ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" квітня 2013 р. Справа № 9/126-12/2
за позовом прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства інфраструктури України, м. Київ ,
2) державного підприємства «Київпассервіс» , м. Київ,
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Тараща Київської
області,
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від прокуратури: Дутчин І.М. , посвідчення від 02.10.2012р. №007107;
від позивача 1: Передня І.В. , уповноважена, довіреність від 24.01.2013р. №296/15/14-13;
від позивача 2: Передня І.В. , уповноважена, довіреність від 14.01.2013р. №1/06-14/77;
від відповідача: не з'явився ;
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Таращанського району Київської області, м. Тараща звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 10.12.2012р. №2037вих в інтересах держави в особі: 1) Міністерства інфраструктури України, м. Київ, 2) державного підприємства «Київпассервіс», м. Київ до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тараща, в якому просить суд зобов'язати відповідача звільнити та повернути державному підприємству «Київпассервіс» самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.02.2012р., складеного Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області, ОСОБА_1 за відсутності договору оренди самовільно займає земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, яка належить державному підприємству «Київпассервіс» на праві постійного користування відповідно до державного акту серії ЯЯ №2143201. 24.02.2012р.
Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області вручено ОСОБА_1 припис від 24.02.2012р. №2 про усунення виявлених порушень законодавства, а також складено протокол від 24.02.2012р. №2 про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 24.02.2012р. №2 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 170,00 грн. Як стверджує прокурор, в порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідач у встановленому законодавством порядку не оформив право користування земельною ділянкою та, як наслідок, незаконно її використовує. У зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з вимогою звільнити та повернути державному підприємству «Київпассервіс» самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку площею 0,01 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1.
У відзиві на позовну заяву від 21.01.2013р. б/н, відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заперечує проти позову та стверджує, що спірну земельну ділянку займає правомірно на підставі договорів про надання в тимчасове користування частини території автостанції «Тараща» Київського обласного автотранспортного управління, які укладалися кожен рік між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Київським обласним автотранспортним управлінням. В подальшому фізична особа - підприємець ОСОБА_1 неодноразово зверталась до державного підприємства «Київпассервіс» із заявою про надання в оренду частини асфальтованого майданчика на території автостанції «Тараща» загальною 10 кв. м. під розміщення малої архітектурної форми, проте неодноразово одержувала відмову у задоволенні заяви. Як стверджує відповідач, з початку 2012р. керівництво автостанції «Тараща» повідомило, що припиняє господарські відносини з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 ЦК України, статті 148 ГК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012р. порушено провадження у справі №9/126-12 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду від 08.02.2013р. справу 9/126-12 прийнято до провадження судді Конюх О.В., присвоєно справі №9/126-12/2 та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні 27.02.2013р. сторонами на виконання вимог ухвали господарського суду від 11.02.2013р., подані витребувані судом додаткові докази.
В судовому засіданні 27.02.2013р., відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України, суд оголошував перерву до 20.03.2013р. до 14 год. 00 хв., у зв'язку із необхідністю вивчення судом додатково поданих документів, а потім до 03.04.2013р. до 14 год. 00 хв. для вивчення матеріалів справи та підготовки рішення, про що представникам сторін повідомлялося особисто під розпис.
03.04.2013р. в судове засідання з'явились прокурор та представник позивачів. Відповідач у судове засідання 03.04.2013р. не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином особисто під розпис.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов прокурора Таращанського району Київської області, м. Тараща Київської області (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі 1) Міністерства інфраструктури України, м. Київ (далі по тексту - МІ України), 2) державного підприємства «Київпассервіс», м. Київ (далі по тексту - ДП «Київпассервіс»), до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тараща Київської області (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
05.11.2008р. на підставі рішення Таращанської міської ради Київської області від 24.05.2007р. №111-9-V, ДП «Київпассервіс» видано Державний акт серії ЯЯ №2143201 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, за адресою АДРЕСА_1 та на якій розташована автостанція «Тараща». Цільове призначення земельної ділянки - землі автомобільного транспорту.
Відповідно до положень нової редакції Статуту ДП «Київпассервіс», затверджений наказом Міністра інфраструктури України від 14.06.2011р. №149 (далі - Статут), ДП «Київпассервіс» створене відповідно до наказу від 24.02.2005р. №54 Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України) «Про створення державного підприємства «Київпассервіс» на базі майна автостанційного комплексу Київського обласного автотранспортного управління. ДП «Київпассервіс» є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків державного підприємства «Київське обласне автотранспортне управління», яке реорганізоване шляхом приєднання його до складу ДП «Київпассервіс», згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України) від 28.09.2005р. №594 «Про реорганізацію державного підприємства «Київське обласне автотранспортне управління». ДП «Київпассервіс» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (уповноважений орган управління).
Відповідно до положень пункту 5.2. Статуту майно ДП «Київпассервіс» є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, ДП «Київпассервіс» володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Міністерства інфраструктури України та Статуту.
Розпорядженням виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області від 29.02.2000р. №26 надано дозвіл ОСОБА_1 на проведення торгівлі на території автостанції «Тараща» строком дії з 01.03.2000р. по 31.12.2000р.
Згідно витягу з рішення виконкому Таращанської міської ради Київської області від 22.12.2000р. №130 ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення торгівлі на території автостанції «Тараща» на 2001 рік.
Відповідно до витягу з рішення виконкому Таращанської міської ради Київської області від 24.01.2001р. №4 ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення торгівлі на території автостанції «Тараща» на 2002 рік.
Рішенням виконкому Таращанської міської ради Київської області від 18.12.2002р. №147 ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення торгівлі на території автостанції «Тараща» на 2003 рік (витяг з рішення виконкому Таращанської міської ради від 18.12.2002р. №147).
Таким чином, вищезазначеними рішеннями виконкому Таращанської міської ради відповідачу надавались дозволи на проведення торгівлі в межах автостанції «Тараща».
10.06.2003р. між відповідачем - ФОП ОСОБА_1 та Київським обласним автотранспортним управлінням було укладено договір №43 про надання в тимчасове користування частини території автостанції «Тараща» Київського обласного автотранспортного управління щодо надання відповідачу в строкове (дія договору: з 10.06.2003р. по 31.12.2003р.) платне користування частини території автостанції «Тараща» (Київська обл., м. Тараща, вул. Б. Хмельницького) загальною площею 10 кв. м. для торгівлі продуктами харчування.
01.03.2004р. між ФОП ОСОБА_1 та Київським обласним автотранспортним управлінням було укладено договір №48 про надання в тимчасове користування частини території автостанції «Тараща» Київського обласного автотранспортного управління щодо надання відповідачу в строкове (дія договору: з 10.06.2003р. по 10.06.2004р.) платне користування частини території автостанції «Тараща» (Київська обл., м. Тараща, вул. Б. Хмельницького) загальною площею 14 кв. м. для торгівлі продуктами харчування.
31.12.2004р. між ФОП ОСОБА_1 та Київським обласним автотранспортним управлінням було укладено договір №15 користування земельною ділянкою, згідно якого Київське обласне автотранспортне управління надало, а ФОП ОСОБА_1 прийняла в строкове (дія договору: з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.) платне користування частину території автостанції «Тараща» (Київська обл., м. Тараща, вул. Б. Хмельницького) загальною площею 14 кв. м. для торгівлі продуктами харчування.
Відповідно до умов вищезазначених договорів: передача частини території в тимчасове користування не спричиняє передачу підприємцю права власності на цю територію; власником орендованої території залишається держава, а ФОП ОСОБА_1 володіє і користується територією протягом строку оренди; територія Київського обласного автотранспортного управління звільняється ФОП ОСОБА_1 з моменту припинення дії договору (розділ 2 договорів).
Крім того, 01.12.2006р. між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Київпассервіс» укладено договір надання послуг, відповідно до умов якого ДП «Київпассервіс» надає ФОП ОСОБА_1 платні послуги по утриманню території площею 10 кв. м., прилеглій до автостанції «Тараща», за адресою: м. Тараща, вул. Б. Хмельницького, 75, на якій розташований кіоск з продажу продуктів харчування.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних документів, відповідач - ФОП ОСОБА_1 протягом 2003- 2007 років сплачувала плату за користування територією та послуги по її (території) утриманню.
Згідно до ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності Відповідно до ст. 125, частини 3 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Жоден з перерахованих договорів не пройшов державну реєстрацію, не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», за правовим змістом не є договором оренди землі, відповідно не є підставою для користування відповідачем земельною ділянкою. Крім того, договір від 31.12.2004р. №15 користування земельною ділянкою припинив свою дію 31.12.2005р.
Відповідно до ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та на підставі листа від 30.01.2012р. №1/06-05/200 ДП «Київпасервіс», 24.02.2012р. Управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області ГУ Держкомзему у Київській області проведено перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, за наслідками якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.02.2012р. Проведеною перевіркою встановлено факт того, що з 2010р. на території автостанції «Тараща» встановлений торговий павільйон, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 Земельна ділянка площею 0,1 га, яка знаходиться на території автостанції «Тараща», використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону без оформлення передбачених ст. 125 Земельного кодексу України документів на право користування нею, що є порушенням вимог чинного земельного законодавства та правопорушенням, передбаченим ст. 53-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. У зв'язку із вищезазначеним, державним інспектором управління Держкомзему у Таращанському районі ГУ Держкомзему у Київській області складено протокол від 24.02.2012р. №2 про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 24.02.2012р. №2 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою ст. 53-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. Крім того, приписом від 24.02.2012р. №2 на підставі ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ФОП ОСОБА_1 зобов'язано оформити правовстановлюючі документи відповідно до діючого земельного законодавства, а саме оформити договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2, під павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1», про виконання припису Управління Держкомзему у Таращанському районі ГУ Держкомзему у Київській області вимагало повідомити в строк до 24.03.2012р. Зазначений припис вручено особисто ФОП ОСОБА_1 24.02.2012р., про що свідчить відмітка у приписі від 24.02.2012р. №2. Зазначені Акт, протокол, постанова та припис від 24.02.2012р. державного інспектора Управлінням Держкомзему у Таращанському районі ГУ Держкомзему у Київській області відповідачем не оскаржені, в установленому законом порядку не скасовані.
У зв'язку з тим, що відповідач не вжив заходів щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку, та продовжував користуватися цією ділянкою без правовстановлюючих документів, прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах уповноваженого органу управління земельною ділянкою - Міністерства інфраструктури України та особи, в користуванні якої перебуває спірна земельна ділянка, - ДП «Київпассервіс», в якому просить зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, та повернути її ДП «Київпассервіс».
Як встановлено державним інспектором Управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області та вбачається з викопіювання плану меж земельної ділянки, спірна земельна ділянка площею 0,01 га, якою користується ФОП ОСОБА_1 під розміщення МАФ - павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, наданої в постійне користування ДП «Київпассервіс» згідно Державного акту серії ЯЯ №2143201 на право постійного користування земельною ділянкою від 05.11.2008р.
Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ст. 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно з ст. 71 ЗК України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово - технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно - експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно - побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
ДП «Київпассервіс» створено з метою одержання прибутку від діяльності, що пов'язана із наданням пасажирам та суб'єктам підприємницької діяльності всіх видів послуг на автостанціях та автовокзалах, наданням населенню послуг з перевезення пасажирів та багажу, інших видів діяльності, не забороненої чинним законодавством України, для задоволення соціальних та економічних інтересів трудового колективу, забезпечення ефективної та безпечної роботи автотранспортного комплексу України (пункт 3.1 Статуту).
Згідно визначення частини першої ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною першою ст. 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
ДП «Київпассервіс» має право відчужувати, надавати в оренду, спільну діяльність закріплене за ним майно відповідно до вимог чинного законодавства та за погодженням з Міністерством інфраструктури України (пункт 5.5 Статуту).
Уповноваженим органом управління майном ДП «Київпассервіс» є Міністерство інфраструктури України. За таких обставин, орендодавцем спірної земельної ділянки має бути ДП «Київпассервіс» за умови погодження з органом, уповноваженим управляти майном - Міністерством інфраструктури України.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про власність» суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності; Верховна Рада АР Крим - на землі в межах її території; обласні, районні, міські, селищні, сільські ради - на землі в межах їх територій (крім земель загальнодержавної власності).
Згідно з частиною першою ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п'ята ст. 116 ЗК України).
Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Приписами статті 125 вказаного Кодексу унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з вимогами статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Як встановлено судом, земельна ділянка, яка використовується ФОП ОСОБА_1 під розміщення торгівельного павільйону, знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, є державною власністю та перебуває у постійному користуванні позивача 2 - ДП «Київпассервіс», уповноваженим органом управління майном якого є Міністерство інфраструктури України.
За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно частини першої статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки: з об'єктивної сторони - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки; відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування; відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена нормативно-правовим актом України; з суб'єктивної сторони - такі дії є винними.
Матеріали справи не містять рішення Таращанської міської ради про відведення ФОП ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ФОП ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також документів, що посвідчують право ФОП ОСОБА_1 на користування (договір оренди) земельною ділянкою зареєстрованих у відповідності до чинного законодавства України.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів від 30.03.1994р. N198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.
Так, пунктом 26 розділу V Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони («Правила розміщення малих архітектурних форм та зовнішньої реклами») зазначено, що розміщення малих архітектурних форм (далі - МАФ) провадиться за дозволами, що видаються: у межах червоних ліній міських вулиць і доріг - відповідними виконавчими органами міських рад, а в містах Києві та Севастополі міськими державними адміністраціями відповідно до підпункту 9.3 ДБН А 2.2-3-97 за погодженням з Державтоінспекцією, дорожньо-експлуатаційними та іншими заінтересованими організаціями; у межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг - відповідними дорожньо-експлуатаційними організаціями за погодженням з Державтоінспекцією. Відповідно до пункту 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом.
Суду не подано доказів того, що ФОП ОСОБА_1 надавався дозвіл на розміщення МАФ під павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1» на земельній ділянці площею 0,01 га в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, яка знаходиться: АДРЕСА_1.
За таких обставин, відповідач займає спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону за відсутності правовстановлюючих документів - дозволу на розміщення МАФ та договору оренди землі, таким чином земельна ділянка є самовільно зайнятою та підлягає поверненню землекористувачу - ДП «Київпассервіс» без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування відповідачем, з приведенням земельної ділянки у придатний для користування стан.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (частина третя ст. 212 ЗК України).
Згідно положень ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав;відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши всі обставини справи та наявні докази, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, законними та приймає рішення про зобов'язання відповідача - ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться: АДРЕСА_1, та повернути її ДП «Київпассервіс». У зв'язку із задоволенням позову судовий збір суд на підставі ст. 49 ГПК України покладає на відповідача.
Відповідно до положень пункту 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 19, 67, 71, 92, 93, 116, 124, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 22 Закону України «Про власність», ст. 14 Конституції України, ст. 136 ГК України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та державного підприємства «Київпассервіс» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити та повернути державному підприємству «Київпассервіс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 33348385) самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018) 1 073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні нуль копійок) судового сбору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Конюх О.В.
Повний текст рішення підписано 16.04.2013р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 17.04.2013 |
Номер документу | 30692614 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні