Рішення

від 25.12.2012 по справі 0417/14040/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 0417/14040/2012

№ 0417/14040/2012

2 /0417/7948/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Кривич О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом приватного підприємства «Кріт-Регіон» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за оренду жилої площі в гуртожитку, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ПП «Кріт-Регіон» пред’явило через суд зазначений позов до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 01 січня 2008 року між ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» та відповідачем був укладений договір оренди жилої площі - ліжко-місця в кімнаті №61, площею 18 кв.м. в будинку по вул. Б. Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську, право власності на який за нотаріально посвідченим договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 14 липня 2008 року перейшло до ОСОБА_4 і яка за договором управління майном від 23 березня 2009 року передала вказане нерухоме майно в управління ПП «Кріт-Регіон» із правом від імені власника встановлювати на свій розсуд плату за проживання, стягувати заборгованість по сплаті за користування житлом і комунальними послугами в судовому порядку, управляти майном особисто без довіреності, що позивачем і виконувалось, у зв’язку з чим був виданий наказ 24 березня 2009 року про збільшення плати за користування житлом з 270,00 грн. до 660,00 грн. з урахуванням усіх комунальних послуг, які надавались за окремо укладеними договорами з постачальниками таких послуг, про що відповідача було належним чином повідомлено, проте остання у відповідному обсязі плату не вносила в результаті чого утворилась заборгованість, договір про користування цілою кімнатою укласти відмовилась, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про оренду жилої площі в гуртожитку від 01 січня 2008 року за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року в сумі 15848,61 грн. та покласти на неї судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, наполягаючи на його задоволенні з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач та її представник ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечували тим, що договір оренди житлової площі у гуртожитку укладений був відповідачем із ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» з установленою платою в 270,00 грн. на місяць і вона регулярно проводила оплату на рахунок ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд». Позивачем окремий договір з відповідачем не укладався, про зміну реквізитів для оплати не повідомлялось, будь-якої калькуляції розміру оплати позивачем не наведено, тому вважає підвищення оплати до 660,00 грн. за місяць без наведення економічного обґрунтування та за відсутності будь-яких поліпшень умов проживання неправомірними, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають. Крім того, представник відповідача наголошував на тому, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року визнано право власності держави в особі Регіонального ФДМУ на вказаний гуртожиток, тому відповідно і оплата за користування гуртожитком повинна проводитись іншому власнику за затвердженими тарифами.

Свідок ОСОБА_5, допитана судом під присягою, в судовому засіданні показала, що працює директором ПП «Кріт-Регіон» та кожну особу поселяє особисто. ОСОБА_3 у 2004 році був виданий ордер на ліжко-місце, проте потім був укладений 01 січня 2008 року договір оренди. Починаючи з кінця 2009 року вона зверталась до відповідача з вимогою укласти договір оренди цілої кімнати, а не ліжко-місця, проте відповідач так і не уклала такий договір, при цьому, відмовлялась на проживання разом з нею у кімнаті інших осіб, яких можна було поселити на ліжко-місце, однак будь-яких письмових документів про такі факти жодного разу не складались.

Свідок ОСОБА_6, допитана судом під присяго, в судовому засіданні показала, що працює бухгалтером ПП «Кріт-Регіон» і нараховує оплату за кімнати у гуртожитку відповідно до розцінок, встановлених наказом підприємства від 24 березня 2009 року та ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що вона займала цілу кімнату і до неї нікого не підселяли на інші 2 ліжко-місця у цій кімнаті, нараховувалось 660,00 грн. на місяць з урахуванням комунальних послуг. Проте відповідач неодноразово відмовлялась як укладати договір на зайняття цілої кімнати, так і на підселення інших осіб до займаної кімнати, уникала зустрічей з директором ОСОБА_5 та нею.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та її представника, показання свідків, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що приміщення будинку № 14 по вул. Богдана Хмельницького у м. Дніпропетровську має статус гуртожитку і перебувало станом на січень 2008 року у власності ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд».

Відповідно до договору про відступлення прав іпотекодержателя від 14 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №2044, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.9), ОСОБА_4 набула прав вимоги до іпотекодавця - ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» за кредитним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» 23 січня 2008 року та за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» 23 січня 2008 року з предметом іпотеки, яким визначено будівлю гуртожитку №3 літ. А-5, ІІ, ІІІ, ІV, V поверхи загальною площею 2666,5 кв.м. по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську (п.1 договору, п.3 Термінів договору).

Згідно з витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 13 серпня 2008 року ОСОБА_4 набула право власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого нотаріально 14 липня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №2057 (а.с.10).

Станом на час розгляду справи право власності на будівлю гуртожитку №3 по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську залишається зареєстрованим за ОСОБА_4, що сторонами підтверджено у судовому засіданні та про що свідчить витяг з реєстру станом на 25 вересня 2012 року (а.с. 68).

На підставі договору від 23 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №686 (а.с.13-14) укладеного між ОСОБА_4 та ПП «Кріт-Регіон», ОСОБА_4 передала в управління строком на один рік ПП «Кріт-Регіон» будівлю гуртожитку №3 літ. А-5, ІІ, ІІІ, ІV, V поверхи загальною площею 2666,5 кв.м. по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську та за умовами цього договору управитель зобов’язався за плату здійснювати від свого імені управління цим нерухомим майном в інтересах установника управління (п.1, 1.2 договору). Відповідно до п.16 цього договору за згодою сторін договір може бути продовжений.

Договором від 03 лютого 2010 року про внесення змін і доповнень до договору від 23 березня 2009 року, що був також нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за №136 (а.с.15), ОСОБА_4 та ПП «Кріт-Регіон» узгодили зміни до п.1, відповідно до яких строк передачі майна в управління становить два роки та абзац 4 п. 9 викладений в редакції, за якою передбачено, що управитель може укладати правочини щодо цього майна без письмової згоди установника управління. Управитель має право від імені установника управління встановлювати на свій розсуд плату за проживання в залежності від комерційної вартості таких послуг в м. Дніпропетровську; стягувати заборгованість по сплаті комунальних послуг та інших послуг, плати за користування житлом в судовому порядку.

В такій же редакції був укладений між цими ж сторонами і договір від 02 жовтня 2012 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстрований в реєстрі 1946 (а.с. 11-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; за приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, та на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК).

Статтею 810 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 3 цієї статті).

Такий договір за правилами ст. 811 ЦК України укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Крім того, ст. 770 ЦК України визначає, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, а сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Відповідно до даних паспорту ОСОБА_3 остання, починаючи з 15 грудня 2008 року і по даний час зареєстрована в гуртожитку по вул. Богдана Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську (а.с.43).

Як вбачається з матеріалів справи «БМФ «Дніпроважбуд» 01 січня 2008 року уклав з ОСОБА_3 договір оренди жилої площі у гуртожитку №88, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.7-8) і за умовами цього договору орендатору надано у тимчасове оплатне користування житлове приміщення у гуртожитку, належне орендодавцю на праві приватної власності - ліжко-місце у кімнаті площею 18,0 кв.м. №61 у гуртожитку №3 по вул. Б. Хмельницького, 14 у м. Дніпропетровську (п.1 договору).

Строк дії договору узгоджений у пункті 9 (9.1.-9.2) з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року та у випадку, якщо орендодавець за два місяці або орендатор за три місяці від дати закінчення дії цього договору письмово не заявить про припинення дії даного договору, цей договір продовжується на той же строк і на тих же умовах.

Таким чином, договір найму житла в гуртожитку був укладений 01 січня 2008 року ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» та ОСОБА_3 з додержанням вимог ЦК України щодо форми вчинення цього правочину - у простій письмовій формі. Одночасно цим договором передбачений порядок його розірвання (п.9.2), проте ні ОСОБА_3 ні новим власником, - ОСОБА_4, ні управителем в інтересах власника - ПП «Кріт-Регіон» не ставилось питання про розірвання договору, та такий договір в порядку, установленому його умовами, що є обов’язковими за ст. 629 ЦК України до виконання сторонами, в тому числі у випадку зміни власника приміщення, розірваний не був. Натомість ОСОБА_3 продовжувала користуватись житлом за цим договором, споживаючи протягом усього спірного періоду часу комунальні послуги, оплачуючи їх у певному розмірі на рахунок ПП «Кріт-Регіон», чим визнавала останній як управителя майном, який несе відповідні витрати на утримання гуртожитку.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані, своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 3.1-3.2 договору оренди жилої площі у гуртожитку №99 від 01 квітня 2008 року встановлений розмір орендної плати в сумі 270,00 грн. на місяць, в яку входить плата за користування житлом, комунальні послуги з газо- і електропостачання (за користування житлом і комунальні послуги), а плата вноситься щомісяця до 10-го числа місяця, що наступає після звітного, на поточний рахунок орендодавця.

За умовами п.п. 3.3-3.4 цього договору розмір орендної плати може збільшуватись у випадку: збільшення вартості комунальних послуг, зміни тарифів на енергоносії, зміни мінімального розміру заробітної плати в Україні, а також зростання інфляції, збільшення витрат орендодавця, пов’язаних з утриманням об’єктів оренди, зростання цін та будівельні матеріали. Про збільшення орендної плати орендодавець повідомляє орендатора письмово протягом 20-ти днів до дня збільшення вартості орендної плати.

Наказом ПП «Кріт-Регіон» від 24 березня 2009 року, виданим на виконання умов договору про управління майном від 23 березня 2009 року, було встановлено розмір плати за користування житлом і плати за найм за договорами: сімейним 17,00 грн. за 1 кв.м. без урахування комунальних послуг; одинакам - 220,00 грн. за одне ліжко-місце на місяць з урахуванням комунальних послуг; одноособово проживаючим у кімнаті - 660,00 грн. на місяць з урахуванням комунальних послуг. Оплата комунальних послуг включає електро-, газо-, водо, і теплопостачання і проводиться на поточний рахунок ПП «Кріт-Регіон» відповідно до виставлених постачальниками/виконавцями послуг рахунків (а.с.44).

Як встановлено в судовому засіданні ПП «Кріт-Регіон» 02 червня 2009 року направило ОСОБА_3 повідомлення про зміну власника жилого приміщення, Управителя його майном та підвищення орендної плати за Договором оренди жилої площі у гуртожитку від 01 квітня 2008 року №61, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 15) відповідно до якого відповідача було повідомлено про укладені угоди з переходу права власності на гуртожиток, управителя цього майна (ПП «Кріт-Регіон») і його повноваження відповідно до наведених угод та прийняття рішення про розмір оплати за договором найму. Вказане повідомлення ОСОБА_3 одержала у липні-серпні 2009 року, що визнала відповідач у судовому засіданні.

Частиною другою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Частиною 3 цього Закону визначено, що тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюють органи місцевого самоврядування в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Згідно даних у статті 1 зазначеного Закону визначень термінів виконавець - суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник суб’єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що ПП «Кріт-Регіон» є уповноваженою власником на управління своїм майном особою, і не є комунальним підприємством, як і не здійснює житлово-комунальних послуг споживачам, а забезпечує експлуатацію гуртожитку на підставі укладених договорів із підприємствами виробниками (виконавцями) комунальних послуг за цінами та тарифами, установленими з урахуванням витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, затвердженими органами місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Так, позивачем були укладені договори на постачання та транспортування природного газу для побутових потреб населення від 01 січня 2010 року, що у відповідності із п.11.8 був пролонгований (а.с.78-79); договір про постачання електричної енергії №9184/60-523 від 08 жовтня 2008 року, пролонгований згідно з п.9.8.1 (а.с.73-77); договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №10987 від 28 вересня 2010 року, укладений відповідно до п.9.1 на три роки (а.с. 49-52); договір про надання послуг з виведення та видалення твердих побутових відходів від 22 листопада 2011 року (а.с.53); договір про теплопостачання №010605 від 17 вересня 2009 року (а.с. 54-56). Ці договори є обов’язковими до виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України та ПП «Кріт-Регіон» виконуються.

Крім того, відповідно до проведеної позивачем калькуляції нормативних витрат на утримання гуртожитку №3 із розрахунку на 1 кв.м. житлової площі, які включаються до орендної плати за місяць (розроблені відповідно до Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов’язаних з утриманням будників і прибудинкових територій, затвердженого наказом Держкомбудівництва та житлової політики України від 03 вересня 1999 року №214, що за розрахунком ПП «Кріт-Регіон» становить 17,16 грн. за 1 кв.м. (а.с. 47-48).

Таким чином, позивач виконує свої обов’язки передбачені п.5.1 договору щодо утримання об’єкту оренди, який має статус гуртожитку, що також кореспондує і п.п.20-22 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03 червня 1986 року щодо експлуатації, утримання, ремонту гуртожитку.

Виходячи з наведено, суд приходить до висновку, що позивач як управитель майна власника від імені власника має право установлювати плату за проживання в гуртожитку та виходячи з умов договору оренди її підвищувати.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, показаннями свідків та визнано відповідачем, що відповідач уклала договір оренди житла - ліжко-місця у кімнаті і плата за цим договором встановлена була у розмір 270,00 грн. Наказом ПП «Кріт-Регіон» від 24 березня 2009 року було встановлено розмір плати за користування житлом і плати за найм за договорами: одинакам - 220,00 грн. за одне ліжко-місце на місяць з урахуванням комунальних послуг. Таким чином, позивач неправомірно нараховував відповідачу оплату за договором, починаючи з вересня 2009 року у розмірі 660,00 грн. як одноособово проживаючим у кімнаті - 660,00 грн. на місяць з урахуванням комунальних послуг.

Доводи позивача з посиланням на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що відповідач займає цілу кімнату, де передбачено три лікжо-місця, проте сплачує лише за одне ліжко-місце, при цьому не впускає більше туди мешканців, суд оцінює критично, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, відповідно до умов договору 01 січня 2008 року, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, відповідачу надано в оренду ліжко-місце, при цьому будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, в яких зафіксоване вчинення відповідачем перешкод у заселенні інших осіб на решту ліжко-місць у кімнаті №61 суду не надано.

Отже, з урахуванням визнаних позивачем отриманих з відповідача сум сплаченої орендної плати, залишок суми оплати за період з 01 вересня 2009 року по вересень 2012 року згідно з даними особової картки (а.с.16-16 зворот), виходячи з встановленої плати в розмірі 220,00 грн. на місяць, становить 8,61 грн. і відповідно до ст. 815 ЦК України підлягає стягненню.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що договір найму не був пролонгований про що зазначено у повідомленні ПП Кріт-Регіон», оскільки відповідно до умов п. 9 самого договору він не був розірваний та жодна із сторін не висловила наміру про його припинення, що вважається продовженням дії договору, а відтак, і всіх його умов, що за ст.ст. 629, 814 ЦК України є обов’язковими для сторін, в тому числі і при зміні власника.

В порядку розподілу судових витрат за правилами ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 212-215, 222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «Кріт-Регіон» задовольнити частково.

Стягнути на користь приватного підприємства «Кріт-Регіон» (р/р 26008326416, МФО 380805, ЄДРПОУ 32457165 банк АТ «Райффайзен Банк «ОСОБА_8», м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , заборгованість за оренду жилої площі в гуртожитку за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року в сумі 8,61 грн. (вісім гривень 61 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства «Кріт-Регіон» (р/р 26008326416, МФО 380805, ЄДРПОУ 32457165 банк АТ «Райффайзен Банк «ОСОБА_8», м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 0,12 грн. (12 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Головуючий О.В. Колесніченко