Вирок

від 16.04.2013 по справі 426/596/13-к

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/596/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Сироватцькій А.О., за участю старшого прокурора прокуратури Луганської області молодшого радника юстиції Соцького О.О., захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Сватове, Луганської області, який працює головою наглядової ради КС «Сватова Лучка» , проживаючого АДРЕСА_1, раніше засудженого Сватівським районним судом 12.10.2012 р. за ч.2 ст.364 , ч.2 ст.366 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядчі посади в аграрному секторі економіки строком на 1 рік 5 місяців із застосуванням ст..75 КК України на 1 рік ,

за ч.1 ст. 209 КК України

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2013 року на розгляд до Сватівського районного суду Луганської області надійшов від старшого прокурора прокуратури Луганської області молодшого радника юстиції Соцького О.О. обвинувальний акт у кримінальному провадженні про легалізацію майна, здобутого завідомо злочинним шляхом , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013030000000011 від 23 січня 2013 року стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст.209 КК України.

ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він, будучи єдиним засновником та єдиною службовою особою - головою фермерського господарства «Степ-Форт», код ЄДРПОУ 35130418, яке зареєстроване за адресою АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 470610 від 29.11.07, видане Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області, (далі по тексту ФГ «Степ -Форт») та, виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, посягаючи на встановлений з метою протидії залученню в економіку «брудних» коштів порядок здійснення господарської діяльності, маючи умисел на вчинення фінансової операції та правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, джерела їх походження, а так само набуття, володіння та використання іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, скоїв злочин при наступних обставинах. Так, ОСОБА_3, реалізуючи свій протиправний умисел, 01.04.08 р., з метою отримання можливості незаконно та безкоштовно користуватися земельними ділянками, розташованими на території Райгородської селищної ради Сватівського району, а саме отримання в безоплатне користування фермерським господарством земельних ділянок, зловживаючи своїми повноваженнями, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наміру вирощувати сільськогосподарську продукцію, займатись її переробкою та реалізацією не мають, підготував зміни та доповнення до статуту ФГ «Степ -Форт», зареєстрованого у Сватівській РДА за № 13741020000000340 від 29.11.2007 року, згідно з якими до зазначеного статуту були внесені відомості про те, що членами фермерського господарства є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також не являються членами сім'ї та близькими родичами ОСОБА_3 Зазначені зміни та доповнення ОСОБА_3 затвердив своїм підписом, як голова фермерського господарства, та 24.04.2008 року зареєстрував в Сватівській районній державній адміністрації Луганської області. У подальшому, на підставі нової редакції статуту ФГ «Степ - Форт», зареєстрованого у Сватівській РДА за № 13741050001000540 від 24.04.2008 року, було видано розпорядження голови Сватівської районної державної адміністрації № 355 від 20.06.2008 року про затвердження технічної документації ФГ «Степ -Форт» та безоплатну передачу у власність, крім інших, громадянам ОСОБА_4 - 10,9463 га землі, вартістю 63286,54 грн., на момент розпаювання, та ОСОБА_5 - 12,4050 га землі, вартістю 63286,51 грн. на момент розпаювання, із земель державної форми власності для ведення фермерського господарства «Степ - Форт». 11.08.2008 року на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 880558 та ЯЕ № 880562 відповідно. За даним фактом відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 , ч. 2 ст. 366 КК України, яку направлено до Сватівського районного суду для розгляду та прийняття рішення. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3, вказані особи, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно отримали у власність земельні ділянки, розташовані на території Райгородської селищної ради загальною площею 23,24 га, загальною вартістю 126 573 грн., у зв'язку з чим спричинено державі збитки на вказану суму, що призвело до тяжких наслідків. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будь - якої участі в господарській діяльності ФГ «Степ - Форт» не приймали, у фермерському господарстві не працювали, вирощуванням сільськогосподарської продукції, його переробкою та реалізацією не займалися, прибутку від діяльності господарства не отримували. Вироком Сватівського районного суду від 12.10.12, який набрав чинності, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України за фактом внесення достовірно неправдивих даних та незаконного розпаювання земель державної власності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 20.06.2008 року по 01.01.2010 року зазначені земельні ділянки ОСОБА_3 використовував у господарській діяльності ФГ «Степ - Форт», де він працював одноосібно та був засновником і керівником даного господарства, вирощуючи на них сільськогосподарські культури. 09.07.2012 року відповідно до актів про передачу та прийом, зазначені земельні ділянки загальною площею 23,24 га були передані у власність держави. Таким чином, ОСОБА_3, фактично набув, заволодів та використовував майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а саме отримав в безоплатне користування належним йому фермерським господарством ФГ «Степ - Форт» земельні ділянки загальною площею 23,24 га на загальну суму 126 573 грн.

25 березня 2013 р. між підозрюваним ОСОБА_3 та старшим прокурором прокуратури Луганської області Соцьким О.О. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.. 468, 469,470, 472 КПК України.

Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_3 та прокурор Соцький О.О. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 209 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією коштів або іншого майна, здобутого злочинним шляхом з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядні посади у аграрному секторі економіки строком 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Враховуючи визнання вини, щире каяття ОСОБА_3, активне сприяння останнього розкриттю злочину, та беручи до уваги позитивні характеристики за місцем проживання, на підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки. На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Соцький О.О. ., обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Відповідно до ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені статтею 476 КПК України.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією коштів або іншого майна, здобутого злочинним шляхом з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядні посади у аграрному секторі економіки строком 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Враховуючи визнання вини, щире каяття ОСОБА_3, активне сприяння останнього розкриттю злочину, та беручи до уваги позитивні характеристики за місцем проживання, на підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки. На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий ,не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 209 КК України, який згідно ст.. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394,472, 474 КПК України,

З А С У Д И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_3 та старшим прокурором прокуратури Луганської області Соцьким О.О. затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі, з конфіскацією коштів або іншого майна, здобутого злочинним шляхом з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядні посади у аграрному секторі економіки строком 2 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки.

На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання залишити до закінчення строку його застосування, а саме до 07 травня 2013 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст..394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

С У Д Д Я: О. А. Г А Ш И Н С Ь К А