Постанова
від 04.04.2013 по справі 2а/0570/4785/2012
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 р. Справа №2а/0570/4785/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 49 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Маєвської В.М., Шемендюка І.В.,

відповідача - не з'явилися,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція - не з'явились,

третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція, ОСОБА_3, про визнання противоправними та скасування рішення про встановлення професійного захворювання ОСОБА_3, що оформлено протоколом № 1/24 від 11 січня 2012 року, та повідомлення з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - позивач або ПАТ «МК «Азовсталь») звернулось до суду з позовом до Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція, про визнання противоправними та скасування рішення та повідомлення про професійне захворювання з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання.

Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 13 лютого 2012 року відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі 2а/0570/1889/2012 за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», треті особи: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі; Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція; про визнання противоправними дій та скасування рішення та повідомлення про професійне захворювання з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання (том 1 арк. справи 1-2).

06 квітня 2012 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задоволено, скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/1889/2012 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 1 арк. справи 72).

За результатами автоматизованого розподілу адміністративна справа 2а/0570/4785/2012 передана на розгляд судді Зінченку О.В. Ухвалою від 23 квітня 2012 року відкрито провадження в зазначеній адміністративній справі.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 26 січня 2012 року на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення про професійне захворювання з реєстраційним номером 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3) про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання, а саме: пневмоконіоз (t/q)1/1, ЛН І (один) ст. за рестрективним типом - захворювання професійне, встановлене вперше. Підставою для складення даного повідомлення було рішення відповідача про встановлення діагнозу професійного захворювання ОСОБА_3, на підставі якого було складено останнє повідомлення по формі П-3. Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. Відповідно до вимог норм Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», при одержанні повідомлення про професійне захворювання утворюється комісія з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та складається акт форми П-4. Таким чином, підставою для розслідування причин виникнення професійного захворювання та складання акту є повідомлення про професійне захворювання форми П-3. Позивач не згоден з діагнозом, вказаним у рішенні та повідомленні відповідача про професійне захворювання з реєстраційним номером 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3) про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання, вважає його не обґрунтованим та встановленим без урахування конкретних даних медичного обстеження ОСОБА_3 лікарсько-консультаційною комісією (ВКК) поліклініки № 1 міської лікарні № 4 м. Маріуполя, пульмонологічного відділення міської лікарні № 9 м. Донецька, а також об'єктивних даних, вказаних в інформаційній довідці про умови праці ОСОБА_3

У порушення вимог пункту 68 вищевказаного Порядку рішення про встановлення діагнозу професійного захворювання було прийняте без участі в роботі комісії представників позивача, профспілкової організації, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольської міської санітарно-епідеміологічної станції. Позивач вважає, що дії відповідача щодо неправомірного прийняття рішення та направлення повідомлення про встановлення профзахворювання ОСОБА_3 порушили права позивача, як роботодавця, в частині необґрунтованого встановлення факту професійного захворювання, що свідчить про неналежний стан охорони праці позивача та настання негативних правових наслідків у вигляді прийняття до обліку в порядку статті 22 Закону України «Про охорону праці», професійного захворювання, яке в дійсності не є таким. У зв'язку з чим позивач вважає, що рішення та повідомлення відповідача про встановлення ОСОБА_3 професійного захворюванню є протиправними та підлягають скасуванню на підставі наступного.

Інформаційна довідка про умови праці ОСОБА_3, складена Маріупольською міською СЕС 08 листопада 2011 року, містить професійний маршрут та відомості про трудову діяльність ОСОБА_3 Вказані в ній основні виробничі фактори (зварювальний аерозоль, мікроклімат), а також супровідні (шум, інфрачервоне опромінення, важкість та напруженість праці) відносяться до 3 класу першого ступеня шкідливих та небезпечних умов праці. В інформаційній картці зазначено, що середня кількість концентрації пилу вуглецю та зварювального аерозолю перевищують допустимі норми (ПДК) у 1,1 - 1,5 рази, тобто не є значним. При цьому, з метою профілактики профпатології ОСОБА_3 був забезпечений засобами індивідуального захисту - респіраторами Росток-2П (по 20 штук щоденно) з коефіцієнтом захисту до 50 ПДК. У зв'язку з тим, що функціональні порушення після зупинення їхнього впливу носять зворотній характер, то вони не можуть бути хронічними та, відповідно, їх неможливо класифікувати як професійне захворювання. Крім того, у вересні 2010 року під час проходження медичного огляду за наказом МОЗ України № 246 будь-яких скарг до цехового терапевта ОСОБА_3 не надходило, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3 у листі професійного огляду.

Окрім цього, позивач зазначив, що жодною медичною установою (пульмонологічне відділення міської лікарні № 9, поліклініка № 1 міської лікарні № 4 м. Маріуполя, ДОКТМО м. Донецька) підозр на професійний характер захворювання ОСОБА_3 не встановлено. Поміж тим, позивач звернув увагу на наявність в анамнезі ОСОБА_3 перенесеної пневмонії, 20-річного стажу курця, а також умови праці ОСОБА_3 (незначне перевищення ПДК з пилу, марганцю та залізу) та відсутність раніше зареєстрованих професійних захворювань на дільниці, де працював ОСОБА_3, органами державної санітарно-епідеміологічної служби жодних документів, що стосуються даного професійного захворювання, не видавалися. На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідачем незаконно встановлено професійне захворювання ОСОБА_3, оскільки воно не відповідає медичним дослідженням та встановленим раніше висновкам.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив визнати противоправними та скасувати рішення та повідомлення про професійне захворювання з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання, а саме: пневмоконіоз (t/q) 1/1, ЛН І (один) ст. за рестрективним типом - захворювання професійне, встановлене вперше (том 1 арк. справи 22-27).

Представники позивача у судовому засіданні надали заяву про уточнення позовних вимог (том 2 арк. справи 69), в якій просили суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформленого протоколом № 1/24 від 11 січня 2012 року, та повідомлення з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року. Надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду надав письмові заперечення (том 1 арк. справи 146-149), в яких просив суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача та зазначив, що з адміністративним позовом відповідач не погоджується, так як обґрунтування позовних вимог суперечить нормативним актам, які регулюють Порядок встановлення, розслідування та реєстрацію професійних захворювань. Позовні вимоги не конкретні, не зазначено, яке саме рішення є протиправним, у чому полягає його протиправність, щодо якого висунута вимога про скасування. У позові відсутнє посилання на конкретні порушення Порядку встановлення зв'язку захворювання ОСОБА_3 з умовами його праці, яких припустився відповідач.

Центральна лікарська експертна комісія (ЦЛЕК) своїм медичним висновком № 1/24 від 11 січня 2012 року встановила ОСОБА_3 основний діагноз: пневмоконіоз (t/q, 1/1), ЛН 1 (один) ст. за рестриктивним типом - захворювання професійне. При встановленні зв'язку захворювання з умовами праці ЦЛЕК не порушила Порядок та Процедуру встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, передбачені Додатком № 14 до постанови Кабінету міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», якою затверджено Порядок та процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці. Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці передбачає прийняття рішення експертною комісією про зв'язок захворювання з умовами праці на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у таких документах: копія трудової книжки - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписка з амбулаторної картки (форма 025/у) або з історії хвороби, в якій відображено початок та динаміку розвитку захворювання; медичний висновок головного спеціаліста з професійної патології Автономної

Республіки Крим, області, м. Києва і Севастополя; санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство; висновки фтизіатра, нарколога та інші.

Посилання у позові на інформаційну довідку ОСОБА_3 щодо віднесення умов його праці до 3 класу 3 ступеня шкідливості, що викликають функціональні порушення, які при ранньому виявленні та після припинення впливу носять зворотний характер, тому виникнення професійного захворювання є мало вірогідним, є припущенням позивача. Конкретні обставини справи (дані профмаршруту - 23 роки стажу роботи в професії електрозварника ручної зварки 5 розряду в умовах шкідливих виробничих факторів за трудовою книжкою, а не інформаційною довідкою, як зазначено у позові) свідчать про те, до ОСОБА_3 працював у шкідливих умовах праці (перевищенні параметру пилу 11-11,4 мг/м3 при ГДК 10 мг/м3); зварювального аерозолю (марганцю 0,22-0,24 мг/м3 при ГДК 0,2 мг/м3; оксиду заліза - 6,4 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3; озону - 0,13 мг/м3 при ГДК - 0,1 мг/м3) свідчать про інший ступінь шкідливості, ніж зазначено в адміністративному позові.

Згідно висновку Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Г.М. від 08 листопада 2011 року, що міститься в інформаційній довідці, умови праці електрозварника ручної зварки по дії запиленості повітря робочої зони пилом вуглецю, зварювального аерозолю, загазованості марганцем та оксидом заліза, шуму та зниженої температури повітря до 3 класу 1 ступеня, інфрачервоного випромінювання - до 3 класу 2 ступеня за Гігієнічною класифікацією праці, затвердженої наказом МОЗ України № 528 від 27 грудня 2001 року. За показниками тяжкості праці вимушеній робочій позі умови праці відносяться до 3 класу 1 ступеню, а по напруженості праці - до 3 класу 2 ступеню.

Відповідач також зауважив, що посилання у позові на не встановлення діагнозу пневмоконіозу експертною комісією Донецької клінічної обласної лікарні професійних захворювань висновком № 2797/2485 не є аргументом для визнання недійсним оскаржуваного рішення відповідача, оскільки за пунктом 68 постанови КМУ № 1232 від 30 листопада 2011 року рішення регіональних експертних комісій оскаржуються саме до Державної установи «Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України», а рішення останньої оскаржуються до суду. Таким чином, відсутні правові підстави для визнання неправомірним та скасування висновку щодо встановленого професійного діагнозу ОСОБА_3

Окрім того, вимоги позивача скасувати повідомлення без правового обґрунтування є незаконними, відповідач діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до діючих правових актів. Повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_3 за формою П-3 було складено законно у відповідності до вимог Порядку (Додаток №14), тому твердження позову про його незаконність є надуманим, як і безпідставними є усі позовні вимоги в цілому.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_3 (том 1 арк. справи 95).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція до судового засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду справи судом повідомлялись належним чином.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Зауважував на тому, що відповідачем правомірно поставлений йому діагноз про професійне захворювання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 01 жовтня 1996 року за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, включено до ЄДРПОУ за номером 00191158.

Відповідач - Державна установа «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» зареєстроване як юридична особа Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 18 січня 1995 року за адресою: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 75, включено до ЄДРПОУ за номером 22946309. Згідно постанови Кабінету міністрів України від 03 червня 1999 року № 953 «Про затвердження переліку установ, які входять до складу Академії медичних наук» Інститут медицини праці входить до складу Академії медичних наук. У даних правовідносинах діяв на підставі пункту 68 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі виконує в даних правовідносинах функції та завдання, встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області31 березня 1993 року за адресою: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчіванджи, 57, включено до ЄДРПОУ за номером 05499369.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02 січня 1989 року по 09 вересня 2011 року працював електрозварником ручної зварки у вуглепідготовчому цеху ПАТ «МК «Азовсталь», про що свідчать записи, зроблені у трудовій книжці, копії якої наявні у матеріалах справи (том 1 арк. справи 50).

Як встановлено судом і не є спірною обставиною між сторонами, в період з 22 грудня 2011 року по 12 січня 2012 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному обстеженні в Клініці професійних захворювань Державної установи «Інституту медицини праці Академії медичних наук України».

На засідання Центральної лікарсько-експертної комісії Клініки професійних захворювань Державної установи «Інституту медицини праці Академії медичних наук України» прийнято рішення про встановлення ОСОБА_3 остаточного клінічного діагнозу - пневмоконіоз (t/q)1/1, ЛН І (один) ст. за рестриктивним типом, - захворювання професійне, встановлене вперше, яке оформлено протоколом від 11 січня 2012 року за № 1/24 (том 2 арк. справи 70).

20 січня 2012 року до ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» було направлено повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_3, форми П-3 за номером 30 від 18 січня 2012 року, яке отримано позивачем 31 січня 2012 року та зареєстровано за вхідним номером 0110/358 (том 1 арк. справи 31).

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок). Означений Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, розслідування причин та облік випадків хронічних професійних захворювань визначений пунктами 62-85 цього Порядку. Так, усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню (пункт 62 Порядку). До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою. До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності (пункту 63 Порядку). Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662. Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань, переглядається кожні п'ять років та затверджується МОЗ (пункту 64 Порядку).

Спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії (пункт 67 Порядку).

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 68 Порядку).

За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, на якому працює хворий, або лікувально-профілактичний заклад за місцем його проживання направляє хворого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності (пункт 69 Порядку).

Згідно пункту 70 наведеного Порядку спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15.

Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

У разі коли хворий працював на кількох підприємствах, де були умови для розвитку професійного захворювання, або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку професійного захворювання, повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку професійного захворювання.

Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надіслати закладові державної санітарно-епідеміологічної служби письмову інформацію про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), який пропонується до складу комісії з розслідування (пункт 74 Порядку).

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування (пункт 76 Порядку).

Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого (пункт 82 Порядку).

З аналізу наведених вище положень Порядку вбачається, що у роботі Центральної лікарсько-експертної комісії державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» при прийнятті остаточного рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання можуть брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, представники вищого органу профспілки, однак участь таких фахівців не є обов'язковою, тому судом не приймаються посилання позивача про порушення відповідачем приписів даного Порядку в частині не забезпечення участі в засіданні комісії при розгляді питання про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання уповноважених представників позивача, профспілкової організації, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольської міської санітарно-епідеміологічної станції.

Разом із цим, судом з метою перевірки доводів позивача про необґрунтованість встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання за діагнозом - пневмоконіоз (t/q)1/1, ЛН І (один) ст. за рестриктивним типом, ухвалою від 14 червня 2012 року призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено Донецькому обласному бюро судово-медичної експертизи (том 1 арк. справи 165-166).

Згідно експертного висновку Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи № 770 від 05 березня 2013 року, за наслідками вивчення медичних документів ОСОБА_3, його огляду, та у відповідь судово-медичною експертною комісією зроблені висновки, що вказані в представленій інформаційній довідці Маріупольської міської санітарно - епідеміологогічної станції, умови праці громадянина ОСОБА_3 по основним виробничим чинникам, по зварювальному аерозолю відносяться до 3 класу 1 ступеню. Проте, концентрація шкідливих речовин мінімально перевищує допустиму норму, що може викликати тільки зворотні зміни з боку легенів. Водночас, враховуючи динаміку клінічних даних, які описані в представлених медичних документах ОСОБА_3 (амбулаторна картка, історії хвороби МЛ № 9 м. Маріуполя, ДОКТМО, ОКПЗ), даних додаткових методів обстеження (СКТ, рентгенографія, ФЗД в динаміці), огляду в комісії з урахуванням проведених контрольних досліджень ФЗД і рентгенографії органів грудної клітки, судово-медична експертна комісія дійшла висновку, що у ОСОБА_3 немає даних за пневмоконіоз, оскільки виявлений у нього пневмосклероз є наслідком перенесених пневмоній, а наявний хронічний бронхіт не можна віднести до категорії професійних захворювань (том 1 арк. справи 169-174).

Крім цього, згідно наведеного експертного висновку, судово-медичною експертною комісією не встановлені підстави віднести наявну у ОСОБА_3 патологію бронха-легеневої системи до категорії професійних захворювань.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС - України) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема те, що означеним вище експертним висновком не підтверджено, що захворювання ОСОБА_3 відносяться до категорії професійних захворювань, суд приходить до висновку, що відповідачем помилково прийнято рішення про встановлення професійного захворювання ОСОБА_3, яке оформлено протоколом № 1/24 від 11 січня 2012 року, та направлено повідомлення з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про визнання противоправними та скасування рішення про встановлення професійного захворювання ОСОБА_3, що оформлено протоколом № 1/24 від 11 січня 2012 року, та повідомлення з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 32, 19 грн. (арк. справи 21).

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Маріуполі, Маріупольська міська санітарно-епідеміологічна станція, ОСОБА_3, про визнання противоправними та скасування рішення про встановлення професійного захворювання ОСОБА_3, що оформлено протоколом № 1/24 від 11 січня 2012 року, та повідомлення з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про встановлення професійного захворювання ОСОБА_3, що оформлено протоколом № 1/24 від 11 січня 2012 року, та повідомлення про професійне захворювання з реєстраційним № 30 від 18 січня 2012 року (форма П-3), видане клінікою професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» про встановлення ОСОБА_3 професійного захворювання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ 00191158, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 грн. (тридцять дві) гривні 19 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 квітня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 09 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.

Дата ухвалення рішення04.04.2013
Оприлюднено17.04.2013

Судовий реєстр по справі —2а/0570/4785/2012

Ухвала від 04.06.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 31.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 17.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 04.06.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 31.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 17.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 17.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Постанова від 04.04.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Зінченко О.В.

Ухвала від 27.03.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Зінченко О.В.

Ухвала від 27.03.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Зінченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні