Рішення

від 15.04.2013 по справі 902/421/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2013 р. Справа № 902/421/13

Провадження № 2/902/27/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго" 23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.Радянська, 28 А

до : ТОВ швейної фабрики "Віта" 23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.1-го Травня, 14

про стягнення 14851,47 грн. заборгованості за теплову енергію

За участю представників сторін:

позивача : Колеснік В.І. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго" до ТОВ швейної фабрики "Віта" про стягнення 14851,47 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, в тому рахунку 13475,35 грн. - основного боргу, 971,70 грн. - пені та 404,42 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.03.2013 року за вказаним позовом порушено провадження та призначено до розгляду на 15.04.2013 року.

В судовому засіданні представником позивача усно було заявлено, про що згодом через канцелярію суду останнім подано заяву (вх. № 08-46/4931/13 від 15.04.13 р.) про відмову від позову в частині стягнення 971,70 грн. - пені та 404,42 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги в частині стягнення 13 475,35 грн. основного боргу представник позивача підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі (з урахуванням поданої заяви №08-46/4931/13 від 15.04.13 р.).

Подана позивачем заява №б/н від 15.04.2013 р. вх. (№ канцелярії 08-46/4931/13 від 15.04.13 р.) про відмову від позову в частині стягнення 971,70 грн. - пені, та 404,42 грн. - 3% річних приймається судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву №б/н від 15.04.2013 р. року про відмову від позову в частині стягнення пені та річних суд враховує те, що вона підписана представником позивача В.Колесніком у якого наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається з довіреності №03.09-511 від 09.04.2013 року.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 21.03.2013 року документів не надав. При цьому, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3132 від 29.03.2013 року, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

10.11.2005 року між Гайсинським комунальним підприємством теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго" (Виконавець) та ТОВ швейною фабрикою "Віта" (Споживач) укладено договір про про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 28, відповідно до п. 1 якого Виконавець зобов"язався надавати Споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а Споживач своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Так, позивачем за період з січня 2011 року по квітень 2011 року було надано послуги з централізованого опалення на загальну суму 22189,70 грн., що підтверджується виставленими рахунками на оплату за надані послуги за вказаний період, а також Актом звірки взаємних розрахунків від 01.10.2012 року.

Відповідно до п. 9 договору розрахунки за фактично отримані послуги проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки оплату за отримані послуги не здійснив.

27 січня 2012 року між сторонами була укладена угода про поетапне погашення боргу терміном на 5 місяців рівними частинами щомісячно, а саме по 2895,00 грн. в місяць на суму 14475,35 грн.

Відповідач умов укладеної угоди не дотримувався, сплативши на рахунок позивача лише 1000,00 грн. в лютому 2012 р.

Відповідно до п.4 Угоди у разі невиконання Споживачем п.п. 2.1., 2.2. даної угоди Постачальник розриває угоду без попередження, а несплачена сума стягується в судовому порядку.

У зв"язку із зазначеним вище, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №28 від 10.11.2005 року є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів, справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг з централізованого опалення належним чином, про що свідчать своєчасно виставлені та отримані відповідачем рахунки на оплату послуг з централізованого опалення.

Проте, відповідач не виконав свого обов"язку щодо оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 13475,35 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 13475,35 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 21.03.2013 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 971,70 грн. - пені та 404,42 грн. - 3% річних по п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, 530, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, п.4 ст.80. ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково (з урахуванням заяви №б/н від 15.04.2013 р.).

2. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 971,70 грн. - пені та 404,42 грн. - 3% річних та припинити провадження у справі в цій частині по п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю швейної фабрики "Віта" (23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.1- го Травня, 14, код ЄДРПОУ 00308650) на користь Гайсинського комунального підприємства теплових мереж "Гайсинтеплокомуненерго" (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Радянська, 28 "а", ідентифікаційний код 05538968) 13 475,35 грн. основного боргу та 1 561,09 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 16 квітня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу 23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.Радянська, 28 А; 3 - відповідачу 23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.1-го Травня, 14