Ухвала

від 16.04.2013 по справі 116/2302/13-а

СІМФЕРОПОЛЬСКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

Справа № 116/2302/13-а

16.04.2013 року м. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Шаратов Ю.А. розглянувши адміністративний позов Садівничого товариства «МЕРИДІАН» до виконавчого комітету Трудівської сільської ради про скасування рішення виконавчого комітету Трудівської сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 садівниче товариство «МЕРИДІАН» звернулось до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення виконавчого комітету Трудівської сільської ради народних депутатів № 61/13 від 15.10.1997 року «Про передачу члену садівничого товариства «МЕРИДІАН» ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки № 1199 площею 0,04 га», свою заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 померла у 2002 році, але після її смерті спадкоємці не подали заяви про прийняття спадщини.

Згідно із частинами першою та другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту десятого частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, слід ураховувати Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України, щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „аВ« , „бВ« , „вВ« , „гВ« статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому не обхідно враховувати, що згідно зі статтями 13, 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 Цивільного кодексу України, статті 2, 5 Земельного Кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, статтею 152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства (п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, такі справи відносяться до юрисдикції господарських судів.

Пунктом шостим частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Оскільки, спір предметом якого є земельні відносини повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, але враховуючи, що позивачем та відповідачем є юридичні особи, ця справа повинна розглядатись в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкриті провадження у адміністративній справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись статтею 16 ЦПК України, статтями 1, 12, 21 ГПК України, статтями 17, 18, 109 КАС України, ст. 7 Закону України «Про Судовий збір» суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження за адміністративним позовом Садівничого товариства «МЕРИДІАН» до виконавчого комітету Трудівської сільської ради про скасування рішення виконавчого комітету Трудівської сільської ради народних депутатів № 61/13 від 15.10.1997 року «Про передачу члену садівничого товариства «МЕРИДІАН» ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки № 1199 площею 0,04 га», роз'яснивши, що для вирішення цього спору позивачу необхідно звернутись до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м. Сімферополі АР Крим повернути Садівничому товариству «МЕРИДІАН» (ідентифікаційний код 23013896), з Державного бюджету України сплачений ним за квитанцією № 4065.64.2 від 15.04.2013 судовий збір у сумі 108 (сто вісім) гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її отримання, в порядку визначеному статтею 186 КАС України.

Суддя Ю.А.Шаратов