Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-13676/11/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2012 р. (17:42) Справа №2а-13676/11/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРЯ-АГРО», Приватного підприємства «Колос Кіровоградщини-2009»

про стягнення,

за участю:

представник позивача - Маслікова Л.Г., довіреність № 2198/10-0/10,

представник відповідача 1 - Бабіч Л.Й., довіреність № б/н від 03.03.2011,

представник відповідача 2 - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулась Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим (далі - позивач) з адміністративним позовом до ТОВ «Заря-агро» (далі - відповідач 1), ПП «Колос Кіровоградщини-2009» (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ «Заря-агро», ПП «Колос Кіровоградщини-2009» в дохід держави суму, одержану за нікчемним договором купівлі-продажу № 1504-2 від 17.08.2010 року, укладеним між відповідачами у розмірі 60736,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10122,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Красноперекопською ОДПІ в АР Крим проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Заря-агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «КолосКіровоградщини-2009» за серпень 2010 року.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Заря-агро» та ПП «Колос Кіровоградщини-2009» укладено договір купівлі-продажу № 1504-2 від 17.08.20120 року, відповідно до умов якого ПП «Колос Кіровоградщини-2009» зобов'язується передати, а ТОВ «Заря-агро» прийняти та сплатити сільськогосподарську техніку, а саме, культиватор КПС-8 у кількості 1 шт., вартістю 47166,67 грн., у тому числі ПДВ 9433,33 грн. та борони зубові БЗС-1.0 у кількості 8 шт., вартістю 430,83 грн. за кожну одиницю, у тому числі ПДВ 689,33 грн. Загальна сума договору складає 60736,00 грн., у тому числі ПДВ 10122,67 грн.

Позивач стверджує, що проведення господарської операції та виконання вказаного договору не підтверджується у зв'язку з тим, що у ПП « Колос-Кіровоградщини-2009» встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, офісних та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством основного виду діяльності. Позивач також зазначив, що укладеним договором прямо порушується публічний порядок сплати податку на додану вартість та інтереси держави та суспільства.

Відповідач 1 у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях на нього.

Відповідач 2 явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Заря-агро» є юридичною особою (ЄДРПОУ 25152142), зареєстрованою Первомайською районною державною адміністрацією АР Крим 29.02.2000 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 4547793.

Приватне підприємство «Колос Кіровоградщини-2009» є юридичною особою (ЄДРПОУ 36793511), про що свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином судом встановлено, що ПП «Колос Кіровоградщини-2009» та ТОВ «Заря-агро» є суб'єктами господарювання, юридичними особами, зобов'язані виконувати обов'язки, покладені на них законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі, стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що Красноперекопською ОДПІ в АР Крим проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Заря-агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Колос-Кіровоградщини-2009» за серпень 2010 року (а.с. 20-27).

За результатами перевірки складений акт № 948/23-04/25152142 від 16.08.2011 року (а.с. 20-27).

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.09.1997 року в частині завищення податкового кредиту по декларації ПДВ № 2, всього в сумі 10122,67 грн., у т.ч. за серпень 2010 року - 10122,67 грн.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту між контрагентами на рівні ДПА України по вказаним взаємовідносинам між ТОВ «Заря-агро» та ПП «Колос Кіровоградшини-2009» за серпень 2010 року встановлено розбіжності з нарахування податкового зобов'язання та формування податкового кредиту у сумі 10 122,67 грн. (а.с. 10-11).

В п. 3.3.2 акту перевірки зазначено, що ТОВ «Заря-агро» для підтвердження включення до податкового кредиту суми ПДВ 10 122,67 грн. до перевірки надано реєстр податкових накладних за серпень 2010 року, податкову накладну № 137 від 18.08.2010 року, але проведеною перевіркою встановлено факт невідповідності документу нормам податкового законодавства в частині не зазначення у податковій накладній вірного місця розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, що є порушенням абз. «д» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» та положень Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 року.

Крім того, в акті перевірки № 948/23-4/25152142 зазначено про те, що у ПП «Колос-Кіровоградщини-2009» відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, внаслідок чого не підтверджуються господарські операції із кількома контрагентами з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення відповідної господарської діяльності.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № 0000172301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Заря-агро» з податку на додану вартість на 12653,34 грн., у т.ч. за основним платежем - 10122,67 грн. та за штрафними санкціями - 2530,67 (а.с. 38).

Перевіряючи обґрунтованість висновків позивача про відсутність фактичного виконання договору, укладеного між ТОВ «Заря-агро» та ПП «Колос Кіровоградщини-2009» № 1504-2 від 17.08.2010 року, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2011 року по справі № 2а-11230/11/0170/3 адміністративний позов ТОВ «Заря-агро» до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № 0000172301.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012 року постанова залишена без змін.

Таким чином, судове рішення по справі набрало законної сили 02.04.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим рішенням по справі № 2а-11230/11/0170 встановлено, що 17.08.2010 року ТОВ "Заря-Агро" та ПП"Колос Кіровоградщини" укладено договір №1504-2 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, а саме культиватору КПС -8 (1 шт.) та борони зубової БЗС-1.0 (8 шт.) на загальну суму 60736 грн. Також судом встановлено фактичне здійснення вказаної господарської операції та поставлення на баланс підприємства придбаних товарів.

Щодо тверджень позивача, що укладеним договором прямо порушується публічний порядок сплати податку на додану вартість та інтереси держави і суспільства, оскільки зазначений правочин було здійснено без мети настання реальних наслідків, суд зазначає наступне.

Частинами 1,5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення частин 1-5 ст. 203 ЦК України не є безумовною підставою визнання правочину нікчемним, а є лише підставою для визнання його недійсним.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проте, суд зазначає, що в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Ця норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини без посередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагента за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації данного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Доказів щодо вжиття перелічених заходів органами державної податкової служби суду не надано. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків кримінальних справ не розпочато, вироків суду не прийнято за результатами розгляду таких справ в судовому порядку, до підприємства, яке на думку органів державної податкової служби здійснює діяльність із порушенням закону та установчим документам, адміністративно-господарські санкції не застосовані, інших доказів суду під час розгляду справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що відповідачами порушені вимоги чинного законодавства, укладаючи спірний правочин, завідомо діяли з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо застосування до відповідача наслідків недійсності угоди у вигляді стягнення з ТОВ «Заря-агро» та ПП «Колос-Кіровоградщини-2009» у дохід держави суми, одержаної за договором купівлі-продажу № 1504-2 від 17.08.2010 року, укладеного між відповідачами в розмірі 60736,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 10122.67 грн., не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 18.09.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 19.09.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.