cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2013 р.Справа № 922/755/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Денисюк Т.С.
при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Торсат" до ПП ТРК "Спутник", м. Красноград про стягнення 4510,90 грн. за участю представників сторін:
представник позивача - не з"явився; представник відповідача - не з"явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торсат" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства ТРК "Спутник" про стягнення заборгованості у розмірі 4424,00 грн., та штрафні санкції у розмірі 86,90 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором передачі прав на ретрансляцію телевізійних програм каналів "РТР-Плпнета", "Enter", "Enter-фільм" на території м. Красноград №508-РФМ від 01.09.11р.
Ухвалою суду від 20.02.13р. за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/755/13-г та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
02.04.2013р. представник позивача у судове засідання не з"явився, однак через канцелярію суду 01.04.2013 року (вх.№ 11900) надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та документи для долучення до матеріалів справи.
Суд дослідив надані документи та долучив їх до матеріалів справи.
Представник відповідача 02.04.2013 року у судове заіадння не з"явився, проте 28.03.2013 року надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони. Ухвалою суду від 25.02.13р. року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.
01.09.2011 року між ТОВ "Торсат" (позивач) та ПП ТРК "Спутник" (відповідач) було укладено договір № 508-РФМ про передачу прав на ретрансляцію телевізійних програм каналів "РТР-Планета", "Enter" та "Enter-фильм" на території м. Красноград.
01.09.2011 року між ТОВ "Торсат" та ПП ТРК "Спутник" було укладенододаток № 1 до договору № 508-РФМ від 01.09.2011 року.
01.01.2012 року між ТОВ "Торсат" та ПП ТРК "Спутник" було укладено додаткову угоду № 2-П до договору № 508-РФМ від 01.09.2011 року.
Відповідно до п.1.1. укладених договорів позивач надав відповідачу невиключне право на ретрансляцію зазначених програм телевізійних каналів в мерефі кабельного телебачення відповідача на території м. Краснодар.
Відповідно до п. 3.8 договору № 508-РФМ відповідач зобов"язується виплачувати позивачу винагороду за надані права на зазначені програми телеканалів в розмірі і в порядку, визначеному в додатку № 1 до договору.
Згідно додатку № 1 до договору № 508-РФМ позивач виставляв рахунки відповідачеві за надані права, а відповідач мав сплатити виставлені рахунки до 12 числа місяця, наступного за звітнім, на рахунок позивача.
Протягом дії договору відповідач не виконав своїх договірних зобов"язань по виплаті винагороди за надані права по договору № 508-РФМ, в зв"язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 4 424,00 грн. станом на 01.12.2012 рік, що підтверджується актом взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем від 11.12.2012 року (арк. спр. 25-26).
Відповідно до п. 10.3 договору № 508-РФМ сторони мають право розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово попередивши іншу сторону не мнеше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.
23.10.2012 року позивач направив відповідачу письмове повідомлення № 803/10 з вимогою виплатити заборгованість (арк. спр. 21).
Однак, заборгованість не була виплачена в строк до 23.11.2012 року, як зазначено в листі № 803/10 від 23.10.2012 року, тому позивач направив пртензію № 869/12 від 11.12.2012 року (арк. спр. 22) з вимогою виплати заборгованість та направив протокол розірвання договору від 01.12.2012 року (арк. спр. 20).
Дія договору № 508/РФМ припинена з 01.12.2012 року на підставі протоколу розірвання договору від 01.12.2012 року.
Відповідно до п. 2 протоколу розірвання від 01.12.2012 року до вказаного договору сторони погодились, що в разі, якщо будь-які фінансові зобов"язання сторін не були виконані на дату припинення дії договору, сторона яка має відповідні зобов"язання повинна виконати усі розрахунки із другою стороною не пізніше 01.01.2013 рлку.
Позивачем був направлений протокол розірвання договору, однак відповідач не повернув підписаний протокол розірвання вказаного договору та не виконав своїх зобов"язань по оплаті винагороди відповідно до даного протоколу до 01.01.2013 року.
Згідно з п. 8.3 договору № 508-РФМ в разі припинення дії договору, його положення зберігають свою силу для зобов"язань, що виникли на його основі та не були виконані сторонами в період дії договору.
Відповідно до п. 6.1 договору № 508-РФМ за порушення зобов"язань передбачених договором, сторони несуть вудповідальність у відповідності до чинного законодавства України.
Таким чином, станом на 01.01.2013 року основна заборгованість ПП ТРК "Спутник" перед ТОВ "Торсар", згідно договору № 508-РФМ про передачу прав на ретрансляцію телевізійних програм каналів "РТР-Планета", "Enter" та "Enter-фильм" на території м. Красноград від 01.09.2012 року становить 4424,00 грн. та штрафні санкції 3 % річних в сумі 86,90 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав.
Згідно пункту "а" частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права", при порушеннях будь-якою особою авторського права та (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних в мають право подавати позови про заборону дій, що порушують авторське право та/або суміжні права.Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Станом намоент розгляду справи відповідачем не було сплачено заборгованість за договором № 508-РФМ про передачу прав на ретрансляцію телевізійних програм каналів "РТР-Планета", "Enter" та "Enter-фильм" на території м. Красноград від 01.09.2012 року, яка становить 4424,00 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції 3 % річних в сумі 86,90 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просторочення, а також 3 % річних від простороченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не сплатив заборгованість за договором № 508-РФМ від 01.09.2011 року, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4424,00 грн. основної заборгованості та штрафних санцій 3% річних в сумі 86,90 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне сплату судового збору покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права", ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 598, 612, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ПП ТРК "Спутник" ( 63300, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, буд. 70, кв. 57, код ЄДРПОУ 32057079, р/р 2600500563 Харківська обл. ДИР. АППБ "Аваль" МФО: 350589) на користь ТОВ "Торсат" (01054, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, оф. 30, м. Київ, р/р 26005063201 в Київській філії ПАТ "Промислово-фінансовий банк" в м. Києві, МФО 320906) 4 510,90 грн. основного боргу та штрафних санкцій та 1 720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Повне рішення складено 08.04.2013 р.
Суддя Денисюк Т.С.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2013 |
Оприлюднено | 16.04.2013 |
Номер документу | 30689525 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Денисюк Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні