Рішення

від 11.04.2013 по справі 914/825/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.13 Справа№ 914/825/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю БІ СІ ЛАЙТ», м.Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м.Львів

про: стягнення 253 369,55 грн.

Представники:

Від позивача: Височанська Н.Й. - представник (Довіреність №17 від 11.03.13р.).

Від відповідача: Барбадин-Дунець Н.М. - представник (Довіреність №1728 від 01.08.12р.).

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю БІ СІ ЛАЙТ», м.Харків до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м.Львів про стягнення 253 369,55 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.03.2013 р. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази у справі в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 11.04.2013 р. представник позивача подав уточнений розрахунок пені, відповідно до якого зменшив період нарахування пені та просив стягнути з відповідача пеню за період з 22.07.2012 р. по 22.01.2013 р., що становить 25 022,36 грн. В частині стягнення основного боргу представник позивача позов підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях від 08.04.2013 р.

У вказаних поясненнях відповідач зазначає, що згідно Специфікації № 1 від 01.03.2012 р. поставку продукції ТзОВ «Ю БІ СІ ЛАЙТ» зобов'язано було здійснити до 15.04.2012 р. Однак, поставку продукції було здійснено з порушенням погодженого сторонами терміну.

При належному виконанні договірних зобов'язань ТОВ «Ю БІ СІ ЛАИТ» щодо поставки продукції, ПАТ «Львівський холодокомбінат» розраховувало здійснити 100% оплату за поставлену продукцію до 30.05.2012 р., що пов'язано було із продажем запланованої кількості морозива. Однак, враховуючи вищевикладені обставини у липні місяці ПАТ «Львівський холодокомбінат» мало інші планові та позапланові видатки, а тому здійснити повну оплату продукції не могло в силу об'єктивних обставин та через вину позивача.

Враховуючи вищенаведене ПАТ «Львівський холодокомбінат» не вважає себе винним у порушенні договірних зобов'язань.

Окрім того, відповідач зазначає, що сторонами відповідно до ч. 2 ст. 642 ГК України було змінено істотні умови Договору щодо суми 275 685,00 грн., оскільки позивач не надав заперечень щодо запропонованих ПАТ «Львівський холодокомбінат» у листі-відповіді № 2887 від 09.12.2012 р. умов погашення заборгованості, а отже прийняв такі умови. Таким чином, нарахування пені можливе лише із врахуванням графіку погашення заборгованості, вказаного у листі-відповіді № 2887 від 09.12.2012 р.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.03.2012 р. між сторонами у справі укладено Договір № 26, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання виготовити та поставити відповідачу торгівельне обладнання, в асортименті, кількості та по ціні згідно Специфікаціям, що є невід'ємними частинами Договору, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивач згідно Специфікації № 1 від 01.03.2012 р. (Додаток № 1 до Договору) та Макету продукції (Додаток № 2 до Договору) поставив відповідачу візок під холодильники з навісом в кількості 300 шт., вартістю 1 251,25 грн. за шт., на загальну суму 450 450,00 грн.

Факт прийняття відповідачем поставленого позивачем товару підтверджується підписом повноважного представника ПАТ «Львівський холодокомбінат» на видаткових накладних, а саме: № Л-00000278 від 24.04.2012 р. на суму 30 030,00 грн. (Довіреність № 465 від 24.04.2012 р.); № Л-00000338 від 10.05.2012 р. на суму 30 030,00 грн. (Довіреність № 566 від 10.05.2012 р.); № Л-00000418 від 18.05.2012 р. на суму 225 225,00 грн. (Довіреність № 679 від 18.05.2012 р.); № Л-00000471 від 29.05.2012 р. на суму 37 537,50 грн. (Довіреність № 772 від 29.05.2012 р.); № Л-00000499 від 06.06.2012 р. на суму 127 627,50 грн. (Довіреність № 836 від 06.06.2012 р.).

Специфікацією № 1 від 01.03.2012 р. визначено, що оплата продукції здійснюється відповідачем протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції на його склад та підписання сторонами товарних накладних/Акту приймання-передачі продукції.

У позовній заяві позивач зазначає, що договірні зобов'язання щодо оплати продукції відповідач виконав частково.

16.11.2012 р. позивач направив на адресу ПАТ «Львівський холодокомбінат» Претензію № 42, відповідно до якої просив оплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 275 685,00 грн.

У листі-відповіді № 2887 від 09.12.2012 р. відповідач факт наявності боргу перед позивачем за поставлену продукцію визнав та просив розтермінувати погашення заборгованості згідно запропонованого у листі графіку.

Однак, як стверджує позивач запропонованого ПАТ «Львівський холодокомбінат» графіку погашення боргу відповідач не дотримувався і станом на день підписання позовної заяви заборгованість ПАТ «Львівський холодокомбінат» перед ТзОВ «Ю БІ СІ ЛАЙТ» становить 225 685,00 грн. (термін прострочення оплати продукції становить 212 календарних днів).

За порушення строків оплати продукції, позивач на підставі п. 5.3. Договору нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що за період з 22.07.2012 р. по 22.01.2013 р. становить 25 022,36 грн.

Загальна сума уточнених позовних вимог складає 250 707,36 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 26 від 01.03.2012 р., на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 450 450,00 грн.

Згідно визначення ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення ст. 692 ЦК України визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Строк виконання зобов'язання щодо оплати товару сторонами визначений у Специфікації № 1 від 01.03.2012 р., відповідно до якої оплата продукції здійснюється відповідачем протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції на його склад та підписання сторонами товарних накладних/Акту приймання-передачі продукції.

Однак, як встановлено судом договірних зобов'язань щодо оплати товару відповідач належно не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем склалась заборгованість в сумі 225 685,00 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доводи відповідача про відсутність порушення з сторони ПАТ «Львівський холодокомбінат» договірних зобов'язань із посиланням на факт прострочення кредитора суд до уваги не приймає, оскільки поставлену позивачем продукцію відповідач прийняв без жодних зауважень чи застережень, а відтак згідно приписів ст. 692 ЦК України зобов'язаний її оплатити у погоджені в Договорі строки.

Визначеного у ч. 3 ст. 221 ГК України відстрочення виконання зобов'язання щодо оплати продукції у зв'язку із простроченням термінів її поставки сторони не погоджували.

Слід вказати, що положеннями ст. 221 ГК України, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях, не передбачено звільнення боржника від виконання його зобов'язань перед кредитором у випадку прострочення останнього, а лише передбачено, що прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків (ч. 2 ст. 221 ГК України).

З огляду на вищевикладене, суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У п 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку порушення відповідачем строків здійснення оплати, позивач має право вимагати від відповідача оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Перевіривши уточнений розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно визначено суму пені, а відтак позов в цій частині слід задоволити частково.

Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 25 012,40 грн. В частині стягнення 9,96 грн. пені суд у позові відмовляє.

Твердження відповідача про зміну істотних умов Договору поставки щодо термінів погашення заборгованості суд вважає необґрунтованими, так як доказів внесення таких змін згідно ст. 188 ГК України, ст. 654 ЦК України суду не представлено.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» зменшення розміру позовних вимог є підставою для повернення судового збору.

З огляду на те, що позивачем уточнено позовні вимоги в частині стягнення пені в сторону зменшення, поверненню позивачу підлягає судовий збір в розмірі 53,85 грн.

Враховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 174, 193, 216, 221 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 692, 712 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2. Ідентифікаційний код 01553706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю БІ СІ ЛАЙТ» (61157, м. Харків, вул. Селянська, 110. Ідентифікаційний код 35247402) 225 685,00 грн. боргу, 25 012,40 грн. пені, всього - 250 697,40 грн.; 5 013,95 судового збору.

3. В частині стягнення 9,96 грн. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю БІ СІ ЛАЙТ» (61157, м. Харків, вул. Селянська, 110. Ідентифікаційний код 35247402) судовий збір в розмірі 53,85 грн. який сплачено згідно Платіжного доручення № 1680 від 18.02.2013 р.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.04.2013 р.

Суддя Ділай У.І.