Рішення

від 03.04.2013 по справі 447/582/13-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 447/582/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

03.04.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Головатий А. П.

при секретарі Савків Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області, треті особи: Новороздільська державна нотаріальна контора, Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом ,-

в с т а н о в и в:

21.02.2013 року позивач ОСОБА_1 пред'явив позов до Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позову наведено наступне. 24.06.2007 року помер батько позивача - ОСОБА_4. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВСВ № 328788 від 26.04.2005 року, виданого Миколаївською державною нотаріальною конторою Львівської області, реєстровий № 1160, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,315 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,214 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,101 га, розташована на землях Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області. У відповідності до довідки № 169 від 23.01.2013 року, виданої виконкомом Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області заповіт по смерті ОСОБА_4 не посвідчувався, заборон та арешту на майно, яке належало ОСОБА_4 не накладалося. Після смерті ОСОБА_4 вищевказане майно успадкувала, як спадкоємець першої черги за законом, його дружина ОСОБА_5, що була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на день його смерті, однак не оформила правовстановлюючих документів на спадкову земельну ділянку. ОСОБА_5 померла 29 жовтня 2010 року. Спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, позивач прийняв. Інших спадкоємців за законом чи осіб, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині немає. Відповідач відмовив позивачу в оформленні права власності на зазначену вище земельну ділянку та рекомендував для вирішення цього питання звернутися до суду, що стверджується листом Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 02-17\27 від 23.01.2013 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.

Пердставник позивача ОСОБА_2, подала позовну заяву про уточнення позовних вимог. В обґрунтування навела наступне. 04.03.2013 року за клопотанням позивача у судовому засіданні була оголошена перерва для виготовлення технічної документації та уточнення меж, площі і нормативної вартості спірних земельних ділянок. На підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Управлінням Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області були видані витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. На підставі виготовленої документації прошу визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на: - земельну ділянку площею - 0, 2167 га кадастровий номер - 4623088000:01:003:0244, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована у селі Тернопілля по вул. Грушевського, 11 Миколаївського району Львівської області; - земельну ділянку площею- 0, 1014га, кадастровий номер - 4623088000:01:001:0184, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в урочищі В«Під піскамиВ» село Тернопілля Миколаївського району Львівської області.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала та просила такий задоволити.

Представник третьої особи Новороздільської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився та подав клопотання про проведення судового розгляду справи у його відсутності, зазначивши, що проти задоволення позову не заперечує і повідомляє, що позивач спадщину прийняв, однак не оформив у встановленому порядку право власності на земельну ділянку, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 за життя не звернувся за видачею йому державного акту про право власності на землю.

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала та рекомендувала позивачу звернутися для виготовлення виготовлення технічної документації та уточнення меж, площі і нормативної вартості спірних земельних ділянок.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

24.06.2007 року помер батько позивача - ОСОБА_4. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Миколаївською державною нотаріальною конторою Львівської області 26.04.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1160, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,315 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,214 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,101 га, розташована на землях Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області.

У відповідності до довідки № 169 від 23.01.2013 року, виданої виконкомом Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області заповіт після смерті ОСОБА_4 не посвідчувався, заборон та арешту на майно, яке належало ОСОБА_4 не накладалося. Після смерті ОСОБА_4 вищевказане майно успадкувала, як спадкоємець першої черги за законом, його дружина ОСОБА_5, що була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на день його смерті, однак не оформила правовстановлюючих документів на спадкову земельну ділянку.

ОСОБА_5 померла 29 жовтня 2010 року. Спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, позивач прийняв. Інших спадкоємців за законом чи осіб, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині немає. У Новороздільській державній нотаріальній конторі позивачу відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадщину.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 4600095132013, НВ - 4600095242013 від 21.03.2013 року, виданих Управлінням Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області, встановлено, що спадкодавцю належали земельні ділянки: площею - 0,2167 га кадастровий номер - 4623088000:01:003:0244, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована у селі Тернопілля по вул. Грушевського, 11 Миколаївського району Львівської області; площею - 0,1014 га, кадастровий номер - 4623088000:01:001:0184, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в урочищі В«Під піскамиВ» село Тернопілля Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення. За позивачем слід визнати право власності на спадщину.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 58, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 392, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 78, 81 ЗК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла 29 жовтня 2010 року та батька ОСОБА_4, який помер 24.06.2007 року, у складі: земельної ділянки площею - 0,2167 га, кадастровий номер - 4623088000:01:003:0244, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована на вул. Грушевського, 11 у селі Тернопілля Миколаївського району Львівської області; та земельної ділянки площею - 0,1014 га, кадастровий номер - 4623088000:01:001:0184, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в урочищі «Під пісками» в селі Тернопілля Миколаївського району Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : Головатий А. П.