл повинен бути отриманий не менш ніж за 30 хвилин до початку зазначеної дії. Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний знову, якщо судно не почне зазначені дії протягом 30 хвилин. Кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії Правил повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв'язку і позивні ПРРС та МЛС зазначені в додатку 2, канали зв'язку з портами, портпунктами, ІДПН - у додатку 3). Судна осадкою до 4,0 м, капітани яких мають право на плавання без лоцмана, які прямують до БДЛК по РШ-59 та РШ-2, повинні завчасно встановити радіозв'язок з ПРРС "Очаків" та повідомити прізвище капітана (п. 2.3.1. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.3.2 Правил плавання, - судно, яке стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху повинно встановити радіозв'язок з ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого воно перебуває, та запросити дозвіл на рух.

Пунктом 1.3 Правил плавання визначено, що послуги СРРС - інформаційні послуги, навігаційна допомога (радіолокаційне проведення), радіолокаційний контроль за рухом та стоянкою суден на якорі, організація руху та регулювання руху суден.

Згідно вимог пункту 2.2.8. Правил плавання, - ЦРРС/ПРРС надають суднам такі послуги: інформаційне обслуговування, надання навігаційної допомоги (радіолокаційне проведення), регулювання руху суден. ЦРРС/ПРРС зобов'язані надавати суднам інформацію, рекомендації, вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден. Для кораблів і суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України послуги ЦРРС/ПРРС у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах надаються безкоштовно. Усі судна, які проходять через зони дії ЦРРС/ПРРС, зобов'язані отримувати інформацію, виконувати рекомендації та вказівки ЦРРС/ПРРС (п. 2.2.3. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.4.1. Правил плавання ЦРРС/ПРРС здійснюють такі види обслуговування:

а) радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, а також за місцезнаходженням суден на якірних місцях в очікуванні транзитного проходу або проведення перевантажувальних операцій;

б) регулювання руху суден;

в) радіолокаційне проведення суден (надання навігаційної допомоги);

г) надання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій;

ґ) інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку судноплавства;

д) надання суднам та стороннім організаціям навігаційної та комерційної інформації. Радіолокаційний контроль за рухом суден та стоянкою суден на якорі здійснюється постійно (п. 2.4.2. Правил плавання).

Пунктом 3.2 Правил плавання визначена організація руху суден на БДЛК і ХМК у зоні дії РС РРС Дніпро-Бузького регіону. Зокрема п. 3.2.1. Правил плавання Регіональна служба регулювання руху суден Дніпро-Бузького регіону ДП "Дельта-лоцман" організовує судно потік у зоні своєї дії шляхом завчасного планування руху суден. Кожне судно, яке прямує до БДЛК і/або ХМК, повинно одержати дозвіл на плавання в зоні дії РС РРС. Зона дії РС РРС поділяється на сектори, які закріплені за ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Очаків" і "Широка Балка", що входять до її складу. Судна, що постійно здійснюють плавання в межах зони дії РС РРС (буксири місцевого базування, судна портового флоту портів регіону, судна днопоглиблювальних караванів, що ведуть роботи в зоні дії РС РРС та ін.), подають заявку на рух не менш, ніж за 30 хвилин до передбачуваного часу початку руху на робочому каналі радіозв'язку ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого вони перебувають (п. 3.2.7. Правил плавання).

Згідно вимог пункту 2.4.7. Правил плавання, - радіообмін ЦРРС/ПРРС із суднами, а також поточні навігаційні обставини документально фіксуються.

З викладеного вбачається, що регулювання руху суден здійснюється з метою забезпечення безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків. Отже, проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

Надання позивачем послуг служб регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, з яких вбачається, що судна відповідача користувались послугами СРРС. З аналізу пунктів 2.3.1. та 3.2.7. Правил плавання слідує, що вихід капітана судна на зв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на рух судна та є доказом того, що судно користується послугами СРРС.

Також на виконання вимог пункту 2.4.7. Правил плавання, - позивачем на підтвердження обставин того, що судна відповідача рухались саме каналом до матеріалів справи надані відтворення записів радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор" з яких видно траєкторію руху суден.

Отже судна відповідача здійснюючи рух по Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу дійсно користувались послугами СРРС, які надавались позивачем та за умовами законодавства вказані послуги мають бути оплачені за встановленими ставками.

Посилання відповідача, що інформація з Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор" віднесена чинним законодавством до державної інформації або інформації з обмеженим доступом не заслуговують на увагу, оскільки ні положеннями Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", а ні Постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2006 № 373 "Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах" не встановлена необхідність захисту інформації з Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", та ця інформація не віднесена чинним законодавством до державної інформації або інформації з обмеженим доступом, що підлягає захисту.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 ГПК України, - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "СКЛ" заборгованості з канального збору та за послуги служби регулювання руху суден в загальній сумі 280 867 грн. 48 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5.4. договору в разі порушення строку здійснення остаточного розрахунку, передбаченого пунктом 4.2.2. цього договору, «Агент» за вимогою «Підприємства» несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 13 212 грн. 83 коп.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати 13 212 грн. 83 коп.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (73000, м. Херсон, вул. Комунарів, 5 кімната 5, код ЄДРПОУ 33725957) на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003) 280 867 грн. 48 коп. основного боргу, 13 212 грн. 83 коп. пені та 5 881 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Наказ видати.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя В.П.Ярошенко