Ухвала

від 25.02.2013 по справі 2-4502/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-4502/11

У Х В А Л А

25 лютого 2013 року

Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.06.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду 06.02.2012 р. звернувся ОСОБА_1 з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2011 року, яким просив: вилучити у боржника- Кисліцького ОСОБА_3 арештоване майно: цінні папери - акції прості іменні Відкритого акціонерного товариства «Автобаза №4», код ЄДРПОУ 05526238 у кількості 14711 штук, шляхом передачі стягувану, тобто йому в рахунок погашення боргу, а також визначити його особою, до якої переходить право власності на зазначені цінні папери.

Зазначена заява надійшла в провадження судді 14.02.2013р.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.

ОСОБА_2, у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.

Представник заінтересованої особи - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав і основних свобод людини і протоколів до неї, визнана Україною, як учасницею цієї Конвенції, вказує на те, що в розумний строк розгляду справи включається період надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції провадження з виконання судових рішень є самостійною і невід'ємною частиною судового розгляду, невід'ємною стадією процесу правосуддя, про що зазначено в численних Рішеннях Суду, зокрема: у справі "Горнсби проти Греції" від 19.03.1997 р., у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р., у справі "Дубенко проти України" від 11.01.2005 р. та ряду ін.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини відзначає, що право на суд, яке закріплене у ч. 1 ст. 6 Конвенції, було б лише ілюзією, якщо б держави допускали такий стан речей, коли остаточні рішення національних судів залишалися б невиконаними.

Зважаючи на це, виконання рішення будь-якого суду повинно розглядатись у світлі вимог ст. 6 Конвенції складовою частиною процесу у справі.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2011 р. по справі №2-4502/11 позов ОСОБА_1 задоволено: стягнено з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики - 398655 грн., 3% річних від простроченої суми за весь час прострочки з 02.02.2007р. по 22.06.2011р. - 52491,39 грн., судові витрати - 1820 грн., а всього стягнено - 452966,39 грн.

03 листопада 2011 року апеляційним судом Одеської області за результатами розгляду апеляційної скарги на вищевказане рішення Приморського районного суду м. Одеси постановлено ухвалу, згідно з якою воно залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення 21.11.2011 р. Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-4502/11.

30 листопада 2011 р. постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП №30149608, відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 452966,39 грн. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження вручена ОСОБА_2 06.12.2011 р., що підтверджується актом державного виконавця від 06.12.2011 р., з яким боржник ознайомлений, про що свідчить його підпис.

Постановою державного виконавця Першого Приморського ВДВС ОМУЮ від 16.12.2011 р. накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: цінні папери - акції прості іменні Відкритого акціонерного товариства «Автобаза №4», код ЄДРПОУ 05526238 у кількості 14711 штук та заборонено їх відчуження.

Для проведення експертизи з визначенням ринкової вартості майна належного боржнику, постановою державного виконавця Першого Приморського ВДВС ОМУЮ призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «ЕПОС-13».

25.09.2012 р. ТОВ «ЕПОС-13» надано звіт про визначення вартості цінних паперів акцій простих іменних Відкритого акціонерного товариства «Автобаза №4», код ЄДРПОУ 05526238 у кількості 14711 штук, відповідно до якого ринкова вартість вказаних цінних паперів у кількості 14711 штук складає 422206,00 грн.

З наведеним висновком незалежної оцінки боржник ознайомлений та заперечень щодо результатів визначення вартості у встановлений законодавством строк державному виконавцю не подавав.

08.10.2012 року Першим Приморським ВДВС ОМУЮ спрямовано заявку на реалізацію арештованого майна, а саме цінних паперів - акцій простих іменних Відкритого акціонерного товариства «Автобаза №4», код ЄДРПОУ 05526238 у кількості 14711 штук, які належать ОСОБА_2

Відповідно до договору №15-0,200/12 від 17.10.2012 року цінні папери - акції прості імені Відкритого акціонерного товариства «Автобаза №4», код ЄДРПОУ 05526238 у кількості 14711 штук, які належать ОСОБА_2, передано на реалізацію до ТОВ «ТД ОСОБА_4».

20.11.2012 року на адресу Першого Приморського ВДВС ОМУЮ надійшло повідомлення з ТОВ «ТД ОСОБА_4», в якому зазначалось, що аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, а саме: цінні папери - акції прості імені Відкритого акціонерного товариства «Автобаза №4», код ЄДРПОУ 05526238, у кількості 14711 штук, які належать ОСОБА_2, котрий було призначено на 05.11.2012 року не відбувся в зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, запропоновано провести переоцінку майна та надіслати відповідні акти на адресу ТОВ «ТД ОСОБА_4».

Однак, 05.11.2012 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_5 було прийнято до виконання ухвалу №1522/4277/12 від 02.03.2012 року виданої Приморським районним судом м. Одеси про накладення арешту на цінні папери - акції прості іменні Відкритого акціонерного товариства "Автобаза №4" (код 05526238), акціонером якого є ОСОБА_2, у кількості 14711 штук та заборонити їх відчуження, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

05.11.2012 року державним виконавцем Притуляком В.М. було накладено арешт на цінні папери -акції прості іменні Відкритого акціонерного товариства "Автобаза №4" (код 05526238), акціонером якого є ОСОБА_2, у кількості 14711 штук.

Вказану постанову було направлено сторонам виконавчого провадження та на адресу торговельної організації ТОВ «ТД ОСОБА_4» для зупинення проведення аукціону по реалізації вказаних цінних паперів, які належать боржнику (ОСОБА_2О.).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 25.12.2012 року по справі №1522/28788/12 відмовлено у задоволенні подання Першого Приморського ВДВС ОМУЮ про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу. Відділу ДВС роз'яснено, що скасування арешту не є способом чи порядком виконання рішення суду взагалі, а є лише заходом забезпечення позову, а на стадії виконання рішення є забезпеченням виконавчих дій.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" державний виконавець може звернутися в суд із поданням (заявою), а стягувач, боржник - із заявою про проведення у виконавчому провадженні дій, питання про які вирішує суд, зокрема, заяви про встановлення чи зміну способу й порядку виконання рішення, у будь-який момент цього провадження, якщо спеціальною нормою закону не встановлено обмежень у часі. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено першочергове стягнення на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зазначеним обов'язкам державного виконавця кореспондують права сторін виконавчого провадження, які мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно ст.57 ч.8 Закону України "Про виконавче провадження" виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.4 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Зазначені правовідносини також регулюються іншими нормативно-правовими актами, зокрема: Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок", Порядком накладення арешту на цінні папери (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. N 1744); Положенням про порядок і умови зберігання цінних паперів, на які накладено арешт (затверджене постановою правління Національного банку України від 4 жовтня 1999 р. N 489 (з наступними змінами), зареєстроване в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) 29 жовтня 1999 р. за N 740/4033); Тимчасовомим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Мін'юсту від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 (з наступними змінами), зареєстроване в Мін'юсті 2 листопада 1999 р. за N 745/4038); Порядком реалізації арештованого майна (затверджений наказом Мін'юсту від 15 липня 1999 р. N 42/5 (з наступними змінами), зареєстрованому в Мін'юсті 19 липня 1999 р. за N 480/3773).

Стаття 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" зазначено, що цінні папери за формою існування поділяються на документарні та без документарні.

Відповідно до п.п.1.1. Положення про порядок і умови зберігання цінних паперів, на які накладено арешт (далі - Положення) розроблено відповідно до законів України "Про виконавче провадження", "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери та фондовий ринок", постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 року N 1744 "Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери" та інших чинних нормативно-правових актів України, Це Положення визначає порядок і умови зберігання цінних паперів, що випущені в документарній формі, на які накладено арешт і які підлягають обов'язковому вилученню.

Згідно з Порядком накладення арешту на цінні папери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.99 N 1744,:

5. Для накладення арешту на цінні папери державний виконавець відповідно до законодавства виносить окрему постанову або в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає факт накладення арешту на майно.

У разі накладення арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія постанови надсилається реєстратору або емітенту, що веде реєстр власників іменних цінних паперів згідно із законодавством (далі - реєстроутримувач), а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі , та/або знерухомлені цінні папери - зберігачу, а також іншим особам, визначеним законодавством про виконавче провадження.

6. Цінні папери, на які накладено арешт, підлягають опису в порядку, передбаченому законодавством. У процесі проведення опису цінних паперів складається акт за встановленою формою, в якому зазначається їх вид, найменування випуску, категорія та кількість.

7. Виявлені під час опису іменні цінні папери у документарній формі та цінні папери на пред'явника у документарній формі, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку. Крім того, іменні цінні папери у документарній формі обмежуються в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невідкладно після отримання копії відповідної постанови державного виконавця. Блокування полягає в припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями.

8. Цінні папери, випущені у бездокументарній формі , та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.

У зв’язку з зазначеним не підлягає задоволенню також заява стягувача про вилучення у боржника арештованого майна-цінних паперів, так як зі свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, виданого 23.05.2011р. реєстр №33/15/1/11 вбачається, що 33 957 акцій ВАТ «Автобаза№4» випущено у без документарній формі., тому вони підлягають обмеженню в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно відповідним обліковим записом після отримання копії постанови держвиконавця.

Згідно п.1.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції, від 02.04.2012, № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень, Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

2.9. Арешт на цінні папери накладається згідно з Порядком накладення арешту на цінні папери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.99 N 1744. Зберігання цінних паперів здійснюється відповідно до Положення про порядок і умови зберігання цінних паперів, на які накладено арешт, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.10.99 N 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.99 за N 740/4033 (із змінами).

4.5.1. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та цінних паперів , ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Статтею 4 Закону «про цінні папери та фондову біржу» передбачено, що до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права, в тому числі, право на одержання доходу за належні їй облігації.

Водночас положеннями статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" передбачено, що право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери в бездокументарній формі є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Приписами вказаного Закону визначено, що зберігач - це банк, торговець цінними паперами або реєстратор, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери встановлюються законом.( Ст.5.ч.5 Закону).

Частиною 8 статті 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися дарування та спадкування цінних паперів; операції, пов'язані з виконанням рішення суду ; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

Стаття ч.23 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлено, що завданням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є також роз'яснення порядку застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства;

Відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статей 23 - 25, статті 27 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", частини четвертої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила рішенням №1853 від 25.12.2012р. Порядок реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, та який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2013 р. за N 159/22691. відповідно до цього Порядку встановлено, що для проведення аукціону орган державної виконавчої служби укладає договір про проведення аукціону з фондовою біржею (п.2.1.). Орган державної виконавчої служби укладає договір з торговцем цінними паперами (продавцем), якому доручає реалізацію цінних паперів на фондовій біржі за визначену винагороду за надані послуги з реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення. (п.2.2.)

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не проведені всі дії, передбачені у цьому випадку діючим законодавством.

Таким чином суд приходить до висновку, що діючим законодавством визначено порядок реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення, реалізація вказаних цінних паперів не проведена за цим Порядком, у зв’язку з чим не підлягає задоволенню заява стягувача про визнання за ним права власності на вищевказані цінні папери.

Керуючись ст.ст. 10,11,15, 208, 209, 373 ЦПК України, ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду .

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя Домусчі Л.В.

25.02.2013