Рішення

від 02.04.2013 по справі 905/1421/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/1421/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг», Дніпропетровська обл., м. Синельникове

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», Донецька обл., м. Маріуполь,

про: стягнення 4711грн. 49коп.

За участю представників сторін

від позивача - Попов В.О.(довіреність від 09.01.2013р.);

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг», Дніпропетровська обл., м. Синельникове звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», Донецька обл., м. Маріуполь про стягнення 4711грн. 49коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 4510грн.20коп., пені в сумі 152грн.71коп., 3% річних у сумі 30грн.54коп. та інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 18грн.04коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки продукції №472-МАР від 06.09.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», ідентифікаційний код 37793562 за адресою, вказаною у позові, договорі поставки №472-МАР від 06.09.2012р. та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців Серії ААБ № 312791 станом на 20.03.2013р. - 87528, Донецька обл., м. Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 226, кв.87. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, відповідно до листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

19.03.2013р. позивач надав супровідним листом документи для приєднання до матеріалів справи, зокрема, копію двостороннього акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012р.

Під час судових засідань позивач підтримав позовні вимоги, у судовому засіданні 02.04.2013р. повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд відзначає, що відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки. Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

06.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж» (покупцем) був укладений договір поставки № 472-МАР (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Як встановлено п. 5.7 договору сторони погодили, що підписання покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього договору з дотриманням строку придатності.

Згідно із п.4.1 договору, ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальності за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

У відповідності із п. 4.2 договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше двадцяти одного дня з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

Відповідно до п. 4.6 договору поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш ранні строком виникнення. При цьому, вказане покупцем призначення платежу до уваги прийматися не буде.

Згідно із п. 8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до «28» лютого 2013р.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач посилається на те, що здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі товару відповідачу за видатковими накладними №12220 від 24.10.2012р. та №15055 від 31.10.2012р., але отримавши товар, відповідач здійснив повернення товару на суму 595грн.98коп. згідно накладній на повернення товару №21312 від 26.12.2012р., внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість у сумі 4510грн.20коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 4510грн.20коп., пені в сумі 152грн.71коп., 3% річних у сумі 30грн.54коп. та інфляційних в розмірі 18грн.04коп. Підставою позову є договір поставки № 472-МАР від 06.09.2012р.

Договір № 472-МАР від 06.09.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у виконання умов договору № 472-МАР від 06.09.2012р. за видатковими накладними №12220 від 24.10.2012р., № 15055 від 31.10.2012р. поставлений відповідачу товар загальною вартістю 5106грн. 18коп.

Поставлений згідно видаткової накладної №12220 від 24.10.2012р. товар на підставі довіреності №б/н від 01.10.2012р. на отримання цінностей прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній, яка скріплена також печаткою відповідача в графі „Отримав".

Відповідно до видаткової накладної № 15055 від 31.10.2012р. товар отримав директор Гапонов Р.Є., що підтверджується підписом від імені вказаної особи на вказаній накладній, яка скріплена печаткою відповідача в графі „Отримав".

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 472-МАР від 06.09.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за накладною №21312 від 26.12.2012р. здійснено повернення товару позивачу на суму 595грн.98коп.

Відповідно до загального розрахунку вимог позивача сума у розмірі 595грн.98коп. була зарахована позивачем в рахунок зменшення заборгованості за спірною накладною № 12220 від 24.10.2012р.

Згідно наявного в матеріалах справи двостороннього акту звірки розрахунків між сторонами станом на 31.12.2012р. сальдо на користь позивача складає 4510грн. 20коп. (5106грн. 18коп. - 595грн. 98коп.), який підписаний з боку відповідача без будь-яких заперечень та зауважень, скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж».

Отже, товар залишився неоплачений на суму у розмірі 4510грн. 20коп.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 6.1 договору сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 21 (двадцяти одного) дня з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

Доказів зміни строків оплати, як і доказів повідомлення відповідача про це, матеріали справи не містять.

Враховуючи передбачені п.6.1. умови договору щодо строків оплати: накладна №12220 від 24.10.2012р. повинна бути сплачена до 14.11.2012р. включно; граничний строк оплати за накладною №15055 від 31.10.2012р. наступив для відповідача 21.11.2012р., тобто станом на час звернення з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази сплати суми заборгованості за товар в розмірі 4510грн.20коп. суду не надані, заявлений розмір боргу в тому числі підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг» станом на 13.03.2013р. та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012р., у зв'язку з чим господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 30грн.54коп. за період з 23.11.2012р. по 14.02.2013р. на суму 3471грн.72коп., за період з 30.11.2012р. по 14.02.2013р. на суму 1038грн.48коп. та індекс інфляції у розмірі 18грн.04коп., нарахований за кожною накладною у період з грудня 2012р. по січень 2013р. на суму 3471грн.72коп. та на суму 1038грн.48коп.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок інфляційних, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних, за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, встановив, що розрахунок не перевищує розмір, який може бути нарахований, за обраний позивачем період, внаслідок чого вимоги в цій частині у розмірі 30грн.54коп. підлягають задоволенню.

Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач на підставі п. 6.6 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 152грн.71коп., яка заявлена до стягнення за той самий період що і 3% річних, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно, до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частини законодавчо встановленого обмеження у шість місяців, з дня коли зобов'язання повинно бути виконано.

Означений позивачем період нарахування не перевищує передбачені законодавством обмеження щодо нарахування пені, становить 84 календарних дня нарахування за накладною №12220 та 77 календарних дня нарахування за накладною №15055.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Суд, зробивши власний розрахунок пені за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", за зазначений період, вважає, що обґрунтованою є сума пені в розмірі 152грн.51коп. Отже, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені на суму 152грн.51коп., відмовляє в частині стягнення пені в сумі 0грн.20коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 230, 232, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг», Дніпропетровська обл., м. Синельникове до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», Донецька обл., м. Маріуполь про стягнення суми основного боргу в розмірі 4510грн.20коп., пені в розмірі 152грн.71коп., 3% річних у розмірі 30грн.54коп., індексу інфляції 18грн.04коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж» (87528, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, бул. Шевченка, будинок 226, кв. 87, код ЄДРПОУ 37793562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг» (юридична адреса: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, будинок 29, кв. 28 код ЄДРПОУ 37029549) суму основного боргу в розмірі 4510грн.20коп., інфляційні нарахування у розмірі 18грн.04коп., 3% річних у розмірі 30грн. 54коп., пеню в сумі 152грн.51коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.43коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 02.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.