Постанова

від 10.04.2013 по справі 5015/3140/12(5015/7253/11(10/233(10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5015/3140/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтеркомсервіс+" на постанову та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 господарського суду Львівської області від 30.10.2012 за заявою заступника прокурора Львівської області проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2010 у справі№ 5015/3140/12 господарського судуЛьвівської області за позовомПриватного підприємства "Бізнес-СВ" доВиконавчого комітету Сокальської міської ради треті особи 1. Приватне підприємство "Інтеркомсервіс+" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерком-Сервіс" 3. Державна екологічна інспекція у Львівській області 4. Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області за участюПрокуратури Львівської області провизнання недійсними рішень виконавчого комітету Сокальської міської ради та визнання права власності за участю представників позивачане з'явилися, відповідача не з'явилися, третьої особи-1Єсип І.І., третьої особи-2не з'явилися, третьої особи-3не з'явилися, третьої особи-4не з'явилися, прокуратурине з'явилися, В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2010 у справі № 10/233(10) (суддя Довга О.І.) задоволено позовні вимоги ПП "Бізнес-СВ", визнано недійсними рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.2010 "Про затвердження акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", № 387 від 02.11.2010 "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", визнано за ПП "Бізнес-СВ" право власності на залізоцинковмісні відходи, що зберігаються у шламонакопичувачах за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул. Яворницького, 105.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 та постановою Вищого господарського суду України від вказане рішення залишено без змін.

29.11.2011 заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду із заявою про перегляд вищезгаданого рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2012 у справі № 5015/7253/11 (суддя Довга О.І.) за результатами перегляду рішення від 02.12.2010 у справі № 10/233(10) за нововиявленими обставинами рішення залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Данко Л.С.) ухвалу господарського суду Львівської області від 28.02.2012 у справі № 5015/7253/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 (головуючий суддя Запорощенко М., судді Акулова Н., Владимиренко С.) касаційну скаргу ПП "Інтеркомсервіс+" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 та ухвалу господарського суду Львівської області від 28.02.2012 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.10.2012 у справі № 5015/7253/11 (суддя Коссак С.М.) за результатами нового перегляду за нововиявленими обставинами рішення від 02.12.2010 у справі № 10/233(10) залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 (головуючий суддя Желік М.Б., судді Костів Т.С., Кузь В.Л.) ухвалу господарського суду Львівської області від 30.10.2012 у справі № 5015/7253/11 залишено без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ПП "Інтеркомсервіс+" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 та ухвалу господарського суду Львівської області від 30.10.2012 у справі № 5015/3140/12, прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ПП "Бізнес-СВ" про визнання власності на залізоцинковмісні відходи ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області № 386 від 02.11.2010 "Про затвердження акту комісії по безхозних відходах та прийняття на баланс міської ради безхозних відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", № 387 від 02.11.2010 "Про реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

В судове засідання 10.04.2013 представники позивача, відповідача, третіх осіб 2, 3, 4, прокуратури не з'явились. Скаржником заявлено клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із нововиявленими обставинами, матеріали яких будуть подані після повної підготовки документів. Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників вказаних учасників судового процесу, відхиливши безпідставне клопотання скаржника.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та свідчать матеріали справи, при прийнятті рішення від 02.12.2010 місцевий господарський суд виходив з того, що на час прийняття Сокальською міською радою Львівської області рішень про визнання безхозним та реалізацію відходів виробництва ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" вказане майно перебувало у власності позивача, було придбане ним за відплатним договором у ТОВ "Інтерком-Сервіс".

Під час нового перегляду рішення господарського суду Львівської області за нововиявленими обставинами на виконання вказівок Вищого господарського суду України, зазначених у постанові від 17.07.2012, суди попередніх інстанцій об'єктивно розглянули доводи, заявлені прокурором, дослідили документи в обґрунтування цих доводів, вплив їх змісту на суть спору у даній справі, та встановили, що обставини, якими обґрунтовані подані заяви, не спростовують фактів, які були покладені в основу рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2010 у справі № 10/233(10).

Судами попередніх інстанцій, зокрема, встановлено, що ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" створене в результаті корпоратизації державного підприємства за наказом Міністерства промисловості України № 38 від 25.02.1994 та Указу Президента України №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993. Отже, процес приватизації державного підприємства завершився до прийняття Закону України "Про відходи". З долучених представником прокуратури Львівської області до матеріалів апеляційного провадження копій архівних документів стосовно майна, яке увійшло до статутного капіталу ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", не вбачається, що спірні відходи не увійшли до статутного фонду товариства.

Стаття 10 Закону України "Про відходи" передбачає, що у разі приватизації державних підприємств, внаслідок діяльності яких накопичено певні обсяги відходів, право власності на відходи та обов'язок щодо відшкодування заподіяної відходами шкоди здоров'ю людей, майну фізичних або юридичних осіб та навколишньому природному середовищу переходить до нових власників, якщо інше не передбачено відповідно до закону умовами приватизації цих підприємств.

Згідно з рішенням ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" від 07.04.1998 проведено реструктуризацію акціонерного товариства шляхом утворення дочірніх підприємств на базі структурних підрозділів заводу, серед яких Дочірнє підприємство "Каскад" ВАТ "СЗХВ".

До складу майна, переданого ДП "Каскад", були включеними спірні шламонакопичувачі з відходами, що підтверджується описом майна по ДП "Каскад" ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" та переліком основних засобів ДП "Каскад". Згідно зі статутом ДП "Каскад" ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" засновник - ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" - наділив його майном на правах повного господарського відання.

Окрім того, згідно з протоколом № 2 засідання комітету кредиторів ДП "Каскад" ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" від 12.01.2004 при розгляді питання щодо відчуження майна зазначено, що основними елементами ліквідаційної маси підприємства банкрута є відходи діяльності хімічного виробництва, що містять елементи цинку та заліза.

Провівши аналіз наказу Фонду державного майна України № 990 від 07.06.2001, суди встановили, що до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, включено ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна". Проте спірні відходи на момент винесення цього наказу перебували у ДП "Каскад", а не в акціонерному товаристві.

Дослідивши розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 577-р, суди встановили, що на час його прийняття ДП "Каскад" було ліквідованим згідно з ухвалою господарського суду Львівської області, доказів того, що гідротехнічні споруди були задіяними в системі гідроочистки та передані до сфери управління Держводгоспу суду не надані.

Відповідно до листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 22.06.2010 згідно з договором купівлі-продажу ВММ №506101 від 25.12.2009 на день розгляду спору власником залізоцинковмісних шламів, розміщених в трьох шламонакопичувачах на території колишнього ДП "Каскад" ВАТ "Сокальський завод хімволокна", є ТОВ "Бізнес-СВ". Передача майна у власність підтверджується актом передачі-приймання від 25.12.2009.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2011 у справі № 5015/631/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011, відмовлено у задоволені вимог щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу шламонакопичувачів, які містять залізоцинковмісні відходи, від 09.12.2004, 16.10.2006 та 25.12.2009.

Стаття 8 Закону України "Про відходи" передбачає, що відходи є об'єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

Згідно із ст. 9 наведеного Закону держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом.

Приймаючи рішення за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником не спростовано права власності позивача на спірне майно.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2010 у справі № 10/233(10) за нововиявленими обставинами.

Таким чином, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних постанови та ухвали не знайшли свого підтвердження. Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом фактичні обставини справи встановлені на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм права, а підстав для скасування або зміни ухвали не вбачається. Також не вбачається підстав для скасування постанови апеляційної інстанції, якою вказану ухвалу залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтеркомсервіс+" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 та ухвалу господарського суду Львівської області від 30.10.2012 у справі № 5015/3140/12 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун