Постанова

від 12.04.2013 по справі 805/93/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року справа №805/93/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 805/93/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні системи» до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про визнання недійсною вимогу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.12.2012 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про визнання недійсною вимогу про сплату боргу № Ю-283 від 11.07.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про сплату боргу № Ю-283 від 11.07.2012 року на суму 190823,15 грн..

Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні системи», зареєстрований в якості юридичної особи (свідоцтво про реєстрацію від 16.07.2003 року серія АОО № 305271), знаходиться на обліку у відповідача з 17.07.2003 року за № 05-16-04-7242 та з 2003 року на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м.Донецька є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Позивачем було прийнято рішення про ліквідацію, яке у лютому 2011 року внесено до Єдиного державного реєстру.

У зв'язку із ліквідацією позивача, пенсійним органом було проведено позапланову перевірку підприємства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 16.07.2003 року по 09.07.2012 року, за результатами якої 11.07.2012 року складено акт № 101 (а.с. 19-29).

Вказаним актом встановлено порушення позивачем вимог п. 6 ч.2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в результаті чого позивачеві донараховано страхові внески за ставкою 32,0% за 2004 рік на загальну суму 190823,15 грн., у тому числі за періодами: січень - 464,00 грн., лютий - 14194,63 грн., березень - 15514,30 грн., квітень - 17969,00 грн., травень - 20177,15 грн., червень - 17507,70 грн., липень - 17774,36 грн., серпень - 18709,02 грн., вересень - 16686,61 грн., жовтень - 17500,43 грн., листопад - 17116,42 грн., грудень - 17209,53 грн.

На підставі акту перевірки пенсійним органом 11.07.2012 року складено вимогу № Ю-283 про сплату боргу на суму 190823,15 грн. (а.с.17).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі по тексту - Закон № 1058), який розроблений відповідно до Конституції України на Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вказаний закон є спеціальним, визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ст.. 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 1058 визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються, в тому числі, для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені частиною шостою статті 20 Закону № 1058-IV, - щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (у справі, що розглядається, - за липень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року). Суми несплачених страхових внесків вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 2464-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, в якому передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до наведених вимог законодавства управління ПФУ у межах повноважень на підставі даних особового рахунку платника станом на 11 липня 2012 року на суму боргу правомірно склало вимогу.

Таку позицію висловив Верховний Суд України в рішенні від 03.07.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ при формуванні вимоги щодо сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування діяло правомірно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим належить скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 805/93/13-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 805/93/13-а скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні системи» до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про визнання недійсною вимоги відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції, постановлена у порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін